Справа № 464/8348/17
пр.№ 2/464/80/18
19.07.2018 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Горбань О.Ю.,
секретаря судових засідань ОСОБА_1,
за участю: представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» звернулось в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № VG1505 від 16.01.2008 в розмірі 96 438 грн. та сплаченого при поданні позову судового збору у розмірі 1600 грн. Обгрунтовує позов тим, що 16.01.2008 між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір №VG1505. У тимчасове користування на умовах Кредитного договору Банк надав відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 20 000 грн., процентна ставка 36% річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встанолених кредитним договором (рівними платежами щомісячно). ПАТ "Універсал Банк" свої зобов'язання виконав у повному обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак відповідач не виконав свої зобов'язання та у зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання умов Кредитного договору у нього утворилася заборгованість, яка станом на 14.11.2016 становить 96438 грн., що складається з тіла кредиту.
14.11.2016 ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги №UB-OP/16-132, згідно з яким ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Універсал Банк», включно і до ОСОБА_4 Після укладення договору відступлення позивач здійснив низку заходів щодо врегулювання спору у досудовому порядку, однак відповідач не виконує своїх зобов'язань, тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Даною ухвалою визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк до суду від представника відповідача ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, покликаючись на те, що новий кредитор - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" не являється фінансовою установою у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу, оскільки дане товариство не включено до переліку фінансових установ, внесених до Державного реєстру фінансових установ, а тому не має права на отримання плати у вигляді дисконту від фінансової операції. Таким чином, позовні вимоги грунтуються на договорі про відступлення права вимоги № UB-OP/16-132 від 14 листопада 2016, який не відповідає вимогам закону. Крім того, вказує, що позивачем не доведено проведення оплати за відступлення права вимоги, тобто вчинення позивачем дій, спрямованих на реальне настання правових наслідків. Крім цього, вказує, що позивачем пропущений строк позовної давності, а відтак просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 15 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задоволити у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судове засідання не з"явились, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Просять у задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позов, який долучений до матеріалів справи.
Заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
З копії договору про видачу та використання кредитних карток від 09.01.2008 вбачається, що Банк, відповідно до наданого держателем пакету документів, а також згідно з вимогами Банку та чинного законодавства України, відкриває держателю картковий рахунок, випускає та надає держателю платіжну картку а також ПІН-код до картки, відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 10 000 гривень, встановлює ліміт кредитної лінії. Договір підписаний відповідачем. В додатку до договору міститься відмітка про отримання ОСОБА_4 картки, що посвідчено підписом останнього, відповідач ознайомлений з умовами надання кредитної картки та з тарифами банку (а.с.10-18).
Встановлено, що 14.11.2016 ПАТ «Універсал Банк» та позивач ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги №UB-OP/16-132, згідно з яким ОСОБА_5 «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі прав вимог, в тому числі до відповідача ОСОБА_4за договором №VG1505 від 16.01.2008, який станом на 14.11.2016 заборгував 96 438 гривень. (а.с. 20-23, 29).
Позивач покликається на те, що 16.01.2008 між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № VG15505, на підставі котрого відповідач отримав кредит у вигляді грошових коштів в розмірі 20 000 грн.
При цьому, позивачем не долучено до справи кредитний договір №VG1505 від 16.01.2008, на який покликається позивач у позовній заяві та зазначає, що відповідно до нього ПАТ «Універсал Банк» надав кредит ОСОБА_4 у вигляді грошових коштів.
Зі змісту Договору про видачу та використання кредитних карток від 09 січня 2008 року, наданого позивачем на підтвердження своїх позовних вимог та який згідно з наданих ним пояснень є посвідченням факту укладення кредитного договору, не вбачається зобов'язання Банку надати грошові кошти позичальнику, як і відсутнє зобов'язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що дія виданої банком відповідачу картки, яка зазначена в договорі, закінчилась 09.01.2009. Оскільки термін дії картки скінчився в 2009 році, тому вона заблокувалась і відповідач не міг вже її використовувати. Позивачем дані доводи представника відповідача не спростовані.
Відповідно до анкети позичальника та договору сторони пов'язали строк кредитування строком дії картки. За таких обставин, кредитний договір припинив дію 09.01.2009, що вказує на безпідставність проводити нарахування відсотків з настанням цієї дати.
На переконання суду, саме кредитодавець повинен довести факт надання грошових коштів в розмірі 96 438 грн. позичальнику.
При цьому, позивачем не надано суду жодного розрахунку заборгованості за кредитним договором, з якого можливо визначити заборгованість з 16.01.2008 по дату звернення до суду, визначити кількість днів прострочення платежу, прослідкувати динаміку зростання заборгованості та її погашення. Відсутні також інші належні та допустимі докази, які б підтверджували факт передачі ПАТ «Універсал Банк» ОСОБА_4 грошових коштів як у розмірі 20 000 грн., так у розмірі 96 438 грн. та отримання таких останнім.
Частинами 1, 2 статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 5-7 даної статті встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які в своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність кредитного договору №VG1505 від 16.01.2008, факт передачі ПАТ «Універсал Банк» ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 20 000 грн., умови отримання кредитних коштів, період заборгованості, погашення періодичних платежів. Крім того, оскільки позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем коштів після закінчення терміну дії картки нової кредитної картки, без чого неможливо скористатися кредитними коштами у період після 2009 року по 14.11.2016, тому в задоволенні позову слід відмовити через його недоведеність.
На підставі ст.1054 ЦК України та керуючись ст. ст.10, 76-81, ч.2 с.247, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
в задоволенні позову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Сихівський районний суд м.Львова до апеляційного суду Львівської області.
Повний текст рішення складено 30.07.2018.
Суддя О.Ю.Горбань