ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.08.2018Справа № 910/4531/18
Суддя Господарського суду міста Києва Бондаренко Г.П., розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/4531/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк."
Про стягнення 861 493,40 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГ ПРОСТІР" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮЛІНГ ІНК." (далі - відповідач) про стягнення 861493,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 110/301216 від 31.12.2016, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 861 493, 40 грн, з яких 758 742,40 грн основного боргу, 24685,00 грн пені, 75874, 00 грн штрафу, 2182, 00 грн 3 % річних. Також позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи №910/4531/18 у порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання на 22.05.2018.
В судовому засіданні 22.05.2018 року суддею Бондаренко Г.П. було застосовано такий спосіб врегулювання конфлікту інтересів як розкриття інформації про конфлікт інтересів сторонам у справі під технічну фіксацію, а саме розкрито інформацію щодо навчання з представником відповідача у справі - Пашинським Миколою Миколайовичем у одному навчальному закладі, проте на різних курсах, та наявність дружби у соціальній мережі «Фейсбук». Представниками сторін у справі після розкриття інформації, відводу судді у справі заявлено не було. Отже, якщо після розкриття інформації, що може свідчити про наявність потенційного конфлікту інтересів, сторонам процесу або іншими зацікавленими особами, судді не було заявлено відвід, конфлікт інтересів вважається врегульованим.
Проте, в процесі розгляду справи, було здійснено придбання у представника відповідача у справі - Пашинського М.М. нерухомого майна, про що 30.07.2018 року було подано декларацію про зміну майнового стану, яка розміщена на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням https:ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дані обставини стали підставою для подання суддею Бондаренко Г.П. заяви про самовідвід судді у справі, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення у справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010).
Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні критерії поняття безсторонності.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відповідно до рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відтак, з метою усунення будь-яких можливих сумнівів учасників справи щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду справи № 910/4531/18, суд, у складі судді Бондаренко Г.П., вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/4531/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк." про стягннення 861493,40 грн.
За змістом ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
З огляду на викладене, самовідвід судді Бондаренко Г.П. від розгляду справи № 910/4531/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк." про стягнення 861493,40 грн. підлягає задоволенню, а відповідна справа за № 910/4531/18 - передачі уповноваженому працівнику господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 38-40, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву про самовідвід судді Бондаренко Г.П. задовольнити.
2. Справу № 910/4531/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Простір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлінг Інк." про стягнення 861493,40 грн. передати уповноваженому працівнику господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г.П. Бондаренко