ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 липня 2018 року № 826/9188/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування та перерахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення визначених законодавством із розмірів встановлених для основних видів грошового забезпечення на час виникнення права на перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням розміру середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у складі надбавок, премії та допомог встановлених чинним на час виникнення права на перерахунок законодавством , а саме: надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% ПО), надбавки за особливості проходження служби (90% ПО+ОВЗ+НВР), премії (90% ПО), допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань (по 1/12 ГЗ), розрахованим із розмірів основних видів грошового забезпечення встановлених законодавством на час виникнення права на перерахунок. Розрахунок провести без обмеження її максимального розміру та виплачувати таку без обмеження такого її розміру.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11 липня 2018 року представником відповідача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано відзив на позовну заяву разом з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилається на те, що виплата пенсії, у тому числі, додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Так, сума по перерахунку, який вимагає здійснити позивач, є значною, а тому, на думку відповідача, для уникнення нецільової розтрати коштів Державного бюджету України та з'ясування всіх обставин справи необхідно всебічне дослідження доказів та усні пояснення сторін.
16 липня 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив та клопотання відповідача, відповідно до якої позивач заперечує проти розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи своє клопотання представник відповідача посилається на норми частини 7 статті 262 та частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з частиною 7 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо перерахунку йому пенсії без урахування та перерахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення визначених законодавством із розмірів встановлених для основних видів грошового забезпечення на час виникнення права на перерахунок пенсії.
Наведене свідчить про те, що вказана справа є справою незначної складності в розумінні пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, в силу приписів частини 7 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України до даної адміністративної справи не застосовуються частини друга - шоста цієї статті, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання представника відповідача в частині посилання на положення частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з положеннями частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що предметом спору у даній адміністративній справі є оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача, тобто вказана адміністративна справа у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України є справою щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсійних виплат та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 263, частинами 5, 6 статті 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко