Справа №463/1931/17
Провадження №1-кп/463/118/18
Іменем України
03 серпня 2018 р. Личаківський районний суд міста Львова
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12016140050002583 від 13.06.2016 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 384 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, а саме у наданні завідомо неправдивих показань свідка під час провадження досудового розслідування, у зв'язку з тим, що він 22.05.2015 року у період часу з 16.30 год. до 17.20 год., перебуваючи у приміщенні службового кабінету слідчого відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області на вул. Винниченка, 2 у м. Львові, під час допиту його як свідка під час провадження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120140050003193 від 21.08.2014, будучи попередженим слідчим слідчого відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, що передбачена ст. 384 КК України, про що свідчить його підпис у протоколі допиту, з метою приховання істини у кримінальному провадженні, умисно дав завідомо неправдиві показання. Зокрема, показав, що 20.08.2014 у післяобідній час ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вживав спиртні напої у себе в квартирі зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_9 , знаходячись у подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту з ОСОБА_10 наніс останньому два удари правою рукою в обличчя. Окрім цього, показав, що в подальшому, коли він вийшов зі свої майстерні, то побачив у загальному коридорі будинку ОСОБА_5 , який біг на вихід та при цьому штовхнув об стіну будинку ОСОБА_10 , а також зазначив, що на наступний день він знайшов на клумбі біля сходів будинку молоток, який повернув ОСОБА_5 . Поряд з цим, у своїх показаннях від 22.05.2015 ОСОБА_7 вказав, що конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 передувала розмова на підвищених тонах ОСОБА_5 із дружиною ОСОБА_10 , а не зірваний прапор України, вивішений напередодні ОСОБА_5 . Однак зазначені показання ОСОБА_7 як свідка не відповідають встановленим обставинам та фактам кримінального провадження № 12014140050003193 від 21.08.2014 та суперечать раніше наданим ОСОБА_7 показанням під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014140050003189 від 20.08.2014.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання, яке було підтримано захисником ОСОБА_4 , про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 384 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 не заперечили проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності у разі визнання ним себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілого та його представника, вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Параграф 2 глави 24 КПК України передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. За змістом ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 384 КК України, є відповідно до ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
У правовому висновку, сформульованому у Постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа № 462/2762/14, провадження № 51-1241км18), зазначається, що за змістом статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Як встановлено судом, обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину 22.05.2015, станом на час розгляду справи судом сплив трирічний строк давності з дня вчинення відповідного злочину, до суду надійшло клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності, обвинуваченому роз'яснено, що закриття кримінального провадження здійснюється за нереабілітуючою підставою, при цьому у клопотанні висловлена добровільна згода на закриття кримінального провадження на цих підставах.
З врахуванням наведеного, оскільки з дня вчинення злочину сплили строки давності, а тому ОСОБА_7 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 384 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 12016140050002583 від 13.06.2016 про його обвинувачення слідзакрити у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, слід залишити без розгляду, оскільки відповідно до ст. 129 КПК України суд вирішує цивільний позов в кримінальному провадженні по суті лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи постановлення виправдувального вироку у зв'язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.
Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 2 ст. 284, 285-288, ст.ст. 314, 395 КПК України, ст.ст. 12, 49, 384 КК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 384 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12016140050002583 від 13.06.2016 про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 384 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1