Справа № 296/7410/18
1-кс/296/3707/18
Іменем України
31 липня 2018 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, п.11 ч.2 ст.115 КК України, -
31.07.2018 року слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирської області капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Корольовського райсуду м. Житомира з клопотанням, погодженим з прокурором, про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Згідно клопотання вбачається, що на початку 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникли неприязні відносини, що стало причиною того, що 21.07.2018 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на організацію вбивства ОСОБА_7 ..
Після чого ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, 22.07.2018 запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду вчинити умисне вбивство ОСОБА_7 , на що він погодився.
Взявши на себе організацію вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 , ОСОБА_5 розробив план вчинення злочину, відповідно до якого вирішив залучити виконавцем умисного вбивства ОСОБА_8 , розподіливши при цьому між ними обов'язки. Діючи у відповідності до розробленого плану, ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_8 усну угоду, відповідно до якої останній зобов'язався позбавити життя ОСОБА_7 , а ОСОБА_5 - сплатити останньому за це грошову винагороду в розмірі 500000 гривень.
22 липня 2018 року у денний час ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому місці у м. Київ, домовився із ОСОБА_8 про те, що умисне вбивство ОСОБА_7 буде вчинено у вечірній час 22 липня 2018 року, на автодорозі сполученням Київ-Чоп на території Житомирського району Житомирської області, в той час коли ОСОБА_7 буде рухатись на власному автомобілі марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 до м. Житомира та ОСОБА_5 негайно повідомить про це ОСОБА_8 ..
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці ОСОБА_5 в порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 662 від 21.08.1998 року та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вибухову речовину - 2 тротилові шашки по 200 г. кожна, пластичну вибухову речовину, вогнепальну зброю - автомат Калашнікова 5.45 мм, перероблений газовий пістолет марки «Grand Power», моделі «G9A», № НОМЕР_2 , калібру 9 мм, бойові припаси до вогнепальної зброї, калібру 9 мм та 5,45 мм, яку незаконно зберігав та перевозив територією України.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на організацію умисного вбивства ОСОБА_7 , 22.07.2018 в обідній час ОСОБА_5 незаконно придбану вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини у невстановленому місці в м. Київ, незаконно передав ОСОБА_8 для реалізації свого злочинного умислу, направленого на організацію умисного вбивства ОСОБА_7 .. Після чого ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 направився на власному автомобілі марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_3 у напрямку м. Житомира для виконання розробленого раніше ними плану.
У подальшому, ОСОБА_5 у вечірній час 22.07.2018 по мобільному телефону подзвонив ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_7 рухається на власному автомобілі марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі сполученням Київ-Чоп у Житомирському районі, Житомирської області, де виконання їхнього спільного злочинного умислу буде біля готельного комплексу «Стара Губернія», розташованого у Житомирському районі, Житомирської області, де автомобіль ОСОБА_7 має зупинитись. Однак, у подальшому з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 , автомобіль, на якому рухався ОСОБА_7 не зупинився у визначеному місці, а поїхав далі в напрямку м. Житомира, при цьому ОСОБА_8 рухався по маршруту руху автомобіля ОСОБА_7 ..
Після чого, ОСОБА_8 , діючи на замовлення у відповідності до заздалегідь розробленого ОСОБА_5 плану, рухаючись на власному вище вказаному автомобілі по автодорозі в с. Оліївка, Житомирського району, Житомирської області, бажаючи одержати матеріальну винагороду за виконання умисного вбивства, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 , наздогнав автомобіль марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням останнього, при цьому не зупиняючи свій власний автомобіль, виконуючи маневр обгін на смузі зустрічного руху, достовірно знаючи, що в автомобілі знаходиться інші пасажири, через відчинене вікно автомобіля здійснив три постріли із переробленого газового пістолету марки «Grand Power», моделі «G9A», № НОМЕР_2 , калібру 9 мм, заздалегідь підготовленого та взятого з собою, у напрямку автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому рухався ОСОБА_9 , в результаті чого пасажир даного автомобіля ОСОБА_10 отримала поранення грудної клітини, а тому ОСОБА_8 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_7 до кінця та місце події залишив.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці ОСОБА_5 в порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, зброї пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 662 від 21.08.1998 року та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вогнепальну зброю - пістолет марки «Макарова», НОМЕР_4 калібру 9 мм, 19 бойових припасів до вогнепальної зброї калібру 9 мм, яку незаконно зберігав та перевозив територією України до вилучення у період часу з 11 год. 06 хв. по 14 год. 20 хв.. 28.07.2018 року в ході огляду автомобіля ОСОБА_5 - марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_5 , який не належить вказаному автомобілю, розташованого на відстані 1200 м від кафе «Тополя», що в с. Майстрів, Новоград-Волинського району, Житомирської області.
28 липня 2018 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину та останньому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України.
30.07.2018 року підозрюваному ОСОБА_5 в рамках розслідування кримінального провадження №12018060000000188 Корольовським районним судом м. Житомира обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із можливістю внесення застави.
31.07.2018 прокуратурою Житомирської області кримінальне провадження №12018060000000188 було об'єднано із кримінальним провадженням №12018060170000647.
31.07.2018 року підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, п.11 ч.2 ст.115 КК України.
На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу 30.07.2018 року підозрюваному ОСОБА_5 , слідчим суддею досліджувались лише докази, що підтверджували вину останнього щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Однак, на даний час досудовим розслідуванням встановлено ряд нових обставин та фактів вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення насильницького характеру, зібрано ряд нових доказів, що підтверджують вину підозрюваного в інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Вказані вище докази не були предметом дослідження під час обрання підозрюваному запобіжного заходу 30.07.2018 року.
З огляду на це, у слідства є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за вчинення якого відповідно до Кримінального кодексу України передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, довічне позбавлення волі.
На даний час, слідчий вказує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК, які враховувались при обранні підозрюваному запобіжного заходу 30.07.2018 року, збільшились, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та їх сукупність.
В ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти.
Також слідчий зазначає, що ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 263 ч. 1, ст. 309 ч. 2 КК України на території Дніпропетровської області (тобто йому повідомлено про підозру у вчиненні даних злочинів). Після чого останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховувався від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим ОСОБА_5 був оголошений у державний розшук, та лише 24.05.2018 року він був затриманий працівниками поліції, а 31.05.2018 року кримінальне провадження направлено з обвинувальним актом до суду (на даний час судовий розгляд не відбувся). Даний факт свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , в подальшому аналогічно перебуваючи на волі для уникнення покарання за вчинене буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 будучи вже неодноразово притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, не зробив для себе належних висновків, та продовжував вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Даний факт підтверджує наявність у подальшому в діях підозрюваного ОСОБА_5 таких ризиків, як продовжувати вчиненні нових злочинів, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку із тим, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час проживає в м. Нікополь, Дніпропетровської області, де проживає і свідок по справі, є ґрунтовні підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності та перекладання вини на інших осіб здійснюватиме незаконний вплив на вищевказаного свідка та інших учасників у кримінальному провадженні, що підтверджено зібраними матеріалами кримінального провадження, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, оскільки на даний час не встановлено обставини придбання та походження вилученої у ОСОБА_5 зброї та боєприпасів, мобільних телефонів та інших речей, що може свідчити про причетність підозрюваного до вчинення інших злочинів, слідчий вважає, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 буде вчиняти інші дії спрямовані на дослідження обставин придбання та походження вказаних речей, інших речових доказів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином для уникнення відповідальності інших причетних до вчинених злочинів осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий, за погодженням із прокурором, виходячи з положень п.2 ч.3 ст.132 КПК України та з врахуванням особливої тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину, вважають, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (право на особисту недоторканість, право на свободу пересування), якого вимагається у клопотанні з урахуванням наявних ризиків встановлених при застосуванні найсуворішого із запобіжних заходів та корисливого умислу вчинення злочину і його вчинення щодо кількох малолітніх осіб.
В судовому засіданні слідчий і прокурор заявлене клопотання підтримали і просили його задовольнити, вказавши, що подальше застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави, як альтернативного запобіжного заходу, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, проведення досудового розслідування у розумні строки та можливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому ОСОБА_5 доцільно змінити наявний запобіжний захід на тримання під вартою без можливості внесення застави за ч.4 ст.183 КПК України.
Захисник і підозрюваний у своїх виступах вказали на безпідставність клопотання, просили у його задоволенні відмовити.
Заслухавши доводи учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених у додатку до клопотання матеріалів, у СУ ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 23 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060170000647.
В рамках даного кримінального провадження слідчим, за погодженням прокурора, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, 28 липня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
30 липня 2018 року за ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира, постановленою у справі № 296/7323/18, у даному кримінальному провадженні було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6 та обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів з моменту затримання 28.07.2018 року, із можливістю внесення застави у розмірі 140 960 грн..
31 липня 2018 року прокуратурою Житомирської області кримінальне провадження №12018060000000188 було об'єднано із кримінальним провадженням №12018060170000647. Цього ж дня, підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, п.11 ч.2 ст.115 КК України.
Слідчий суддя приймає до уваги посилання слідства на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182; рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Відповідне положення наведено у абзаці 4 розділу 1 узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
В ході розгляду справи, слідчий суддя дійшов висновку, що представлені слідством, разом із клопотанням, частина матеріалів кримінального провадження (а.с.4-238), зібрані органом досудового розслідування на підтвердження обґрунтованості зміненої підозри ОСОБА_5 дійсно вказують на можливу його причетність до вчинення інкримінованих йому дій. Обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними у даному кримінальному провадженні фактичними даними, зокрема дослідженими, в ході розгляду даного клопотання вищевказаними доказами, підстав для визнання яких недопустимими на даний час немає.
Згідно ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України слідує, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
В ході розгляду клопотання встановлено, що такими обставинами є збільшення обсягу пред'явленої ОСОБА_5 підозри, з урахуванням ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливого впливу на свідка в місті, де проживає підозрюваний.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя. Так, метою застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у наступному.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею приймається до уваги те, що на даний час наразі є достатні підстави вважати, що після зміни підозри ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, фактично проживає за межами Житомирської області у м. Нікополь, Дніпропетровської області, окрім цього, на даний час не встановлено обставини придбання та походження вилученої у ОСОБА_5 зброї та боєприпасів, мобільних телефонів та інших речей, що може свідчити про причетність підозрюваного до вчинення інших злочинів, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 буде вчиняти інші дії спрямовані на дослідження обставин придбання та походження вказаних речей, інших речових доказів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином для уникнення відповідальності інших причетних до вчинених злочинів осіб. Слід врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, перевіряється на причетність до вчинення інших особливо тяжких злочинів, ніде не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, передбачаючи невідворотність покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі на вказаний строк та в подальшому перебування в місцях позбавлення волі, що в майбутньому негативно відобразиться на його стосунках в родині та суспільстві, перебуваючи на волі буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи встановлені при розгляді даної справи викладені обставини, вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя враховує особливу тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини на які посилався прокурор у виступі і слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що після звільнення з-під варти підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні і наведені у судовому засіданні прокурором, недостатньою застосування діючого на даний час більш м'якого запобіжного заходу у виді застави.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч.2 ст.115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Враховуючи викладене та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характеризуючи дані про його особу, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип до особистої свободи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам. При цьому, слідчий суддя також враховує, п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» де вказується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин клопотання про зміну запобіжного заходу та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 200, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід обраний ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30.07.2018 року у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 140 960 грн. на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 днів, який рахувати з моменту першого затримання підозрюваного у кримінальному провадженні - з 15 год. 25 хв. 28.07.2018 р..
Строк дії ухвали - до 15 год. 25 хв. 26.09.2018 р..
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУ НП в Житомирській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1