Справа №463/5557/17
Провадження №2/463/766/18
01 серпня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Шеремети Г. І.
при секретарі с/з ОСОБА_1
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади м.Львова в особі ОСОБА_3 міської ради, третьої особи: державного нотаріуса Четвертої ОСОБА_3 нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, суд,-
Позивач звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила шляхом подачі заяви про уточнення позовних вимог, остаточно просила встановити, що ОСОБА_4, на час її смерті 11.11.2014 року, належали 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, як частка в спільній сумісній власності, та 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 січня 2008 року після смерті чоловіка ОСОБА_5.
Позов мотивує тим, що 11.11.2014 року померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, як частка в спільній сумісній власності, та 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 січня 2008 року після смерті чоловіка ОСОБА_5. Позивач, як єдиний спадкоємиць померлої ОСОБА_4, в межах 6-місячного строку звернулась до наторіуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, постановою державного нотаріуса від 08.07.2015 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 з підстав непредставлення документів, які б підтверджували реєстрацію права власності померлою ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири, яке у неї виникло після смерті чоловіка ОСОБА_5. А тому позивач з метою захисту своїх порушених спадкових справ змушена звернутися до суду з відповідним позовом, який просить задоволити.
Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, передбачених в позові та уточненнях до нього.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду даної справи не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст.280 ЦПК України.
Представник третьої особи в судове засідання з розгляду даної справи не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність, у прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
У зв'язку з набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року та вступом в дію 15.12.2017 року нового Цивільного процесуального кодексу України, суд здійснював розгляд даної справи за правилами ЦПК України від 15.12.2017 року.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, ухвалюючи рішення відповідно до ст.265 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, що стверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру № Л05862 від 18.09.1996 року (а.с.13).
11 листопада 2014 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СГ №370853 (а.с.8), після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на частки в квартирі АДРЕСА_1.
Частка у праві спільної сумісної власності, згідно вимог ч. 1 ст. 1226 ЦК України, спадкується на загальних підставах.
Згідно ч.1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно із ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності . У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду
Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
У відповідності до положень пункту 12 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК).
Згідно роз'яснень, наданих Пленумом ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 3.4 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013року «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
У зв'язку з невизначеністю частки померлої ОСОБА_4 у спільній сумісній власності, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування.
Позивач ОСОБА_2 та померлі ОСОБА_4, ОСОБА_5 приватизували вищевказану квартиру, однаково володіли та користувались житлом, між ними не було укладено ніяких угод відносно власності на квартиру, а тому їхні частки як співвласників у спільній сумісній власності є рівними.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що померлій ОСОБА_4 (на момент її смерті) належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1.
Крім того, 26.05.2007 року помер ОСОБА_5, після смерті якого спадщину прийняла його дружина ОСОБА_4, що стверджується виданим на її ім'я свідоцтвом про право на спадщину за законом у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.10).
Як встановлено судом, за життя ОСОБА_4 права власності на спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_5 не зареєструвала, а відтак правовстановлюючих документів не отримала.
У зв'язку з чим, позивачу ОСОБА_2, як єдиному спадкоємцю померлої ОСОБА_4, постановою державного нотаріуса від 08.07.2015 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 з підстав непредставлення документів, які б підтверджували реєстрацію права власності за померлою ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири, яке у неї виникло після смерті чоловіка ОСОБА_5 (а.с.9).
Зважаючи на вищенаведене суд вважає, що неоформлення ОСОБА_4 права власності на 1/3 частину квартири після померлого чоловіка ОСОБА_5, не позбавляє таку права на успадковану після чоловіка частину квартири, а відтак права на таку частку у відповідності до ст.1218 ЦК України увійшли до складу спадщини померлої ОСОБА_4
Керуючись ст.ст.10,12,13,76-80,259,263,264,273,280-282,354,355 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 368,370,372,1218 ЦК України, суд,-
Позов - задоволити.
Встановити, що ОСОБА_4, на час її смерті 11.11.2014 року, належали 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, як частка в спільній сумісній власності, та 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 січня 2008 року після смерті чоловіка ОСОБА_5.
На рішення суду відповідачем може бути подано до Личаківського районного суду м.Львова письмову заяву про перегляд заочного рішення в порядок і строки, передбачені ст.284 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач ОСОБА_2: м.Львів, вул.Пасічна, 45/9.
Відповідач ОСОБА_3 міська рада: м.Львів, пл.Ринок, 1.
Третя особа Четверта ОСОБА_3 державна нотаріальна контора: м.Львів, вул.Зелена, 5.
Повне судове рішення складено та підписано 01 серпня 2018 року.
Суддя: Шеремета Г. І.