ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.08.2018Справа № 910/6905/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Володіна Андрія Сергійовича (49026, АДРЕСА_1)
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська 5) в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61)
про стягнення 99 812,96 грн.
Представники сторін: не викликались
Фізична особа-підприємець Володін Андрій Сергійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 99 812,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам укладеного між сторонами договору №ПР/БМЕС-171652/НЮ від 29.12.2017 не здійснив оплати щодо виконаних позивачем робіт на загальну суму 87 863,61 грн., що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 99 812,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6905/18 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
23.07.2018 через загальний відділ діловодства надійшов відзив, у якому відповідач зазначає, що поставка позивачем згідно видаткової накладної №31-12/17-2 від 31.12.2017 лічильника вартістю 54 421,87 грн. не має жодного відношення до договору виконання підрядних робіт №ПР/БМЕС-171652/НЮ від 29.12.2017, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 62 910,64 грн., з яких: 54 421,87 грн. - сума поставки лічильника; 6 476,95 грн. - пеня; 585,97 грн. - 3 % річних та 1 425,85 грн. - інфляційні збитки, є безпідставними.
Позивач у встановлений строк не подав до суду відповіді на відзив, а відтак не скористався наданими йому процесуальним правом.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
29 грудня 2017 року між Фізичною особою-підприємцем Володіним Андрієм Сергійовичем (надалі- підрядник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" ПАТ "Українська залізниця" Пархоменко Олега Артуровича та в особі заступника начальника виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" ПАТ "Українська залізниця" Штипули Віктора Петровича (надалі- замовник, відповідач) укладено договір №ПР/БМЕС-171652/НЮ (надалі- договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався на свій ризик згідно завдання замовника, на умовах та у термін встановлений даним договором, згідно проектно-кошторисної документації виконати роботи з улаштування вузла обліку тепла в котельні за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 30, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Результатом виконаних робіт є узгоджений замовником, акт вводу в експлуатацію вузла обліку тепла. Власником результату виконаних робіт є замовник (п.п. 1.3, 1.4 договору).
Відповідно до п. 2.1. договору обсяг, характер, вартість робіт та використаних матеріалів передбачених у пункті 1.1 даного договору, визначається договірною ціною (тверда) (Додаток №2 до договору), яка узгоджуються сторонами і є невід'ємною частиною даного договору та підставою для взаємних розрахунків згідно з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013.
Згідно з п. 2.2 договору замовник протягом одного дня з дати підписання договору надає підряднику проектну документацію згідно якої необхідно виконати роботи, а також інші необхідні документи для виконання робіт.
Робота та матеріали, не передбачені проектно-кошторисною документацією, необхідність у яких була виявлена у процесі виконання договору, оформляються додатковою угодою сторін до даного договору (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 2.4. договору роботи виконуються з матеріалів підрядника.
Вартість всіх по даному договору робіт, матеріалів, що використовуються підрядником, визначається зведеним розрахунком вартості робіт (додаток №1) та складає 88 600,00 грн. без ПДВ (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору здача-приймання виконаних робіт оформляється актом про виконанні роботи форми КБ-2в за довідкою форми КБ-3, підписами сторонами за умови надання підрядником та акту введення в експлуатацію вузла обліку тепла.
Пунктом. 4.8. договору встановлено, що право власності на результат роботи переходить від замовника з моменту підписання актів про виконані роботи.
Оплата виконаних робіт проводиться замовником наступним чином: перерахуванням грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів, але не раніше реєстрації податкової накладної, після підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в і довідки форми КБ-3 та узгодженого замовником акту вводу в експлуатацію вузла обліку тепла (п. 3.2. договору).
Пунктом 19.1 договору передбачено, що договір набуває законної сили з моменту підписання і діє до 31.12.2017 року, в частині розрахунків - до повного виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 31.12.2017 позивач виконав роботи по улаштуванню вузла обліку тепла в котельні, що підтверджується підписаним сторонами без жодних зауважень та заперечень актом виконаних робіт ф. КБ-2 за грудень 2017 року на суму 33 441,74 грн., довідкою про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 від 31.12.2017, видатковою накладною №31-12/17-2 від 31.12.2017 на суму 54 421,87 грн. та актом вводу в експлуатацію вузла обліку тепла від 31.12.2017.
16 травня 2017 року у зв'язку з невиконанням відповідачем умов п. 3.2 договору, позивач направив на адресу останнього претензію-вимогу щодо погашення заборгованості за договором №ПР/БМЕС-171652/НЮ від 29.12.2017 у розмірі 87 863,61 грн.
