Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2009 р. Справа № 2а-13642/09/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті о 16 год.00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Наумової К.Г.
суддів Галатіна О.О.
Шальєва В.А.
при секретарі судового засідання - Горб О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду в м. Донецьку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 (м. Артемівськ)
до Кабінету Міністрів України(м. Київ)
Міністерства внутрішніх справ України(м. Київ)
Луценка Юрія Віталійовича - міністра внутрішніх справ України (м. Київ)
за участю
третьої особи без самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - ОСОБА_4 (м. Сімферополь)
про скасування розпорядження, наказів та поновлення на роботі
за участю представників сторін
позивача: ОСОБА_5 за дов., ОСОБА_6 за дов., ОСОБА_7 за ордером;
відповідача Коваленко В.О. за дов.;
відповідача Скригонюк І.В. за дов., Грінцов М.М. за дов.;
відповідача Скригонюк І.В. за дов., Грінцов М.М. за дов.;;
третя особа не з'явився
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (надалі КМУ), Міністерства внутрішніх справ України (надалі МВС України), Луценка Юрія Віталійовича - Міністра внутрішніх справ України (надалі Міністр) та Державного казначейства України (надалі ДКУ), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (надалі третя особа) про скасування розпорядження КМУ від серпня 2009 року про звільнення позивача з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, скасування наказу Міністра від серпня 2009 року про звільнення позивача з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, скасування розпорядження КМУ від серпня 2009 року про призначення третьої особи на посаду заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, скасування наказу Міністра від серпня 2009 року про призначення третьої особи на посаду заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим та поновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим.
Заявою про уточнення адміністративного позову від 09.10.2009 року позивач просив суд скасувати розпорядження КМУ № 971-р від 19.08.2009 року про звільнення позивача з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, скасувати наказ Міністра № 1989 о/с від 19.08.2009 року про звільнення позивача з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, скасувати розпорядження КМУ № 973-р від 19.08.2009 року про призначення третьої особи на посаду заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, скасувати наказ Міністра № 19980 о/с від 20.08.2009 року про призначення третьої особи на посаду заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, поновити його на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, стягнути з МВСУ на його користь грошове забезпечення за період з 01.04.2009 року по 18.08.2009 року у розмірі 37962,6 грн., стягнути з МВС України на його користь грошове забезпечення з 20.08.2009 року по день поновлення на посаді, виходячи з щомісячного грошового забезпечення позивача у розмірі 14615,2 грн. та стягнути з МВСУ на його користь суму моральної шкоди у розмірі 10000 грн.
Заявою про зміну позовних вимог від 12.11.2009 року позивач просить суд визнати бездіяльність Міністра, МВС України в частині непоновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року протиправною, визнати протиправними дії КМУ щодо звільнення позивача з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим та скасувати Розпорядження КМУ № 971-р від 19.08.2009 року, визнати протиправними дії Міністра щодо звільнення позивача з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим та скасувати наказ Міністра № 1989 о/с від 19.08.2009 року, поновити позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, зобов'язати КМУ видати Розпорядження про поновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, зобов'язати Міністра видати наказ про поновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, зобов'язати Міністра та МВСУ забезпечити допуск позивача до виконання його попередніх обов'язків заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим в порядку, передбаченому законодавством України, яке регулює порядок виконання судових рішень, стягнути з МВСУ на користь позивача грошове забезпечення за період з 01.04.2009 року по 18.08.2009 року у розмірі 37962,60 грн., стягнути з МВС України на користь позивача грошове забезпечення за період перебування у розпорядженні МВС України з 20.08.2009 року по день поновлення на посаді, виходячи з видів грошового забезпечення, наведених у цьому адміністративному позові, стягнути з МВС України на користь позивача грошове утримання у розмірі 59811,84 грн.
Заявою про часткову відмову від адміністративного позову від 12.11.2009 року позивач просить суд закрити провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 10000 грн. Відмову від позову в даній частині судом було прийнято. Провадження у справі щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 10000 грн. ухвалою суду від 11.12.2009 року на підставі ч. 1 п. 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України було закрито.
