Справа № 355/821/18
Провадження № 2/355/484/18
01 серпня 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Коваленка К.В.,
з участю секретаря Бруханського І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Баришівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору Баришівська районна державна нотаріальна контора про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,-
Позивач 08.06.2018 року звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_3.
За життя покійною було складено заповіт на ім'я позивача, посвідчений 15.11.2017р. Поздняковою Н.М., приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим номером 1658,1659. Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1, все належне їй на праві власності майно, в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
В установлений законом строк після смерті своєї матері, а саме 02.05.2018 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини до Позднякової Н.М., приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Київської області(спадкова справа №14/2018).
05 червня 2018 року, подавши особисто заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане вище нерухоме майно, позивач отримала від нотаріуса постанову про відмову у його видачі. Відмова мотивована тим, що під час підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме перевірки заборон та обтяжень, виявилось, що на вказане нерухоме майно Баришівською районною державною нотаріальною конторою Київської області 07.11.2008 року накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за реєстраційним номером 8165344.
Як вбачається з Інформації з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вказане обтяження накладено на підставі ухвали Баришівського районного суду Київської області від 07.11.2008 року.
З метою з'ясування обставин накладення арешту, звернувшись до суду, отримано відповідь, згідно якої ухвалою суду від 26.06.2009 року вказане обтяження було скасовано, але спадкодавець з вказаною ухвалою до виконавчої служби не звернулась .
За таких обставин позивач вважає, що у зв'язку зняттям арешту ухвалою суду від 26.06.2009 року, відпали обставини для арешту спадкового майна, тому звернулась до суду з вказаним позовом.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлені належно.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду відзив, в якому не заперечує проти зняття арешту, якщо це не порушує вимоги закону. Просить розглядати справу в її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3 (а.с.14).
За життя покійною було складено заповіт на ім'я позивача, посвідчений 15.11.2017р. Поздняковою Н.М., приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим номером 1658,1659. Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1, все належне їй на праві власності майно, в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
В установлений законом строк після смерті своєї матері, а саме 02.05.2018 року позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини до Позднякової Н.М., приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу Київської області(спадкова справа №14/2018)(а.с.15).
05 червня 2018 року, подавши особисто заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане вище нерухоме майно, позивач отримала від нотаріуса постанову про відмову у його видачі. Відмова мотивована тим, що під час підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме перевірки заборон та обтяжень, виявилось, що на вказане нерухоме майно Баришівською районною державною нотаріальною конторою Київської області 07.11.2008 року накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за реєстраційним номером 8165344(а.с.18).
Як вбачається з Інформації з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вказане обтяження накладено на підставі ухвали Баришівського районного суду Київської області від 07.11.2008 року(а.с.17).
Разом з тим, відповідно до ухвали Баришівського районного суду Київської області від 26.06.2009 року вказаний арешт було знято проте спадкодавець до відповідного органу дану ухвалу не подала.
На час накладення арешту (07.11.2008 року) процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Мінюсту України від 09.06.1999 за № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року за № 364/3657 /зі змінами/, та Інструкцією про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Мінюсту України від 18.08.2004 року за № 85/5, зареєстрованим в Мінюсті України 18.08.2004 року за № 1021/9620 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.5 вказаного вище Положення, реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси;
державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.
Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів та слідчих органів та постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.
З 01.01.2013 року відповідно до ст. 6 ч. 1, ст. 8, ст. 16 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
За ч.9 ст.16 вказаного Закону державна реєстрація припинення обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
Статтею 74 Закону України «Про нотаріат» передбачено зняття заборони і у вказаній статті зазначено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Відповідно до п.п 5.1, 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: ... про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п.п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
При цьому, згідно з п.78 Порядку державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» надає поняття того, хто може бути заявником (особою яка подає заяву для державної реєстрації припинення обтяження), від якого нотаріус може прийняти заяву про державну реєстрацію припинення обтяження. Так, в розумінні даного конкретного питання заявник це - орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи.
Таким чином, документи правоохоронних/слідчих органів, судів, банківських установ тощо, які є підставами для державної реєстрації припинення обтяжень, можуть бути подані особами, в інтересах яких встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи. Тобто, такими особами можуть бути:
- за договорами, за якими накладено заборону: як особи, в інтересах яких накладено заборону (обтяжувач, кредитор, іпотекодержатель), так і особи, які є власниками майна, на яке накладено таку заборону (боржник, іпотекодавець, набувач за договором довічного утримання);
за рішеннями/ухвалами/постановами судів, а також за постановами слідчих /правоохоронних органів: як самі суди, слідчі/правоохоронні органи, так і боржники, позивачі, відповідачі, підозрювані тощо, тобто саме ті особи, які заінтересовані в проведенні реєстраційних дій на підставі офіційного документа та чиїх прав стосується той документ, що подається на реєстрацію.
Ані спадкодавець, ані відповідач у даній справі (особа, в інтересах якої встановлено обтяження) не звертались з заявою про припинення обтяження. Позивач не є особою, яка може бути заявником, в розумінні ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проте, очевидно, що внаслідок наявності обтяження нерухомого майна у вигляді арешту права позивача порушуються.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час обтяження не зняте, через що позивач не має можливості скасувати накладений арешт та реалізувати свої спадкові права.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ст. ст.1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, позивач має право звернення до суду з вказаним позовом, як спадкоємець померлого власника арештованого майна.
Як зазначено раніше відстави для арешту майна відпали, що встановлено ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 26.06.2009 року.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, оскільки позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, а іншим чином захистити гарантовані законом права позивача немає, позов підлягає до повного задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст.1216, 1217, 1261 ЦК України керуючись ст.ст. 3,10,11, 82,224,228,233 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору Баришівська районна державна нотаріальна контора про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна задовольнити в повному обсязі.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна (арешт нерухомого майна), від 07 листопада 2008 року (реєстраційний номер обтяження 8165344), що знаходиться за адресою: вул. Чкалова, буд. 9, с. Пасічна, Баришівського району, Київської області, внесений на підставі ухвали Баришівського районного суду Київської області б/н від 07.11.2008 року.
На дане рішення апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої і
Суддя Баришівського
районного суду К. В. Коваленко