79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" липня 2018 р. Справа № 914/2480/17
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Мирутенко О.Л.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Лялька Н.,
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився;
третя особа-1: не з'явився;
третя особа-2: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Годлевського Артура Оліковича б/н від 07.06.2018
на рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2018, суддя: Козак І.Б., м.Львів, повний текст рішення виготовлено - 03.05.2018,
за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівська міська рада, м. Львів,
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління", м. Львів,
до відповідача фізичної особи-підприємця Годлевського Артура Оліковича, м. Львів,
про демонтаж тимчасової споруди,
Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась в господарський суд Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Годлевського Артура Оліковича про демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться на АДРЕСА_1 у м. Львові, у зв'язку з відсутністю у нього дозвільних документів.
Правовою підставою позову зазначає пункти 2.2.1., 2.2.18., 7.1.2., 7.6. Положення про порядок розміщення тимчасових споруд і підприємницької діяльності у м. Львові, яке затверджене ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015, п. 12.2.6. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Рішенням господарського суду Львівської області від 24.04.2018 вищезазначений позов задоволено повністю. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Годлевського А.О. демонтувати тимчасову споруду, яка знаходиться на АДРЕСА_1 у м. Львові.
За коротким змістом рішення суду першої інстанції, тимчасова споруда розміщена на АДРЕСА_1 у м. Львові є самовільно встановленою, оскільки у відповідача відсутні необхідні дозвільні документи на спірну тимчасову споруду, що передбачені п.п. 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та п.2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011.
Всупереч розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №487 від 07.08.2017 про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди, відповідачем не здійснено на його виконання жодних дій, а тому судом першої інстанції задоволені вимоги позиача.
Правовою підставою задоволення позовних вимог суд наводить п. 2.1, 2.18, 7.1., 1.6., 4.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 за №244, ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За коротким змістом вимог апеляційної скарги, відповідач просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2018 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
За узагальненими доводами апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26.02.2018 в справі №464/7786/17, яким скасовано постанову про адміністративне правопорушення за №178 від 15.09.2017 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. за самочинне встановлення тимчасової споруди.
Також, апелянт вказує на те, що новий паспорт прив'язки на розміщення спірної тимчасової споруди не виготовлявся у зв'язку з чинністю попереднього, який затверджений ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 за №4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Зазначені обставини на думку апелянта підтверджують законність розміщення спірної тимчасової споруди.
Згідно з узагальненими доводами та запереченнями на апеляційну скаргу, які викладені у відзиві, позивач вказує на те, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позов, оскільки встановив факт самочинності встановлення спірної тимчасової споруди та її приналежність відповідачу.
В судове засідання представники сторін не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, а тому, зазначені обставини в силу ч. 1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджають розгляду справи по суті.
Розглянувши наявні в справі докази, давши оцінку доводам апелянта та запереченням позивача у відзиві, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Годлевського А.О. без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2018 - без змін, з огляду на наступне.
Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 03.08.2005 між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем Годлевським А.О. на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення м. Львова" та ухвали Львівської міської ради № 2311 від 18.12.2008 "Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста" було укладено договір оренди землі, яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне (1653,68 грн. в місяць) користування земельну ділянку площею 0,0028 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування кіоску.
В п.8 договору сторони погодили, що термін дії договору до 26.05.2008.
В наступному 18.11.2009 між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем Годлевським А.О. укладено договір оренди землі, об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,0028 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування кіоску. Термін дії договору до 18.12.2011. Додатковою угодою від 03.06.2015 термін дії договору був продовжений до 30.12.2016.
В наступному договірних відносин між сторонами з приводу розміщення тимчасової споруди не укладалося, як встановлено судами.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зі змісту укладеного Договору вбачається, що такий за своєю правовою природою є договором оренди.
Згідно ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі і на підставі договору. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Позов - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Предмет позову - це частина позову, яка складає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов.
Отже, предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога спрямована (пред'явлена) до фізичної особи-підприємця Годлевського А.О. про зобов'язання демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю у нього дозвільних документів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За частинами 1 та 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Також згідно із частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до приписів статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки; відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
Аналогічні приписи закріплені і в Положенні про порядок розміщення тимчасових споруд і підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 (далі по тексту Положення).
Згідно з п.2.1 зазначеного Положення розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки.
Самовільно встановлена тимчасова споруда - це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив'язки тимчасової споруди (п.1.3).
Таким чином, тимчасова споруда вважатиметься встановленою правомірно тільки за наявності всіх необхідних дозвільних документів визначених п. 1.3. Положення про порядок розміщення тимчасових споруд і підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526.
Демонтажу, згідно з п.7.2.1 Положення, підлягають самовільно встановлені тимчасові споруди.