Ухвалою суду від 07.12.2009 року роз'єднані позовні вимоги та в самостійне провадження виділені позовні вимоги про стягнення з МВС України на користь позивача грошового забезпечення за період з 01.04.2009 року по 18.08.2009 року у розмірі 37962,60 грн., стягнення з МВС України на користь позивача грошового забезпечення за період перебування у розпорядженні МВС України з 20.08.2009 року по день поновлення на посаді, виходячи з видів грошового забезпечення, наведених у цьому адміністративному позові, стягнення з МВСУ на користь позивача грошового утримання у розмірі 59811,84 грн., справі присвоєно номер 2а- 21780/09/0570.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року відповідачами фактично не виконано. Наказ та розпорядження про поновлення на роботі були прийняті, але позивача до виконання обов'язків не було допущено. У цей же день 19.08.2009 року позивача було звільнено. У наказі та розпорядженні про звільнення позивача не зазначено жодної підстави, згідно яких було здійснено звільнення. Діючим законодавством передбачено, що звільнення може відбуватися лише за наявності підстав. Крім цього, звільнення позивача не було погоджено із Верховною Радою АР Крим.
КМУ проти позову заперечує та посилається на наступне. Спірні розпорядження прийняті в межах повноважень та відповідно до законодавства. Повноваження КМУ щодо звільнення та призначення передбачені ст. 116 Конституції України та п.9 ст. 22 Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Міністр внутрішніх справ звернувся до Прем'єр - міністра України з поданням про звільнення позивача.
МВС України та Міністр, письмових заперечень проти позову не надали.
Представник МВС України та Міністра під час судового розгляду проти позову заперечував посилаючись на наступне. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 р. по справі за позовом ОСОБА_2 про поновлення на посаді відповідачами виконано, позивача було відновлено на посаді наказом Міністерства прийнятого на підставі постанови КМУ. Позивача спірними розпорядженням та наказом не звільнено зі служби в органах внутрішніх справ, він знаходиться у розпорядженні органу внутрішніх справ, що відповідає вимогам Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом.
Третя особа у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, пояснень по суті позову не надав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ОСОБА_2 був призначений на посаду заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим розпорядженням КМУ від 15.08.2007 року № 648-р.
Згідно наказу МВСУ від 17.08.2007 р. № 1077 о/с позивач приступив до виконання обов'язків.
Розпорядженням КМУ від 24.12.2007 року № 1199-р позивач був звільнений з вказаної посади.
Цього ж дня - 24.12.2007 року МВСУ прийняло наказ № 1729 о/с за підписом Міністра, згідно якого позивач припинив виконання своїх обов'язків.
Позивач оскаржив розпорядження КМУ та наказ Міністра про своє звільнення у судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року по справі № 2а-10168/08 вказане розпорядження КМУ та наказ Міністра були скасовані, а позивача поновлено на посаді. Зазначена постанова в частині поновлення позивача на посаді підлягала негайному виконанню.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009 року вказану постанову залишено без змін, тобто постанова набрала законної сили.
17 липня 2009 року листом за № 15721/Лц «Про призначення ОСОБА_4» Міністр звернувся до Прем'єр - міністра України з поданням про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, також надав проект розпорядження КМУ про призначення та рекомендований лист.
27 липня 2009 року листом за № 14221/Лц «Про призначення ОСОБА_2» Міністр звернувся до Прем'єр - міністра України з поданням про призначення позивача на вказану посаду та надав проект розпорядження КМУ про призначення. У листі та поданні Міністр запропонував поновити позивача на зазначеній посаді на виконання Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року, якою скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 р. № 1199-р та поновлено ОСОБА_2 на посаді.
Також 27 липня 2009 року листом за № 14222/Лц «Про звільнення ОСОБА_2» Міністр звернувся до Прем'єр - міністра України з поданням про звільнення позивача з вказаної посади та надав проект розпорядження КМУ про звільнення. У даному листі та поданні відсутнє посилання на причини звільнення з посади.
19.08.2009 року КМУ прийняв розпорядженням № 970-р «Про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим» у якому зазначено, що ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим.
Також 19.08.2009 року Міністром підписаний наказ Міністерства № 1988 о/с, згідно якого ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим.
У цей же день КМУ прийнято розпорядженням № 971-р «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим» згідно якого позивача звільнено із зазначеної посади. У розпорядженні посилання на причини звільнення позивача відсутні.
Також 19.08.2009 року Міністр підписав Наказ Міністерства № 1989 о/с, яким на виконання розпорядження КМУ № 971-р від 19.08.2009 р. позивача було звільнено з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України.
Розпорядженням КМУ № 973-р від 19.08.2009 р. «Про призначення ОСОБА_4 заступником Міністра внутрішніх справ України - начальником головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим»
Міністерство 20.08.2009 року прийняло наказ № 1990 о/с, у якому зазначено, що ОСОБА_4 призначено на зазначену посаду. Наказ прийнято з посиланням на розпорядження КМУ № 973-р від 19.08.2009 р.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Процедура виконання рішення про поновлення на роботі визначена ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Представником позивача під час розгляду справи було пояснено, що фактичного поновлення позивача на роботі не відбулося, тобто позивач до виконання своїх посадових обов'язків не приступив. Позивач не був ознайомленій з наказами Міністерства та Розпорядженнями КМУ, про поновлення на посаді та звільнення дізнався із засобів масової інформації.
Доказів, які спростовують ці обставини відповідачами суду не надано.
Згідно п. 8.2.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 грудня 1999 р. за N 865/4158 після фактичного допущення працівника до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню.
Як встановлюється матеріалами справи, після того, як рішення суду набрало законної сили, позивача не було повідомлено про існування розпорядження та наказу про поновлення на роботі. Доказів ознайомлення позивача з вказаними документами суду не надано.
Акт державного виконавця про фактичне допущення позивача до виконання посадових обов'язків суду не надано.
Відповідачами суду також не надано інших належних доказів фактичного здійснення відповідачем своїх посадових обов'язків.
При судовому розгляді справи судом була витребувана особова справа позивача. Зазначена вимога суду відповідачами не була виконана.
П. 21 Порядку призначення та звільнення з посад керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівників самостійних структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади (департаментів, управлінь, відділів), під час видання спірного наказу був визначений Порядком розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об'єднань, керівників самостійних структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2007 р. N 880 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. N 850, встановлено, що на підставі рішення щодо призначення на посаду чи звільнення з посади або щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади за місцем роботи особи видається наказ (розпорядження), в якому фіксується дата початку роботи на відповідній посаді або дата припинення роботи.
Позивач обіймав посаду призначення на яку здійснюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання рішення суду позивача було поновлено на посаді розпорядженням КМУ.
Похідний наказ про поновлення на роботі був виданий Міністерством.
З огляду на зазначене, саме Міністр повинен був прийняти заходи, які мали надати позивачу можливість виконувати посадові обов'язки за посадою на яку його було поновлено рішенням суду.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, незважаючи на набрання законної сили рішенням суду, яким позивача поновлено на посаді, скасовані розпорядження КМУ та наказ про звільнення, позивач фактично не був допущений до виконання обов'язків заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, тобто Міністром та МВС України не були здійснені необхідні дії щодо поновлення позивача на роботі, чим було порушено його право.
З огляду на викладене, бездіяльність Міністра та МВС України щодо непоновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року підлягає визнанню протиправною, відповідно позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 8, 10 ст. 7 Закону України "Про міліцію" в Республіці Крим міліцією керує заступник Міністра внутрішніх справ - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, який призначається на посаду і звільняється з посади КМУ за поданням Міністра. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 116 Конституції України КМУ здійснює повноваження, визначені Конституцією та законами України.
П. 3 ч. 9 ст. 22 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що КМУ призначає на посаду та звільняє з посади перших заступників та заступників міністрів за поданням міністрів.
Процедура звільнення уявляє собою систему певних заходів, які необхідно виконати в певній послідовності.
Ст. 46 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що Міністр вносить на розгляд КМУ подання про призначення на посаду та звільнення з посади першого заступника та заступників міністра, а також перших заступників і заступників керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується міністром.
Як зазначалось, Порядок призначення та звільнення з посад керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівників самостійних структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади (департаментів, управлінь, відділів) визначений Порядком розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об'єднань, керівників самостійних структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2007 р. N 880 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. N 850 (надалі Порядок).
Згідно п. 5 Порядку, питання щодо призначення на посаду та звільнення з посад, розглядається після надходження подання разом з документами і спеціальної перевірки відомостей, наведених у таких документах.
П. 13 Порядку передбачено, що у разі внесення пропозиції щодо звільнення з посади у поданні обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються проект рішення про звільнення з посади, завізований керівником відповідного органу, заява особи про звільнення за власним бажанням або пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби - матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.
П. 21 Порядку передбачено, що на підставі рішення про призначення на посаду чи звільнення з посади або листа погодження призначення на посаду та звільнення з посади за місцем роботи особи видається наказ (розпорядження), в якому фіксується дата початку роботи на відповідній посаді або дата припинення роботи.
До того ж, необхідність наявності підстав у разі звільнення зазначених осіб, також встановлена Законом України «Про державну службу», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (надалі Положення), Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
З матеріалів справи вбачається, що документи, згідно яких позивач був звільнений з вказаної посади, а саме: подання Міністра, розпорядження КМУ та наказ Міністра, не містять підстав, які були враховані відповідачами при прийняті рішень щодо звільнення позивача.
Як встановлюється матеріалами справи, у спірних розпорядженні КМУ та наказі МВС України не зазначені причини звільнення позивача з посади, до подання Міністра про звільнення позивача не були додані документи, передбачені п. 13 Порядку, позивача не було повідомлено про існування спірних розпорядження та наказу про звільнення. Доказів існування заяви позивача про звільнення з посади, або доказів існування інших обставин, які можуть бути відповідно до законодавства підставою звільнення з посади, суду не надано.
Судом також враховується наступне.
Згідно п. 25 ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної республіки Крим до компетенції Верховної Ради Автономної республіки Крим (надалі ВР АРК) відноситься погодження призначення на посади і звільнення з посад начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму.
Порядок, підстави, процедура надання погодження ВР АРК призначення на посаду начальника ГУМВС України АРК визначені Постановою ВР АРК "Про заходи щодо посилення кадрової роботи в Автономній Республіці Крим" від 20.01.99 року (надалі Постанова ВР АРК), Рішенням Президіуму ВР АРК від 01.03.99 року N 380-2/99 "Про затвердження Порядку розгляду питань, пов'язаних з призначенням, погодженням на посади, звільненням від посади керівників установ, організацій, підприємств" (надалі Порядок), які являються нормативно-правовими актами ВР АРК, прийнятими відповідно до Конституції ВР АРК та які є обов'язковими для виконання відповідачами під час реалізації своїх повноважень.
Відповідно до п. 3 Постанови ВР АРК на підставі Конституції ВР АРК з метою створення чіткої системи підзвітності керівних кадрів, удосконалення практики погодження, призначення та звільнення керівників затверджена Номенклатура (перелік) посад осіб, які обираються, призначаються, погоджуються при призначенні на посади та звільнені з посад ВР АРК.
П. 11 Постанови ВР АРК встановлено, що Номенклатура (перелік) посад осіб, які обираються, призначаються, погоджуються при призначенні на посади та звільнені з посад ВР АРК, її Президією та Головою Верховної ради АРК, діє в частині, що не суперечить Конституції України, законам України та іншим нормативно-правовим актам, Конституції Автономної Республіки Крим та цієї Постанови.
Відповідно до пункту 1 Порядку, всі питання погодження призначення на посади відповідно з Номенклатурою (переліком) посад осіб, які обираються, призначаються, погоджуються при призначенні на посади та звільнені з посад ВР АРК, її Президією та Головою ВР АРК, розглядаються за поданням, документам особової справи та результатам співбесід, оформлених в установленому порядку.
Крім того, Порядок встановлює які саме документи, долучаються до подання, які відомості повинно містити таке подання, визначається процедура проходження співбесіди.
П. 6 Порядку встановлено, що за результатами співбесід відділ кадрів готує висновок про погодження або проекти рішень ВР АРК про призначення, погодження кандидатури на посаду або звільнення з посади.
Відповідно до списку керівників установ, організацій, підприємств, які вносять пропозиції про посадові призначення, звільнення, погодження, затверджених Рішенням Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 01.03.99 року N 380-2/99 подання на погодження призначення начальника ГУМВС України в АРК вноситься Міністром внутрішніх справ України.
Як зазначалось, позивача звільнено з посади без обґрунтування, пояснень причин звільнення позивача з посади також не надано під час судового розгляду справи. Таким чином, у даному випадку є обов'язковим погодження звільнення позивача з посади з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
З листа секретаріату ВР АРК № 2966/28-14 від 07.10.2009 року, вбачається що питання щодо звільнення позивача з вказаної посади не погоджувався, документи у встановленому порядку до ВР АРК не поступали.
Оцінюючи правомірність рішень відповідачів щодо звільнення позивача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до вказаної норми у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст. 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії та приймати рішення, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами та зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Ст. 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до п. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, при здійснені процедури звільнення позивача з вказаної посади та прийняті спірних розпорядження та наказу про його звільнення відповідачами на було додержано вимог, встановлених зазначеними нормами.
Посилання представника відповідачів на те, що позивача не звільнено з органів внутрішніх справ та зараховано у розпорядження органі внутрішніх справ, що відповідає вимогам Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою КМУ від 29 липня 1991 р. N 114, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
П. 40 цього положення встановлено, що при призначенні на посади враховується наступне.
При призначенні на посади і переміщенні по службі осіб рядового і начальницького складу має забезпечуватися використання їх за основною чи спорідненою спеціальністю або згідно з набутим досвідом, а при необхідності використання на посадах за новою для них спеціальністю призначенню має передувати відповідна перепідготовка;
Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою не повинен перевищувати двох місяців, а за невакантною - чотирьох місяців;
При здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.
У виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ.
Відповідачами - Міністром та МВС України не надано доказів проведення організаційно-штатних заходів під час яких можливо зараховування особи в розпорядження органу внутрішніх справ, а також не надано доказів існування виняткових обставин, які можуть бути підставою для перебування в розпорядження органу внутрішніх справ не більш двох місяців.
Доказів переміщення позивача на іншу посаду суду також не надано.
Крім цього, під час розгляду справи представники позивача пояснили, що позивач з моменту першого його звільнення не утримує грошове забезпечення. Доказів, які спростовують це твердження суду також не надано.
За загальним правилом, порушене право підлягає захисту у судовому порядку. У разі незаконного звільнення порушене право відновлюється шляхом поновлення на посаді.
Враховуючи наведене, дії КМУ та Міністра щодо звільнення позивача з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим підлягають визнанню протиправними, відповідно спірні розпорядження КМУ № 971-р від 19.08.2009 року та наказ МВСУ № 1989 о/с від 19.08.2009 року за підписом Міністра також не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги у цій частині та у частині поновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим також підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спірні розпорядження та наказ прийняті 19.08.2009 р. позивач підлягає поновленню на посаді з 20.08.2009 р.
Решта позовних вимог стосується порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ст.. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Враховуючи, що судом встановлено, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 2а-10168/08 від 10.11.2008 р., якою позивача вже було поновлено на зазначеній посаді, не було виконано, суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав позивача, задовольнити решту позовних вимог таким чином встановивши порядок виконання даного судового рішення.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо зобов'язання КМУ видати розпорядження про поновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, зобов'язання Міністра видати наказ про поновлення позивача на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим, зобов'язання Міністра та МВСУ забезпечити допуск позивача до виконання його попередніх обов'язків заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим в порядку, передбаченому законодавством України, яке регулює порядок виконання судових рішень також підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Конституцією Автономної республіки Крим, Законами України «Про державну службу», «Про виконавче провадження», "Про міліцію", Законом України «Про Кабінет Міністрів України», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Постановою ВР АРК "Про заходи щодо посилення кадрової роботи в Автономній Республіці Крим" від 20.01.99 року, Порядком розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об'єднань, керівників самостійних структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2007 р. N 880 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. N 850, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, Інструкцією про проведення виконавчих дій, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 грудня 1999 р. за N 865/4158,
ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
Позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Луценка Юрія Віталійовича - Міністра внутрішніх справ України та Міністерства внутрішніх справ України в частині непоновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року протиправною.
Визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо звільнення ОСОБА_2 з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим.
Скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України № 971-р від 19.08.2009 року «Про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим».
Визнати протиправними дії Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича щодо звільнення ОСОБА_2 з посади заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим.
Скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1989 о/с від 19.08.2009 року за підписом Міністра внутрішніх справ України - Луценка Юрія Віталійовича.
Поновити ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим з 20 серпня 2009 року.
Зобов'язати Кабінет Міністрів України видати Розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим.
Зобов'язати Міністра внутрішніх справ України - Луценка Юрія Віталійовича видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України та Луценка Юрія Віталійовича - Міністра внутрішніх справ України забезпечити допуск ОСОБА_2 до виконання його попередніх обов'язків заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління МВС України в АР Крим в порядку, передбаченому законодавством України, яке регулює порядок виконання судових рішень.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецького окружного адміністративного суду.
Постанова щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим з 20 серпня 2009 р. підлягає негайному виконанню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 грудня 2009 р.
Головуючий суддя Наумова К.Г.
Судді Галатіна О.О.
Шальєва В.А.