Справа № 909/51/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31.07.2018 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А. , секретар судового засідання Михайлюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 114/01-07 від 26.06.2018 ( вх. 9517/18 віл 26.06.2018) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017р. у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ПАУЕР-БУД", м. Київ, вул. Лютеранська, 15-а, оф.13
до відповідача: ОСОБА_1 будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення заборгованості в сумі 3 406 461, 69грн. згідно договору підряду
за участю:
Від ТзОВ "Мега -Пвуер-Буд": ОСОБА_2, (довіреність б/н від 30.07.18 )-представник;
Від відповідача: ОСОБА_3, (довіреність б/н від 19.02.18 )-представник;
Відповідно до п.9 Перехідних положень ГПК України в редакції від 15.12.2017р. справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ТзОВ "Буд-Енерго-Стандарт" 3406 641,69 грн. основного боргу, 454291,79грн. 3% річних, 3408820,19грн. інфляційних втрат та 109043,60грн. судового збору. 10.10.2017р. між ТзОВ «Буд-Енерго-Стандарт» та ТзОВ «Мега-Пауер-Буд» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого позивач (ТзОВ «Буд-Енерго-Стандарт») передав ТзОВ «Мега-Пауер-Буд» право вимоги за договором підряду № 23 від 14.10.2011. Ухвалою суду від 02.04.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА-ПАУЕР-БУД" про заміну сторони стягувача від 05.03.2018 ( вх.№ 3169/18 від 05.03.2018) задовільнено, змінено стягувача щодо виконання наказу № 225 від 14.03.2017р. виданого на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі №909/51/17 .
26.06.2018 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду Івано-Франківської області від ОСОБА_1 будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшла заява про відстрочку виконання рішення від 28.02.17 по справі № 909/51/17.
Ухвалою суду від 12.07.2018 заяву про розстрочення виконання рішення суду прийнято та призначено до розгляду на 22.02.18.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації заяву про розстрочку рішення суду підтримала та просить розстрочити виконання рішення суду на один рік з моменту винесення ухвали, мотивуючи відсутністю фінансування.
Представник позивача проти поданої заяви заперечує, подав суду відзив на заяву про розстрочення виконання рішення ( вх.11588/18 від 30.07.2018) та клопотання ( вх.11603/18 від 31.07.2018) про вжиття судом примусових заходів передбачених ст. 135 ГПК України, просить суд постановити окрему ухвалу стосовно фактів порушення законодавства. щодо ухиляння від виконанн6я судового рішення.
Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Отже, лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може розстрочити чи відстрочити виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів, відповідачем не зазначено обставин і відповідно не надано суду доказів на підтвердження обставин що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення. Наведені відповідачем доводи щодо тяжкого фінансового стану, відсутності коштів та наявності боргів - не можуть бути виключними обставинами, які б були підставою для розстрочення боргу.
Частиною 5. ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відповідно до ч.2 п. 5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Отже, датою ухвалення (проголошення) рішення у справі № 909/51/17 є дата - 28.02.2017, що унеможливлює розстрочення виконання рішення на один рік.
При цьому суд зауважує, що обов'язок доведення обставин, на які посилається представник ОСОБА_1 будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації в обґрунтування своїх вимог, покладається саме на заявника, який згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України повинен вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи з поданням належних та допустимих доказів.
Заявником не доведено наявності обставин, які ускладнюють виконання боржником судового рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, п.40.
Враховуючи викладене, оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання розстрочки по виконанню рішення суду та сплив строку у межах якого подається заява про розстрочку, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення.
Суд звертає увагу відповідачу, що в силу ст.131 ГПК України суд може з метою спонукання відповідних осіб до припинення зловживання правами застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 131, 135, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 114/01-07 від 26.06.2018 ( вх. 9517/18 віл 26.06.2018) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017р. - відмовити.
СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.