Справа № 22 - 75 / 2010р. Головуючий у 1 інстанції: Кочева І.В.
Суддя - доповідач: Осоцький І.І.
“26” січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.,
Мануйлова Ю.С.,
Суддів: Давискиби Н.Ф.
при секретарі Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Василівського районного суду Запорізької області від “01” жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Василівського нотаріального округу Скоріченко Антоніни Володимирівни, треті особи: ОСОБА_6, рада опіки та піклування Верхньокриничанської сільської ради Василіського району Запорізької області, служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання недійсним іпотечного договору, -
У травні 2009 року ОСОБА_2, що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Василівського нотаріального округу Скоріченко А.В., треті особи: ОСОБА_6, рада опіки та піклування Верхньокриничанської сільської ради Василіського району Запорізької області, служба у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання недійсним іпотечного договору.
В позові зазначав, що 22.01.2007 рок він уклав з ВАТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір № ZPVAGR00002438 за яким отримав кредит в розмірі 44000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованності за кредитом з кіцевим терміном оплати та повернення - 20.01.2017 року.
Банк надав йому кредит за умови передачі нимм в іпотеку нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, а саме, житлового будинку, який він мав намір купити за отриманий кредит.
В день підписання кредитного договору на одержані в банку кошти за кредитним договором він купив житловий будинок АДРЕСА_1, про що був укладений договір купівлі - продажу від 22.01.2007 року, посвідчений нотаріусом.
Після придбання вказаного будинку він зі сім*єю, до складу якої входять його дружина та двоє малолітніх дітей, оселився в ньому.
Крім того, 22.01.2007 року приватним нотаріусом Скоріченко А.В. також був посвідчений договір, згідно якого на вимогу банку, без дозволу органів опіки та піклування, порушуючи права своїх дітей на користування житлом, через свою юридичну необізнаність, він підписав договір про надання в іпотеку вказаного житлового будинку в забезпечення виконання кредитного договору.
З огляду на вищевикладене, просив суд визнати недійсним іпотечний договір укладений між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк», посвідчений нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Скориченко А.В. 22.01.2007 року.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від «01» жовтня 2009 року позов задоволено.
Визнано іпотечний договір від 22.01.2007 року укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Скориченко А.В. недійсним.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права, якщо не застосовано закон, який підлягав застосуванню і застосовано закон, який не поширюється на ці відносини.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання договору іпотеки житлового будинку недійсним суд вважав, що до виниклих правовідносин необхідно застосовувати нормами Законів України „ Про охорону дитинства”, „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” про те, що укладення такого договору без дозволу органу опіки та піклування є порушенням прав неповнолітніх дітей позивача, які проживають у цьому житловому будинку.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 22.01.2007 року отримав від ЗАТ КБ „Приватбанк” за кредитним договором кредит у розмірі - 44 000 грн. на придбання жилої нерухомості / а.с.68-72 / і за отримані грошові кошти за договором купівлі-продажу від 22.01.2007 року / а.с.84-85 / придбав на свої ім”я житловий будинок № 9 по вул. Залізнична у с. Верхня Криниця Василевського району.
Позивачем для забезпечення виконання кредитного договору вищезазначений житловий будинок передано в іпотеку за іпотечним договором, укладеним 22.01.2007 року з ЗАТ КБ „Приватбанк” та посвідченим приватним нотаріусом /а.с.60-67 /.
У цей житловий будинок, право власності на який зареєстровано на ім”я позивача, останнім було поселено двох його неповнолітній дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 / а.с.6-9 /.
Відповідно до ст. 173 СК України батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.
При вирішені спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків.
Враховуючи наведене, а також те, що право власності на житловий будинок № 9 по вул. Залізнична у с. Верхня Криниця Василевського району Запорізької області зареєстровано на одну особу, його покупця, ОСОБА_2, неповнолітні діти останнього майнових прав на зазначений житловий будинок не отримали.
Тому передача цього житлового будинку в іпотеку за іпотечним договором не потребувала дозволу на це органу опіки та піклування, як це передбачено нормами Законів України „ Про охорону дитинства”, „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, бо не порушувала майнові права неповнолітніх дітей.
Таким чином з підстав, заявлених позивачем, а саме з приводу порушення майнових прав неповнолітніх дітей при укладені іпотечного договору, що не знайшло підтвердження матеріалами справи, визнавати недійсним іпотечний договір, укладений 22.01.2007 року між ОСОБА_2 і ЗАТ КБ „Приватбанк” неможливо.
За таких обставин судова колегія рішення суду від 01.10.2009 року про задоволення позову ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору недійсним скасовує і ухвалює нове рішення про відмову у задоволені цього позову.
Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від “01” жовтня 2009 року в цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення наступного змісту:
„ У задоволені позову ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору, укладеного 22 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ „ПриватБанк”, посвідченого приватним нотаріусом Василевського районного нотаріального округу Скориченко А.В. недійсним відмовити”.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте воно може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: