Справа № 502/2378/17
(заочне)
18 липня 2018 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Манжос Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Припас А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області до відповідача ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач Кілійська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до Кілійського районного суду Одеської області 14.12.2017 року з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач вказує, що ОСОБА_2 є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які виховуються в прийомній сім'ї з 2013 року, в зв'язку з тим, що мати дітей ОСОБА_6, рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 25.09.2013 року по справі № 502/371/13-ц позбавлена батьківських прав, а батько дітей вироком Кілійського районного суду Одеської області від 13.06.2012 року по справі № 1513/1181/12 був засуджений на 6 років позбавлення волі.
Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_2 було запрошено до служби у справах дітей Кілійської райдержадміністрації, де йому були роз'яснені вимоги чинного законодавства щодо прав та обов'язків батьків по утриманню і вихованню дітей та надано перелік документів, які необхідно надати до служби у справах дітей для можливості спілкуватися з дітьми, а в подальшому повернути їх в сім'ю батька для спільного проживання.
Виходячи з протоколів бесід представників Василівської сільської ради з ОСОБА_2, жодних заходів з боку батька дітей, щодо налагодження будь - якого контакту між ним і дітьми не вживалось. Життям та здоров'ям дітей батько не цікавиться, не підтримував їх матеріально. Заяви про бажання повернути свої малолітніх дітей додому до служби у справах дітей не надходило.
Як зазначає позивач, ОСОБА_2 проживає в будинку своєї теперішньої співмешканки ОСОБА_7, в АДРЕСА_1 та постійного місця роботи не має, час від часу працює по найму на сезонних сільськогосподарських роботах.
Також, як вказує позивач, ухилення батька від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей спричиняє суттєву шкоду правам дітей, а також складає загрозу їх фізичному та духовному розвитку.
На підставі вищезазначеного позивач просить суд:
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2
- стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно у розмірі 888, 50 гривень на кожну дитину, на особовий рахунок дітей з часу подання позовної заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття.
Представники позивача за довіреністю ОСОБА_8, ОСОБА_9, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечували.
Прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, повторно в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за його відсутності суду не надав.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.
На підставі письмової заяви представників позивача, прокурора, третьої особи суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без фіксації ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм, що відповідає положенням ст. ст. 223, 247, 280ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 17.12.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_10, актовий запис № 253 від 17.12.2008 року, /а. с. 12/.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 01.04.2011 року виконавчим комітетом Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6, актовий запис № 05 від 01.04.2011 року, /а. с. 11/.
Вироком Кілійського районного суду Одеської області від 13.06.2012 року по справі № 1513/1181/12 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі; У відповідності до ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_2 цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного вироком Кілійського районного суду Одеської області від 19.07.2011 року відповідно до якого ОСОБА_2 засуджений по ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, та до відбуття призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 10.03.2012 року, з дня фактичного затримання, /а. с. 19-22/.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 25.09.2013 року по справі № 502/371/13-ц позовну заяву Кілійської районної державної адміністрації Одеської області задоволено частково, позбавлено ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей:
-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;
-ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,
передавши неповнолітніх органу опіки та піклування Кілійській районній державній адміністрації Одеської області, /а. с. 17-18/.
Розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації № 516 від 20.11.2013 року надано ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 статус дитини, позбавленої батьківського піклування, /а. с. 13/.
Розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації № 517 від 20.11.2013 року надано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 статус дитини, позбавленої батьківського піклування, /а. с. 16/.
Розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації № 564 від 16.12.2013 року влаштовано, згідно з укладеним договором з 18.12.2013 року на виховання та спільне проживання у прийомну сім'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, які проживають за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мають статус дітей, позбавлених батьківського піклування. Персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний та психічний розвиток ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, покладено на прийомних батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_11, /а. с. 14-15/.
Згідно рішення виконавчого комітету Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області № 36 від 24.11.2017 року, вирішено порушити питання щодо позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно його дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, /а. с. 2/.
Актом обстеження житлово - побутових умов сім'ї від 30.10.2017 року народження встановлено, що сім'я ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3. На момент обстеження в будинку ніхто не проживає. Будинок в аварійному стані. Дах протікає, фасад у напівзруйнованому стані, у вікнах немає скла. Мати позбавлена батьківських прав. Батько ОСОБА_2, 1987 року народження працює по найму. Батько протягом півроку не знайшов часу зустрітися із своїми дітьми, /а. с. 5/.
