ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.08.2018Справа № 910/2574/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Солюшнс"
до Фізичної особи-підприємця Лановенка Владислава Олександровича
про стягнення 144505,75 грн
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Микитин О.В.
Представники сторін:
від позивача - Некрашевич Є.В.
від відповідача - Степанов Є.В.
В судовому засіданні 02.08.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Солюшнс" до Фізичної особи-підприємця Лановенка Владислава Олександровича про стягнення 144505,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 1808-СС/R17 від 18.08.2017 зобов"язання по оплаті наданих послуг з підбору персоналу, в зв"язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 144505,75 грн, в тому числі сума основного боргу у розмірі 122400,00 грн, пеня у розмірі 13792,61 грн, 3% річних у розмірі 1458,74 грн, збитки від інфляції у розмірі 6854,40 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Ухвалою суду від 16.04.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Через канцелярію суду від відповідача 05.05.2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував посилаючись на ту обставину, що відповідач не укладав трудових договорів з кандидатами, про яких зазначає позивач, а заявка не є підтвердженням виходу на роботу до відповідача працівників, підібраних позивачем. Також відповідач вказує, що акти надання послуг направлені йому були позивачем разом з претензією і прийняття послуг шляхом підписання відповідних актів може мати місце за факту належного надання послуг позивачем. Також відповідач зазначає про необґрунтований розрахунок суми вимог з огляду на довільне визначення розміру заробітної плати працівників, підбором яких займався позивач, яка є базою для нарахування вартості послуг позивача. Відповідач заявив попередній розмір судових витрат та просив відмовити у задоволенні позову.
17.05.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що не відсутність офіційної інформації про прийняття на роботу підібраних позивачем працівників свідчить про вчинення відповідачем порушення трудового та податкового законодавства. Позивач зазначає, що до роботи в офісі були допущені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких підібрав на виконання договору позивач. Позивач вказує, що відомості про прийняття на роботу відповідних працівників мають бути відображені у звітності за 4 квартал 2017 року, а не за 3 квартал 2017. Також позивач вказує, що оскільки, ним були направлені відповідачу акти приймання наданих послуг і на них не було надано заперечень, вони вважаються підписаними, а послуги наданими та прийнятими відповідачем.
Через канцелярію суду 22.05.2018 від позивача надійшла нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_5, в якій вона зазначає про обізнаність щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих свідчень. В заяві вказано, що ОСОБА_5 була рекомендована ТОВ "Смарт Солюшнс" в якості кандидата на вакантну посаду менеджера з продажів з метою працевлаштування до ФОП Лановенка Владислава Олександровича (до тур агентства TPG Agency) в офіс за адресою м. Київ, вул. Є Коновальця, 36-Б, оф. 161. « 01» вересня 2017р. відбулась моя перша зустріч з майбутнім роботодавцем, я пройшла співбесіду с ОСОБА_6 (директором турагентства «TPG Agency» ), співбесіду організувала спеціаліст з відбору ТОВ «Смарт Солюшнс» - ОСОБА_7, за результатами співбесіди через пару тижнів, мені було запропоновано приступити до роботи 21.09.2017 р. 21.09.2017р. я написала заяву про прийом мене на роботу на ім'я ФОП Лановенко В.О. на посаду менеджеру з продажів турів та віддала директору турагентства «TPG Agency» ОСОБА_6 свою трудову книжку, після чого поставила свій підпис на Наказі про прийом на роботу на посаду «менеджера з продажів» з випробувальним терміном та графіком роботи з 10.00 до 18.00, п'ять днів на тиждень. Відповідно до домовленостей с директором агентства «TPG Agency» ОСОБА_6, мені було запропоновано місячний оклад на рівні 20000,00 (двадцяти тисяч гривень) 00 коп. В мої посадові обов'язки входило: підбір турів за заявками клієнтів, бронювання готелів, інші послуги під час організації поїздок. За час свого працевлаштування у ФОП Лановенко В.О. (близько одного місяця) я організувала поїздки клієнтів до Греції (Афіни), до Індії та поїздку дитини клієнта до Франції (Кани) для вивчення мови. Через місяць після працевлаштування, я захворіла і ОСОБА_6 повідомила мене в смс повідомленні, що нею прийнято рішення про моє звільнення, про той факт, що мене не було офіційно працевлаштовано я дізналась тільки тоді, коли отримала на руки свою трудову книжку, в якій не було жодного запису про мою роботу у ФОП ОСОБА_6 (турагентство «TPG Agency»), Цей факт дуже обурив мене, на сьогоднішній день, я планую звернутись до відповідної інспекції Держпраці зі скаргою на такі незаконні дії ФОП Лановенко В.О.
24.05.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказу - листа ДФС України.
30.05.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів порушення з боку відповідача трудового та податкового законодавства. Крім того, відповідач заперечує проти долучення заяви свідка у якості доказу, оскільки, ОСОБА_5 не зверталась до відповідача з позовами чи скаргами до компетентних органів. Крім того з заяви не вбачається, що особа була працевлаштована саме до відповідача та вказано чому вона не зверталась протягом 3 місяців з приводу сплати їй заробітної плати чи компенсації за перебування на лікарняному, що могло б свідчити про трудові відносини. Щодо ОСОБА_8 позивач взагалі не зазначає обставин щодо працевлаштування та не надано будь-яких доказів в підтвердження вказаних обставин. Відповідач зазначає, що кандидатури ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніколи ним не затверджувались і вказані особи на роботу до відповідача не приймались. Крім того, позивач не надав доказів, що послуги зазначені ним в актах виконаних робіт були відображені у податковій звітності та що з їх вартості позивачем було сплачено податок на додану вартість.
Ухвалою суду від 13.06.2018 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.07.2018.
В судовому засіданні відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів - звітності, що подавав відповідач.
Ухвалою суду від 09.07.2018 задоволено клопотання відповідача, долучено до матеріалів подані ним 09.07.2018 докази; продовжено відповідачу строк на подання доказів; закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 02.08.2018.
Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів - понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні 02.08.2018 підтримав позовні вимоги, обґрунтовані обставинами, викладеними у заявах по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
18.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Солюшнс" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Лановенко Владиславом Олександровичем (замовник) укладений договір про надання послуг № 1808-CC/R17, за умовами якого, виконавець зобов'язується надати Замовнику платні послуги, що визначені у Додатках до цього Договору (далі - Послуга). Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги на умовах узгоджених Сторонами. Вид послуг, місце, час, терміни виконання, а також якість і обсяг послуг, додаткові умови - визначаються в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1. договору).
Пунктом 2.1 договору замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги Виконавця, відповідно до п.3 цього договору, а також Додатків, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.2. договору виконавець зобов'язується на вимогу Замовника, надавати якісно та своєчасно послуги, найменування, порядок надання, вартість, яких визначається Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору.
Замовник щомісяця або в інші узгоджені з Виконавцем терміни, виплачує Виконавцю винагороду за надані послуги (виконані роботи), в розмірі та в строки узгоджені Сторонами в окремих Додатках до цього Договору. Оплата проводиться в безготівковій формі, в розмірі 100% узгодженої сторонами Вартості послуг, не пізніше дати, визначеної Сторонами в підписаному Додатку до цього Договору. (п.3.1, п.3.2 договору).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2017 р. включно. У разі якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати цей Договір, він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.
Виконавець зобов'язується направляти поштою / кур'єрською доставкою, за фактом надання послуг, належним чином оформлені та підписані зі свого боку Акти прийому-передачі наданих послуг, які визнаються Сторонами підтвердженням факту належного надання послуг і підставою для оплати. Замовник на протязі 3-х робочих днів з дати отримання такого Акта, зобов'язується розглянути, підписати його та направити один підписаний екземпляр Виконавцю. У разі наявності у Замовника істотних, аргументованих зауважень до наданих Виконавцем Актах прийому-передачі наданих послуг, Замовник протягом 2- х робочих днів з дати отримання Акта, направляє на адресу Виконавця свої заперечення (зауваження), шляхом направлення відповідного листа, поштовою або кур'єрською доставкою, паралельно Замовник направляє Виконавцю факсо- або сканкопію своїх зауважень. При порушенні Замовником, зазначених термінів, будь-які претензії і зауваження розглядатись Виконавцем не будуть, в той же час, послуги відображені в Акті, будуть вважатися наданими в повному обсязі і такими, що підлягають 100% оплаті з боку Замовника (п. 7.1-7.3 договору).
Сторони підписали додаток № 1 /R-17 від 18.08.2017 до договору про надання послуг № 1808-CC/R17 від 18.08.2017 згідно п.1 якого Виконавець зобов'язується за запитом Замовника на оплатній основі, надати послуги з пошуку та відбору з метою працевлаштування кандидатів на вакантні позиції Замовника (кожна з яких - «Посада»), в обсязі та на умовах, зазначених в Доповненні №1 (Заявка) до цього Додатка.
Згідно долученого до матеріалів справи доповнення № 2 до додатку № 1 /R-17 від 18.08.2017 виконавець здійснює пошук та відбір кандидатів за завданням Замовника, відповідно до вимог цього Додатку з метою їх подальшого працевлаштування Замовником на вакантну позицію: посада - Менеджер з продажів - 2 вакансії; посадові обов'язки - пошук клієнтів, а також ведення з ними переговорів, спілкування по телефону, прийом дзвінків та обробка заявок або замовлень; прийом клієнтів в офісі, консультація згідно з переліком послуг, ведення переговорів на території клієнта; оформлення необхідних для замовлень документів; виконання планів продажу; підтримання ділових стосунків з постійними клієнтами; місячний оклад заробітної плати в сукупності з сумою продажів - 20-27000 грн/міс; випробувальний термін - 2 місяці; необхідна освіта - вища освіта; необхідний досвід - від 1 року в сфері туристичної індустрії; інші вимоги - англійська мова, база клієнтів, знання туристичного ринку; дата початку роботи у замовника - найшвидше.
Згідно п. 2, 3 додатку № 1 /R-17 від 18.08.2017 замовник зобов'язується виплатити Виконавцю за надані послуги з пошуку та відбору кандидатів винагороду, в розмірі 20% від річної заробітної плати в сукупності з сумою річних бонусів за кожного відібраного Виконавцем та затвердженого Замовником, з метою працевлаштування кандидата. На суму оплати окремо нараховується ПДВ (20%). Замовник зобов'язується виплатити Виконавцю 100% винагороди протягом 10-ти банківських днів з дати виходу рекомендованого Виконавцем кандидата на роботу до Замовника або до третьої особи в інтересах, якої діяв Замовник. За фактом належного надання послуг, Замовник зобов'язується прийняти їх за Актом прийому- передачі наданих послуг, протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання такого Акта від Виконавця, шляхом його підписання та зворотного надіслання Виконавцеві. Послуги Виконавця вважаються наданими на дату виходу відібраного кандидата на роботу до Замовника. У разі, якщо надання послуг достроково припиняється з ініціативи однієї зі Сторін або за взаємною згодою сторін до моменту фактичного їх надання (тобто здійснення Виконавцем факту відбору кандидата повністю відповідного вимогам Замовника відповідно до Заявки), сторони зобов'язуються підписати Акт про анулювання Заявки.
Пунктами 4, 4.1, 4.3 додатку № 1 /R-17 від 18.08.2017 передбачено Виконавець зобов'язується разово безкоштовно надати кандидата на заміну, в разі, якщо такий кандидат припиняє роботу у Замовника з будь-якої причини, крім випадків: недотримання Замовником умов працевлаштування, відповідно до Job offer; скорочення штату компанії Замовника. За таких обставин, вартість послуг Виконавця не підлягає поверненню чи перерахунку. Гарантовано підлягають одноразовій заміни виключно такі кандидати - які були представлені Виконавцем і перебувають на стадії проходження випробувального терміну (випробувальний термін зазначається в Заявці, але не в будь-якому випадку не може перевищувати 90 календарних днів з дати працевлаштування кандидата до Замовника). У випадку, якщо належна заміна не буде знайдена або не знадобиться, вартість послуг Виконавця, за відповідною Заявкою, на вимогу Замовника підлягає зменшенню і Виконавець повертає Замовнику частину винагороди, отриманої від Замовника в розмірі не більше 50% (п'ятдесяти) відсотків від вартості послуг з підбору такого Кандидата, згідно Заявки.
Відповідно до п. 6 додатку у разі прийому Замовником на роботу Кандидата, представленого Виконавцем протягом одного року з дати його представлення, Замовник зобов'язується негайно (протягом двох робочих днів з дати прийому) сповістити про це Виконавця і здійснити оплату 100% винагороди передбаченої Доповненням №1 до цього Додатку. У разі направлення Замовником Кандидата, представленого Виконавцем, в іншу компанію, що призведе до його найму третьою особою, Замовник зобов'язується повністю оплатити послуги Виконавця відповідно до умов Доповнення №1 до цього Додатку.
