ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.07.2018Справа № 910/18143/17
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
суддів: Маринченка Я.В.
Чебикіної С.О.
за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Славутської міської ради
до Кабінету Міністрів України
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
Міністерство фінансів України
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -
Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування "Асоціація міст
України"
про стягнення 600 000, 00 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Сидор В.Б., Домішна Ю.М., Сукова Т.В.;
від відповідача: Полець Д.М. - довіреність б/н б/д;
від третьої особи 1: Наталич А.А.;
від третьої особи 2: Логінов О.В. - довіреність № 3-94 від 19.03.2018.
Славутська міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач) про стягнення з відповідача компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян у розмірі 600 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має право на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян у розмірі 600 000, 00 грн. в порядку ст. 56 Конституції України, ст. 1173 Цивільного кодексу України, оскільки при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» відповідач не включив до нього субвенції місцевим бюджетам з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту, при цьому бездіяльність останнього визнана незаконною в судовому порядку.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2017 порушено провадження у справі №910/18143/17 та призначено до розгляду на 14.11.2017 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2017 залучено до участі у справі третіх осіб та відкладено розгляд справи на 30.11.2017 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2017 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі та про зупинення провадження у справі, розгляд справи відкладено на 12.12.2017 року.
В судовому засіданні 12.12.2017 року суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/18143/17 колегіально у складі трьох суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.12.2017 для здійснення колегіального розгляду справи № 910/18143/17 визначеного колегіальний склад суддів: Головатюк Л.Д. (головуючий), суддя Маринченко Я.В., суддя Чебикіна С.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 прийнято справу до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 16.01.2018 року.
Судове засідання 16.01.2018 року не відбулося у зв'язку з направленням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Кабінету Міністрів України на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.11.2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику, а матеріали справи повернуті до господарського суду міста Києва.
15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2018 року суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20.03.2018 року.
Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 21.03.2018 року № 05-23/285 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18143/17, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д.
За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/18143/17 передана для розгляду судді Літвіновій М.Є. (головуючий суддя), суддя Маринченко Я.В., суддя Чебикіна С.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2018 року колегією суддів у складі Літвінова М.Є. (головуючий суддя), судді Маринченко Я.В., Чебикіна С.О. прийнято справу № 910/18143/17 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2018 року.
26.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив про відсутність у позивача бюджетних призначень на взяття відповідного бюджетного зобов'язання щодо компенсації за пільговий проїзд. Також, відповідач вказав, що реалізація норм законодавства, що встановлюють пільгове перевезення пасажирів різними видами транспорту здійснюється не лише з державного бюджету, а й з місцевого, та виходячи з наявних фінансових ресурсів. Відповідач у відзиві стверджує, що бюджетним законодавством не встановлено підстав для обов'язкового включення до Державного бюджету України на відповідний рік субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам пільги щодо здійснення компенсаційних виплат на пільгове перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження суми завданої йому шкоди, а також, що заявлене до стягнення відшкодування понесених позивачем збитків є по суті є компенсацією з державного бюджету місцевому бюджету за надання пільг з перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом, а тому не може бути здійснене, адже буде відбуватись поза межами відповідного бюджетного періоду, в свою чергу дані дії будуть належати до порушення відповідачем норм бюджетного законодавства, а саме нецільового використання бюджетних коштів.
У підготовчому засіданні 23.04.2018 року представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні 23.04.2018 року представником позивача подана відповідь на відзив.
Суд відклав розгляд клопотання про зупинення провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.
У підготовчому засіданні 23.04.2018 року судом оголошено перерву до 14.05.2018 року.
14.05.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з відрядженням суддів Літвінової М.Є. та Маринченко Я.В. на навчання до Національної школи суддів України на період з 14 по 18 травня 2018 року включно, відповідно до наказу В.о. голови Господарського суду міста Києва Босого В.П. № 45-А від 04.05.2018 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2018 року у справі № 910/18143/17 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 05.06.2018 року.
05.06.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з проходженням суддею Маринченком Я.В. процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2018 року підготовче засідання по справі № 910/18143/17 призначено на 20.06.2018 року.
07.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
01.06.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи-2 надійшли пояснення щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі та пояснення на відзив .
У підготовчому засіданні 20.06.2018 року представник відповідача підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у справі.
Представники позивача та третьої особи-2 заперечили проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник третьої особи-1 у підготовче засідання 20.06.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
В підготовчому засіданні 20.06.2018 року судом розглянуто подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 910/18143/17 до винесення рішення Вищим адміністративним судом України у справі № 826/8975/16 та вирішено відмовити в його задоволенні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2018 року.
В судовому засіданні 16.07.2018 року оголошувалась перерва до 26.07.2018 року.
В судовому засіданні 26.07.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи-1 підтримав позицію відповідача та просив в позові відмовити.
Представник третьої особи-2 підтримав позицію позивача та просив в позов задовольнити.
У судовому засіданні 26.07.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради від 17.07.2017 № 2401-45/3308, за 2016 рік перевізниками на міських маршрутах загального користування здійснено перевезення пільгових категорій населення на суму 1 339 057, 00 грн., з яких 600 000, 00 грн. відшкодовано перевізникам за рахунок місцевого бюджету, а 739 057, 00 грн. грн. обліковується як заборгованість.
Таким чином, позивач вважає, що через протиправну бездіяльність відповідача він зазнав шкоди у розмірі фактично сплачених коштів за пільгове перевезення в сумі 600 000, 00 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» відповідач не включив до нього субвенції місцевим бюджетам з державного бюджету на здійснення державних програм соціального захисту.
При цьому, позивач вказує на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 у справі №826/8975/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, що полягає у невжитті заходів щодо розробки проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Разом з тим, пільговий проїзд окремим категоріям громадян передбачений зокрема: статтями 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; статтями 20-22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 6 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією даних Законів, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Тобто, вищевказаними нормами законодавства передбачено можливість надання пільг за рахунок як державного, так і місцевих бюджетів.
Статтями 89, 102 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (п. 5 Порядку).
Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у місті Славута є Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, а відшкодування витрат, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, здійснюється останнім за рахунок державних субвенцій.
Водночас, у пункті 3 частини 1 статті 97 Бюджетного кодексу України зазначено, що в Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам, як субвенції на здійснення державних програм соціального захисту. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 97 Бюджетного кодексу України).
Отже, з аналізу норм чинного законодавства не вбачається обов'язку включення до Державного бюджету України субвенцій місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту, а зазначено лише про можливість їх включення до Державного бюджету України.
У той же час, як вбачається із Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», останнім відповідні субвенції місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту не передбачені, що, однак, вищенаведеним нормам бюджетного законодавства не суперечить.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Одночасно, на відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Таким чином, необхідною підставою для притягнення державного органу до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Утім, оскільки приписами чинного законодавства не передбачено обов'язку відповідача зі включення до Державного бюджету України субвенцій місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, а тому, враховуючи що Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» таких субвенцій не передбачає, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності факту неправомірних дій відповідача та завдання таким чином позивачу матеріальної шкоди. Одночасно, доказів визнання в установленому законодавством порядку дій чи бездіяльності відповідача протиправними матеріали справи також не містять.
При цьому, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 у справі № 826/8975/16 не спростовує викладеного, оскільки нею визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, що полягає у невжитті заходів щодо розробки проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян, а не з невключення до Державного бюджету України субвенцій місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.
Враховуючи викладене, за відсутності необхідних елементів цивільного правопорушення, правові підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відсутні, що зумовлює суд у задоволенні позову відмовити.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог Славутської міської ради до Кабінету Міністрів України про стягнення шкоди у розмірі фактично сплачених коштів на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян в сумі 600 000, 00 грн. за 2016 рік відмовити.
2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2018.
Головуючий суддя М.Є. Літвінова
Судді Я.В. Маринченко
С.О. Чебикіна