Протоколом бесіди з ОСОБА_2 від 30.10.2017 року проведеною сільським головою та секретарем Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області, встановлено, що ОСОБА_2 звільнився з місць позбавлення волі 19.05.2017 року і після того працював на сезонних сільськогосподарських роботах. На питання сільського голови, чому він до сих пір не відвідував своїх дітей, ОСОБА_2 відповів, що був у службі у справах дітей Кілійської РДА. Там йому порекомендували спочатку зустрітися зі своїми дітьми, поспілкуватися, у зв'язку з тим, що діти його не пам'ятають. Але він цього не зробив, так як був відсутній паспорт. Головою сільської ради рекомендовано ОСОБА_2 наступного дня, 31.10.2017 року, з'явитися з паспортом до служби у справах дітей, тому що через два місяці після звільнення батько повинен вирішити питання спілкування з дітьми. ОСОБА_2 пообіцяв наступного дня почати спілкування зі своїми дітьми, /а. с. 8-9/.
Відповідно до протоколу бесіди з ОСОБА_2 від 02.11.2017 року, проведеним сільським головою та секретарем Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 з моменту звільнення з місць позбавлення волі 19.05.2017 року, жодного разу не зустрівся із своїми дітьми, які знаходяться в прийомній сім'ї після позбавлення батьківських прав їх матері ОСОБА_6 в 2013 році. На даний час ОСОБА_2 не проживає в своєму будинку, який знаходиться в аварійному стані, а проживає в будинку своєї теперішньої співмешканки ОСОБА_7, по АДРЕСА_1. Постійного місця роботи не має, працює по найму на сезонних сільськогосподарських роботах, /а. с. 6-7/.
Довідкою за вих. № 150 твід 16.04.2018 року наданою консультативно-діагностичним поліклінічним відділенням КБУ Кілійська центральна районна лікарня встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Кілійської ЦРЛ з діагнозом (далі викладено мовою оригіналу): "Умственная отсталость легкой степени", /а. с. 56/.
Довідкою за вих. № 161 виданими 16.04.2018 року консультативно-діагностичним поліклінічним відділення КБУ Кілійська центральна районна лікарня встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на обліку у лікаря нарколога не перебуває, /а. с. 55/.
Згідно висновку Василівської сільської ради Кілійського району Одеської області року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що родина ОСОБА_2 з дітьми до 2013 проживала за адресою: АДРЕСА_3, та перебувала на обліку в службі у справах дітей райдержадміністрації як неблагополучна. 06.02.2013 року виконавчим комітетом Василівської сільської ради прийнято рішення № 5 «Про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав». Малолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 були передані до прийомної сім'ї. Батько дітей ОСОБА_2 з 2012 року знаходився в місцях позбавлення волі, звільнився в травні 2017 року. З моменту звільнення з місць позбавленні волі ОСОБА_2 ні разу не зустрічався зі своїми дітьми, життям та здоров'ям дітей, їх фінансовим становищем не цікавиться, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно своїх дітей. В ході бесід 30.10.2017 року та 02.11.2017 року з сільським головою та секретарем сільради ОСОБА_2 сказав, що зустрінеться із своїми дітьми, але до сих пір цього не зробив. Ухилення батька від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей спричиняє суттєву шкоду правам дітей, а також складає загрозу їх фізичному та духовному розвитку. На підставі вищезазначеного, рішення виконкому Василівської сільської ради від 24.11.2017 року № 36 (протокол № 11) і те, що позбавлення батьківських прав проводиться в інтересах дітей, орган опіки та піклування вважають доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, /а. с. 3-4/.
Згідно ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Окремого рішення суду на підтвердження цього факту не потрібно. Ухилення батьків від виховання своїх обов'язків має місця коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних цінностей та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно Конвенції «Про права дітей», ратифіковану Верховною Радою України 27.02.1991 року, у ст. 2 зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У ст. 9, зазначеної конвенції, Україна взяла на себе зобов'язання, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.
Згідно ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя
Обставини справи свідчать про те, що відповідач, який є батьком дітей, фактично самоусунувся від належного утримання та виховання дітей і не бажає змінити своє ставлення до їх виховання, не вжив жодних заходів щодо догляду за дітьми, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов'язками та відповідно про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні до його неповнолітніх дітей.
Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня 2018 року - 1944 гривні.
На підставі вищенаведеного, суд вважає за необхідне позовну заяву в частині стягнення аліментів задовольнити в повному обсязі, а саме стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 972 гривень на кожну дитину.
Відповідно до ст. 3 ч. 2 п. 14 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх та неповнолітніх осіб. Тому за правилами ст. 141 ЦПК України при винесенні рішення з відповідача належить стягнути судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 280, 354-356, 430 ЦПК України, ст. ст. 164-166, 180, 182, 183, 184 СК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Позбавити громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно аліменти в розмірі 972 (дев'ятсот сімдесят дві) гривні, починаючи з 14.12.2017 року і до досягнення дитиною віку повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно аліменти в розмірі 972 (дев'ятсот сімдесят дві) гривні, починаючи з 14.12.2017 року і до досягнення дитиною віку повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8.
Аліменти перераховувати на особові рахунки дітей, відкриті на їх ім'я органом опіки та піклування.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в сумі 640 гривень, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом апеляційної скарги подачі в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду Н. В. Манжос