Позивач надав до матеріалів справи претензію № 1611-СС/17 від 16.11.2017, в якій зазначав про надання ним послуг з підбору кандидатів на працевлаштування згідно договору № 1808-CC/R17 від 18.08.2017, в зв'язку з чим відповідач має оплати йому надані послуги. До претензії долучено акти виконання робіт та рахунки на оплату. Відповідач отримав претензію 28.11.2017.
До матеріалів справи також долучено акти виконання робіт (надання послуг): № 857 від 11.09.2017 на суму 61200,00 грн за послуги з пошуку та відбору з метою працевлаштування кандидатів на вакантну позицію; № 868 від 21.09.2017 на суму 61200,00 грн за послуги з пошуку та відбору з метою працевлаштування кандидатів на вакантну позицію. Акти підписані та скріплені печаткою ТОВ "Смарт Солюшнс". З боку ФОП Лановенка Владислава Олександровича акти не підписані.
Також позивач долучив: акт № 857 від 11.09.2017 здачі-прийняття робіт (наданих послуг), в якому зазначено, що виконавцем були надані послуги з пошуку та відбору з метою працевлаштування кандидатів на вакантну позицію менеджера з продажів. Виконавець в процесі виконання зобов'язань за договором надав замовнику наступних кандидатів: ОСОБА_4, вартість послуг визначена у розмірі 61200,00 грн, сторони одна до одної претензій не мають; акт № 868 від 21.09.2017 здачі-прийняття робіт (наданих послуг), в якому зазначено, що виконавцем були надані послуги з пошуку та відбору з метою працевлаштування кандидатів на вакантну позицію менеджера з продажів. Виконавець в процесі виконання зобов'язань за договором надав замовнику наступних кандидатів: ОСОБА_5, вартість послуг визначена у розмірі 61200,00 грн, сторони одна до одної претензій не мають. Акти підписані та скріплені печаткою виконавця, з боку замовника акти не підписані.
Позивач надав рахунок на оплату № 938 від 11.09.2017 на суму 61200,00 грн та рахунок № 962 від 21.09.2017 на суму 61200,00 грн.
Відповідач долучив до матеріалів справи лист Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому зазначено, що відповідно до даних АІС "Податковий блок" ФОП Лановенко В.О. до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м Києві за третій квартал 2017 року податковий розрахунок сум доходу, нарахованого )сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1-ДФ) не подавав.
Також відповідач надав докази подання до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (додаток № 5); звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (додаток № 4). Згідно наданого звіту за 2017 рік єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування склав 4224,00 грн. Згідно таблиці 5 - відомості про трудові відносини осіб за 12 місяць 2017 року трудові відносини припинені з ОСОБА_10 Відповідно до таблиці 6 - Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам у 12 місяці 2017 року відповідачем нараховано заробітну плату: ОСОБА_6 ОСОБА_11, ОСОБА_10 Штатна чисельність працівників станом на 12 місяць 2017 року склала 3 чоловіки, загальна сума нарахованої заробітної плати - 8480,00 грн. Обставини щодо працевлаштування відповідачем вищезазначених 3 осіб також підтверджується звітністю за 11 місяць 2017 року та податкових розрахунком сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб за 4 квартал 2017. Вказані документи долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
В статті 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач зазначає, що йому були надані послуг на загальну суму 122400,00 грн за договором № 1808-CC/R17 від 18.08.2017, в зв'язку з підбором кандидатів на зайняття вакантних посад у відповідача. Позивач наполягає, що послуги були надані саме відповідачу і те, що відповідач не надав свої заперечення на отриманні ним акти підтверджує надання послуг на відповідну суму належної якості.
Суд відзначає, що сама наявність чи відсутність акту приймання-передачі виконаних робіт - підписаного чи не підписаного не підтверджує надання чи ненадання послуги за договором за відсутності інших первинних документів та наявності заперечень відповідача навіть не щодо якості наданої послуг, а в принципі щодо обставин її надання. Докази оцінюються судом у їх сукупності. Підставою для виникнення у відповідача обов'язку зі сплати вартості наданих послуг є вихід підібраного кандидата на роботу до замовника, а не обставина щодо складання акту і відсутності заперечень до нього. В свою чергу підставою для виходу працівника на роботу є укладення з ним трудового договору, в тому числі укладеного шляхом оформлення відповідного наказу.
Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 26, 27, 28 КЗпП при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини. Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Згідно с. 48 КЗпП трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2.21-1 спільного Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників. Зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: "Прийнятий на роботу (далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості)", при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)"), а при звільненні - запис: "Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)", при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)". Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору, і засвідчуються його печаткою.
Суд звертає увагу, що навіть у разі встановлення випробувального терміну працівнику (2 місяці як передбачено в доповненні) до нього застосовується трудове законодавство, в тому числі оформляється трудовий договір. До матеріалів справи не надано жодних доказів, які б підтверджували укладення з підібраними позивачем кандидатами трудових договорів, з вказанням відповідного запису у трудових книжках.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідач порушує трудове законодавство допускаючи до роботи осіб без укладення відповідних трудових договорів не підтверджено доказами.
Відповідно до ст. 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Згідно ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації. Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Доказів того, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за допуск до роботи працівників до укладення трудового договору суду чи на нього накладався штраф не надано.
Натомість до матеріалів справи надано докази того, що у період з листопада 2017 року по грудень 2017 року відповідачем працевлаштовано 3 осіб (ОСОБА_6 ОСОБА_11, ОСОБА_10.), і ним подається звітність щодо вказаних осіб та нарахованих їм заробітних плат. Доказів працевлаштування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду не надано.
Тобто для виникнення у відповідача обов'язку з оплати послуг, вказана послуга має бути йому надана, доказів чого не було долучено до матеріалів справи.
Позивач вказує, що відповідачем було працевлаштовано 2 осіб, як таких, що відповідають вимогам відповідача, підібраних позивачем.
Як зазначено у доповненні № 2 до додатку до № 1 /R-17 від 18.08.2017 для кандидатів, пошуком яких займався позивач були поставлені певні вимоги. Щодо знання іноземної мови, туристичного бізнесу, досвіду роботи в туристичній індустрії протягом 1 року, вищої освіти.
Позивач не долучив до матеріалів справи ні дипломів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про вищу освіту та знання англійської мови, ні витягів з трудових книжок, що підтверджують досвід роботи в туристичній індустрії.
Отже доказів того, що кандидати, відібрані позивачем, відповідають вимогам та критеріям обумовленим сторонами в договорі суду не надано.
Щодо заяви свідка ОСОБА_5.
В заяві вказано, що ОСОБА_5 була рекомендована ТОВ "Смарт Солюшнс" в якості кандидата на вакантну посаду менеджера з продажів з метою працевлаштування до ФОП Лановенка Владислава Олександровича (до тур агентства TPG Agency) в офіс за адресою м. Київ, вул.. Є Коновальця, 36-Б, оф. 161. « 01» вересня 2017р. відбулась моя перша зустріч з майбутнім роботодавцем, я пройшла співбесіду с ОСОБА_6 (директором турагентства «TPG Agency» ), співбесіду організувала спеціаліст з відбору ТОВ «Смарт Солюшнс» - ОСОБА_7, за результатами співбесіди через пару тижнів, мені було запропоновано приступити до роботи 21.09.2017 р. 21.09.2017р. я написала заяву про прийом мене на роботу на ім'я ФОП Лановенко В.О. на посаду менеджеру з продажів турів та віддала директору турагентства «TPG Agency» ОСОБА_6 свою трудову книжку, після чого поставила свій підпис на Наказі про прийом на роботу на посаду «менеджера з продажів» з випробувальним терміном та графіком роботи з 10.00 до 18.00, п'ять днів на тиждень. Відповідно до домовленостей с директором агентства «TPG Agency» ОСОБА_6, мені було запропоновано місячний оклад на рівні 20000,00 (двадцяти тисяч гривень) 00 коп. В мої посадові обов'язки входило: підбір турів за заявками клієнтів, бронювання готелів, інші послуги під час організації поїздок. За час свого працевлаштування у ФОП Лановенко В.О. (близько одного місяця) я організувала поїздки клієнтів до Греції (Афіни), до Індії та поїздку дитини клієнта до Франції (Кани) для вивчення мови. Через місяць після працевлаштування, я захворіла і ОСОБА_6 повідомила мене в смс повідомленні, що нею прийнято рішення про моє звільнення, про той факт, що мене не було офіційно працевлаштовано я дізналась тільки тоді, коли отримала на руки свою трудову книжку, в якій не було жодного запису про мою роботу у ФОП ОСОБА_6 (турагентство «TPG Agency»), Цей факт дуже обурив мене, на сьогоднішній день, я планую звернутись до відповідної інспекції Держпраці зі скаргою на такі незаконні дії ФОП Лановенко В.О.
З вказаної заяви не вбачається, що ОСОБА_5 виходила на роботу саме до відповідача, як наполягає позивач. В заяві зазначено про перебування в офісі туристичного агентства «TPG Agency» та наявність домовленостей щодо працевлаштування з ОСОБА_6 - директором агентства «TPG Agency», а не з ФОП Лановенко В.Л. Згідно наданих до матеріалів справи документів ОСОБА_6 працює у відповідача з 22.11.2017. З заяви не можливо ідентифікувати туристичне агентство як юридичну особу і позивачем щодо неї не зазначено жодних відомостей, не можливо встановити існування правового зв'язку між туристичним агентством та відповідачем. Крім того свідком згідно заяви є ОСОБА_5, а позивач зазначає, що працевлаштовано було ОСОБА_5, в зв'язку з відсутністю будь-яких документів щодо прізвища та ім'я по батькові ОСОБА_5, не можливо ідентифікувати чи ці особи є однією особою. З огляду на вищезазначене заява свідка не підтверджує обставини, які є предметом доказування у даній справі та не є доказом у даній справі.
З приводу ОСОБА_4 позивачем не надано жодних документів щодо вказаної особи та обставин її підбору як кандидата на вакантну посаду та працевлаштування до відповідача чи третіх осіб на його замовлення.
Суд звертає увагу, що договором між сторонами передбачено можливість влаштування підібраних позивачем кандидатів до третіх осіб за заявкою відповідача, однак, позивач наполягає, що саме до відповідача вийшли на роботу працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5, крім того в доповненні № 2 до додатку № 1 /R-17 від 18.08.2017 зазначено, менеджери з продажів мають бути працевлаштовані саме замовником.
Позивачем не надано доказів надання послуг відповідачу за договором № 1808-CC/R17 від 18.08.2017 та додатком № 1 /R-17 від 18.08.2017, в тому числі належної якості. В зв'язку з цим позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за надані послуги у розмірі 122400,00 грн визнаються судом не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 13792,61 грн пені, 1458,74 грн 3% річних, 6854,40 грн втрат від інфляції.
У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Нормами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено, що у відповідача не виник обов'язок з оплати послуг, в зв'язку з їх ненаданням, відсутні підстави для нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання. В зв'язку з цим суд відмовляє у задоволенні вищезазначених позовних вимог.
З огляду на вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Це стосується позивача, який мав довести суду, що він виконав належним чином в обсязі, заявленому до стягнення зобов'язання за договором № 1808-CC/R17 від 18.08.2017. Проте, позивач не надав суду доказів виконання зобов'язань та доказів на спростування обставин, повідомлених відповідачем.
Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 7225,00 грн.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідачем долучено до матеріалів справи витяг з договору про надання правової допомоги від 27.04.2018, укладеного між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "Батюк, Степанов і Партнери" на надання адвокатами. Зазначеними у п. 6.2 цього договору, усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту в справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених прав, оспорюваних або не визнаних прав та законних інтересів клієнта.
Також відповідачем витяг з додаткової угоди № 1 від 03.05.2018 згідно якого Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги від 27.04.2018 р. Клієнт доручає, а Об'єднання зобов'язується надати правову допомогу у зв'язку розглядом у Господарському суді міста Києва справи № 910/2574/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 36294757) до Фізичної особи - підприємця Лановенка Владислава Олександровича про стягнення 144 505, 75 грн. Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги від 03.08.2015 р. гонорар визначається з урахуванням важкості справи, об'єму витраченого адвокатами часу, обсягу наданих послуг і за домовленістю сторін розраховується наступним чином. Попередня вартість гонорару за надання правової допомоги, згідно Доручення в п. 1 цієї Додаткової угоди, становить 3 612, 64 грн., який Клієнтом сплачується на поточний рахунок Об'єднання протягом трьох робочих днів з дня виставлення відповідного рахунку- фактури. Зазначений розмір гонорару буде остаточним у тому випадку, коли справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). У тому випадку, коли надання правової допомоги, згідно Доручення в п. 1 цієї Додаткової угоди, буде потребувати збільшення часу для її надання адвокатами Об'єднання, зокрема у разі прийняття судом рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та необхідності, у зв'язку з цим, забезпечення участі адвоката у судових засіданнях як представника Клієнта, вартість гонорару збільшується до 7 225, 28 грн. У такому разі Клієнт здійснює доплату гонорару в сумі 3 612, 64 грн. на поточний рахунок Об'єднання протягом трьох робочих днів з дня виставлення відповідного рахунку-фактури. Остаточна вартість і розмір гонорару фіксується в акті виконаних робіт - в залежності від обставин справи та згідно умов цієї Додаткової угоди. Акт виконаних робіт підписується протягом трьох робочих днів після закінчення розгляду справи в суді першої інстанції.
До матеріалів справи долучено проміжний акт виконаних робіт від 31.07.2018 за договором про надання правової допомоги від 27.04.2018, яким сторони підтвердили надання наступних послуг: здійснено ознайомлення з матеріалами справи № 910/2574/18 в Господарському суді м. Києва, згідно поданого 24.04.2018 р. до суду ФОП Лановенко В.О. клопотання про ознайомлення з матеріалами справи /30 хв., адвокат Євсєєв М.В./; Вивчена та проаналізована позовна заява ТОВ «Смарт Солюшенс», додані до неї документи, інша документація, що має відношення до взаємовідносин між ФОП Лановенко В.О. і ТОВ «Смарт Солюшенс» /4 год., адвокат Євсєєв М.В., адвокат Степанов Є.В./. Вироблена та узгоджена з ФОП Лановенко В.О. стратегія захисту у зв'язку з заявленим позовом ТОВ «Смарт Солюшенс» /1 год., адвокат Євсєєв М.В., адвокат Степанов Є.В./; Підготовлено та направлено до суду та позивачу (у копії) відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, а також пов'язані з відзивом документи - клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів (додаток № 7 до відзиву); адвокатський запит начальнику ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (додаток № 8 до відзиву) /4 год., адвокат Євсєєв М.В., адвокат Степанов Є.В./; Вивчено письмову відповідь ТОВ «Смарт Солюшенс» на відзив та додане до нього клопотання про встановлення додаткового строку подання додаткових доказів /1 год., адвокат Євсєєв М.В., адвокат Степанов Є.В./; Підготовлено та направлено до суду та позивачу (у копії) клопотання про долучення до матеріалів справи доказу (копії листа - відповіді ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві № 4649/С/26-51-08-04-11 від 14.05.2018 р.) /30 хв., адвокат Степанов Є.В./; Підготовлено та направлено до суду та позивачу (у копії) заперечення на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України /2 год., адвокат Євсєєв М.В., адвокат Степанов Є.В./; Прийнято участь в підготовчому засіданні 09.07.2018 р. по справі № 910/2574/18, подано клопотання про долучення додаткових доказів, витребуваних п. З Ухвали Господарського суду м. Києва від 13.06.2018 р. /час згідно протоколу судового засідання, адвокат Степанов Є.В./. Загальна вартість згідно вказаного акту послуг становить 7225,28 грн
Відповідачем долучено рахунки фактури № СФ-0000004 від 30.07.2018 на суму 3612,64 грн, № СФ-0000002 від 03.05.2018 на суму 3612,64 грн. Також долучено платіжні доручення № 1514289487 від 03.05.2018 на суму 3612,64 грн, № 1514289557 від 31.07.2018 на суму 3612,64 грн. Загальна вартість наданих та оплачених послуг складає 7225,28 грн
Відповідно до ч. 5 , 6 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Позивач не заперечував щодо розміру заявлених відповідачем послуг на правничу допомогу.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та з вказаними обставинами, а тому підлягають стягненню з позивача в розмірі 7225,28 грн в зв'язку з відмовою у позові.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Солюшнс" (49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 3, код ЄДРПОУ 36294757) до Фізичної особи-підприємця Лановенка Владислава Олександровича (02096, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3) про стягнення 144505,75 грн - відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Солюшнс" (49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 3, код ЄДРПОУ 36294757) на користь Фізичної особи-підприємця Лановенка Владислава Олександровича (02096, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7225 (сім тисяч двісті двадцять п'ять) грн 28 коп.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 07.08.2018.
Суддя І.В.Усатенко