Справа №22-144/10 Головуючий у 1-й інстанції: Руднєв О.О.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
19 січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Бондаря М.С.
суддів Гончара О.С., Денисенко Т.С.
при секретарі Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А-1978 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А-1978 про стягнення суми, -
У жовтні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості по виплаті грошової компенсації замість продовольчого пайка в розмірі 13451,47 грн.
В позові зазначав, що він проходив військову службу у військовій частині А-1978, де знаходився на продовольчому забезпеченні. 31.10.2005 року він був звільнений з військової служби в запас та з того ж числа виключений зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення. При цьому відповідач на день звільнення не виплатив йому грошову компенсацію замість продовольчого пайка на загальну суму 13451,47 грн.
Також зазначав, що зупинення дії ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, у зв'язку з економією бюджетних коштів, з 11.03.2000 року Законом України №1459-ІІІ від 17.02.2000 року, суперечить вимогам Конституції України.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з військової частини А-1978 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість продовольчого пайка в розмірі 13451,47 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Військовий прокурор Запорізького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони в особі військової частини А-1978 звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 не з'явився. ОСОБА_3. був про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Таким чином, ОСОБА_2 вважається повідомленим належним чином, а тому справу розглянуто за відсутності позивача і його представника.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та військовою частиною А-1978 виник спір із приводу стягнення заборгованості по виплаті грошової компенсації замість продовольчого пайка. Зазначений спір відповідно до ст.ст. 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України має публічно-правовий характер, оскільки виник із приводу проходження публічної служби.
Відповідно до п. 1 розділу VІІ КАС України цей Кодекс набрав чинності з 01 вересня 2005 року.
Згідно з абз. 1 п. 7 розділу VІІ КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 ЦПК України 1963 року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні і касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку із нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позовна заява ОСОБА_2 подана до суду 10 жовтня 2006 року, тобто після набрання чинності КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом у порядку цивільного судочинства і суд першої інстанції розглянув позов за нормами цивільно-процесуального права, тоді як ці позовні вимоги повинні розглядатися за Кодексом адміністративного судочинства України, що виключає можливість розгляду справи в порядку цивільного судочинства..
Таким чином, при апеляційному розгляді справи встановлені обставини, які, згідно вищевказаних норм процесуального права, а саме, п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 310 ЦПК України, тягнуть безумовне скасування рішення суду першої інстанції з одночасним закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 309, 310, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військового прокурора Запорізького гарнізону задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2006 року у цій справі скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
головуючий суддя суддя суддя
Бондарь М.С. Гончар О.С. Денисенко Т.С.