Справа № 459/3305/17 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.
Провадження № 22-ц/783/1207/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Б.
Категорія: 81
30 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого судді: Струс Л.Б.
Суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря: Симець В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 03 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області, скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень №55194132, №5519368, №55193460 від 20.11.2017 року та стягнення штрафів,-
Оскаржуваною ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 03 березня 2018 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області, скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень №№55194132, 5519368, 55194027, 55193460 від 20.11.2017 року та стягнення штрафів - залишено без розгляду.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2 подавши апеляційну скаргу. Вказує, що ухвала винесена з порушенням процесуального законодавства. Зазначає, що залишаючи скаргу без розгляду суд першої інстанції мотивував це тим, що ОСОБА_2 не з'явилася на призначені судові засідання, а саме 29.12.2017 року, 22.01.2018року. 13.02.2018 року, 03.03.2018 року. З вказаним не згідна,оскільки 28.12.2017 року нею була подана заява про відкладення розгляду судового засідання, яке призначалося на 29.12.2017 року у зв'язку з відрядженням. Щодо наступних засідань, то вона не мала можливості прибути оскільки у вказані дні перебувала у відрядженнях, окрім того вона не отримувала повістки про призначений розгляд справи на 03.03.2018 року.
Просить ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 03 березня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.
Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Червоноградського міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області та просила скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень №55194132, №5519368, №55194027, №55193460 від 20.11.2017 року та стягнення штрафів.
Залишаючи скаргу ОСОБА_2 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що заявниця в судові засідання призначені на 29.12.2017 року, 22.01.2018 року, 13.02.2018 року та 03.03.2018 року не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином була повідомленою, з заявами та клопотаннями про розгляд скарги у її відсутності не зверталась.
Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно положень ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системне тлумачення ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.. 257 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що застосування інституту залишення заяви без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання можливе лише за сукупності певних установлених законом умов:
- належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання;
- повторної неявки позивача в судове засідання;
- ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд належно повідомленого позивача.
За таких обставин, застосування п. 3 ч.1 ст.. 257 ЦПК як підстави залишення заяви без розгляду можливе лише у разі5двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання з розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2017 року ОСОБА_2 подала заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебування у відрядженні.
В судові засідання призначені на 22.01.2018 року та 03.03.2018 року ОСОБА_2 не з'явилася та не була належним чином повідомленою. Конверти з судовими повістками повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 34,40)
Відповідно до ч.3,4 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Суд першої інстанції вважаючи що судові повістки вручені належним чином у зв'язку з відсутністю за відповідною адресою заявниці, помилково ототожнив поняття повернення конверту «за закінченням терміну зберігання» та відсутність адресата за вказаною ним адресою.
Згідно з положенням статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду № 61-1161 св 17 від 16 січня 2018 року.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відсутні ознака повторності неявки в судове засідання та нажного повідомлення позивача про час та місце судового засідання.
Таким чином, колегія суддів пришла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
Тому, з врахуванням вищенаведеного апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 03 березня 2018 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374,379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 03 березня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 30.07.2018 року
Головуючий
Судді