За змістом п.7.3.-7.5. Положення, при виявлені самовільно встановленої тимчасової споруди складається акт та районна адміністрація, на території якої розташована тимчасова споруда приймає рішення про її демонтаж у 10-денний термін. Акт обстеження підписують представники районної адміністрації, комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" та власник ТС. У разі, якщо власник відмовляється від підписання або від участі в обстеженні копія акта скеровується йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 7.8 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд і підприємницької діяльності у м. Львові районним адміністраціям надано право на звернення до суду з позовом про примусовий демонтаж тимчасової споруди, встановленої з порушенням цих Правил.
Таким чином, необхідною умовою для задоволення позовних вимог про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди є встановлення: ознак самочинності встановленої тимчасової споруди (відсутність правових підстав для її встановлення, зокрема відсутність необхідної дозвільної документації); факт приналежності вказаної тимчасової споруди особі, до якої спрямовано вказану правову вимогу про демонтаж.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених цими актами - безпосередньо з актів органів центральної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
З наявних у справі доказів вбачається, що ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017 за № 1568 продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 згідно з додатком 1, до якого спірна тимчасова споруда відповідача не включена.
Таким чином, з моменту прийняття вищезазначеної ухвали термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова окрім тих, що визначені додатком 1 до цієї ухвали - припинений. З цих підстав спростовуються доводи апелянта про те, що паспорт прив'язки на спірну тимчасову споруду, який виданий відповідачу є чинний.
З цих ж підстав спростовуються доводи апелянта про те, що новий паспорт прив'язки на розміщення спірної тимчасової споруди не виготовлявся у зв'язку з чинністю попереднього, який затверджений ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 за №4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова».
Листом №34-вих-5617 від 21.06.2017 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до фізичної особи-підприємця Годлевського А.О. про надання дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1
25.07.2017 актом комісійного обстеження тимчасової споруди на АДРЕСА_1, складеного працівниками Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», встановлено, що дана тимчасова споруда відсутня в переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, затверджених ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017.
Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 07.08.2017 за №487 рекомендовано фізичній особі-підприємцю Годлевському А.О. демонтувати тимчасову споруду на АДРЕСА_1 добровільному порядку, в строк до 05.09.2017. Зазначене розпорядження є чинним, ніким не скасоване та в силу частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " є обов'язковим для виконання.
25.10.2017 працівниками Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в складі в.о. начальника відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації ОСОБА_6, інженера КП «Адміністративно-технічне управління» ОСОБА_7, складено акт обстеження тимчасової споруди, в якому зазначено про те, що в «переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, затверджених ухвалою ЛМР №1568 від 02.03.2017 дана тимчасова споруда відсутня.
За таких обставин місцевим господарським судом надана правильна юридична кваліфікація правовідносин сторін, які виникли на підставі укладеного договору найму.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також на підставі наявних доказів по справі, судом першої інстанції, встановлені дійсні обставин по справі, а звідси зроблений правильний висновок про те, що договірні правовідносини між сторонами припинилися, спірна тимчасова споруда не внесена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017р. №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», знаходиться та розміщена відповідачем без дозвільних документів.
Оскільки відповідач після припинення дії паспорта прив'язки внаслідок прийняття ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 за №1568 не провів демонтаж тимчасової споруди, чим порушив права позивача та не виконав вимоги розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 07.08.2017 за №487 про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 добровільному порядку, в строк до 05.09.2017, а тому позов підлягав задоволенню.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що оскільки відповідач після закінчення дії договору оренди не здійснив демонтажу належної йому тимчасової споруди, така підлягає демонтажу в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене рішення суду першої інстанції є правильним відповідає як нормам матеріального так і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26.02.2018 в справі №464/7786/17, яким задоволено позов Годлевського А.О. до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №178 від 15.09.2017, якою на Годлевського А.О. накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за самочинне встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.
Вищезазначеним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26.02.2018 в справі №464/7786/17 встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення №178 від 15.09.2017, якою на Годлевського А.О. накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за самочинне встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності винесена у відсутності Годлевського А.О. та на час розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративна комісія не мала даних про його своєчасне сповіщення.
Таким чином рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26.02.2018 в справі №464/7786/17 на яке покликається скаржник, не встановлено фактів, які б мали преюдиційне значення для вирішення господарським судом цього спору.
Аргументи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідають як встановленим обставинам по справі, так і юридичній кваліфікації правовідносин, що склалися між сторонами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Годлевського А.О слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2018 без змін.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, суд дійшов до висновку про залишення за апелянтом судового збору в розмірі 2419,20 грн., який сплачений згідно з квитанцією ПН №215600426655 від 06.06.2018.
Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2018 у справі №914/2480/17 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Годлевського Артура Оліковича (адреса: 79049, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - залишити без задоволення.
Судовий збір в розмірі 2419,20 грн. залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: С.М. Бойко
Судді: О.Л. Мирутенко
Г.Г. Якімець
Повний текст постанови підписано 30.07.2018.