Оскільки вищезазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 99 812,96 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи по улаштуванню вузла обліку тепла в котельні, що підтверджується актом виконаних робіт ф. КБ-2 за грудень 2017 року на суму 33 441,74 грн., довідкою про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 від 31.12.2017, видатковою накладною №31-12/17-2 від 31.12.2017 на суму 54 421,87 грн. та актом вводу в експлуатацію вузла обліку тепла від 31.12.2017.
Судом враховано, що вищевказані акти, довідка та накладна були підписані уповноваженим представником відповідача без жодних зауважень та заперечень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що згідно п. 3.2. договору оплата виконаних робіт проводиться замовником наступним чином: перерахуванням грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів, але не раніше реєстрації податкової накладної, після підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в і довідки форми КБ-3 та узгодженого замовником акту вводу в експлуатацію вузла обліку тепла.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п.3.2 договору, строк виконання грошового зобов'язання за договором станом на момент розгляду справи настав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, як і доказів відсутності у останнього такого обов'язку, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором підряду у розмірі 87 863,61 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що поставка лічильника згідно видаткової накладної №31-12/17-2 від 31.12.2017 на суму 54 421,87 грн. не являється предметом договору підряду, а отже, не є предметом спору у даній справі.
Так, у п. 2.1. договору сторони передбачили, що обсяг, характер, вартість робіт та використаних матеріалів передбачених у пункті 1.1 даного договору, визначається договірною ціною (тверда) (Додаток №2 до договору), яка узгоджуються сторонами і є невід'ємною частиною даного договору та підставою для взаємних розрахунків згідно з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013.
Крім того, сторони передбачили, що вартість всіх по даному договору робіт, матеріалів, що використовуються підрядником, визначається зведеним розрахунком вартості робіт (додаток №1) та складає 88 600,00 грн. без ПДВ (п. 3.1. договору).
З наявного у матеріалах справи додатку №2 вбачається, що в договірній ціні на улаштування вузла обліку тепла в котельні: м. Дніпро, вул. Пастерна, 30, що здійснюється в 2017 року, сторонами були включені витрати, зокрема, на вартість матеріальних ресурсів. Дані витрати були також внесені сторонами у зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, що є невід'ємною частиною договору.
Таким чином, умовами договору сторони передбачили та визначили витрати на використані підрядником матеріали для виконання робіт по улаштуванню вузла обліку тепла в котельні, зокрема, на лічильник тепла ультразвуковий двоканальний Суперком-01-1 з двома францевими витратомірами 2WR761 (Tmax=150C, Qn=10m3/ч) DN40, Pt 500/50- 1 к-кт з гільзами L=63 мм вартістю 54 421,87 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 8 165,53 грн., нарахованої за період з 18.01.2018 по 30.04.2018, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за поручення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У пункті 11.3 договору сторони передбачили, що за прострочення виконання обов'язку передбаченого п. 3.2. даного договору замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми по договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня.
Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок останньої є меншим від заявленого позивачем, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 8 165,30 грн., в частині 0,23 грн. слід відмовити.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 945,82 грн., нарахованих за загальний період прострочення з 18.01.2018 по 28.05.2018.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем, однак враховуючи, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони , то до стягнення підлягають 3% річних у розмірі 945,82 грн.
Щодо інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивачем заявлено до стягнення вимоги на загальну суму 99 812,96 грн., в тому числі інфляційні втрати у розмірі 2 838,00 грн. (розрахунок інфляційних втрат доданий до позовної заяви), хоча в прохальній частині позову не розшифрована частина щодо стягнення інфляційних втрат.
Відповідачем не заперечується факт нарахування позивачем інфляційних втрат, при цьому надається власний контрозрахунок.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прохальна частина позовної заяви про стягнення заборгованості, а саме: "….всього на 99 812,96 грн." включає в себе в тому числі інфляційні втрати у розмірі 2838,00 грн.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 18.01.2018 по 28.05.2018, суд встановив, що їх розмір становить 2 483,01 грн., а відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Володіна Андрія Сергійовича, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61, ідентифікаційний код 41149437) на користь Фізичної особи-підприємця Володіна Андрія Сергійовича (49026, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором у розмірі 87 863 (вісімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 61 коп., пеню у розмірі 8 165 (вісім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 30 коп., 3 % річних у розмірі 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 1 755 (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 73 коп.
3. В іншій частині вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.08.2018
Суддя Пукшин Л.Г.