ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
31 липня 2018 року м. Київ № 826/2997/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., за участю секретаря судового засідання Борсуковської А.О., розглянувши у судовому засіданні клопотання про забезпечення позову народного депутата України ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Національного музею історії України, ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та державного реєстратора департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Сіволіна Михайла Юрійовича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Релігійна громада Української православної Церкви Десятинний храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерство культури України, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
Національний музей історії України та ОСОБА_1 (далі - позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та державного реєстратора департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Сіволіна Михайла Юрійовича, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Релігійна громада Української православної Церкви Десятинний храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міністерство культури України, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У судовому засіданні 31.07.2018 ОСОБА_1 заявив повторне клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони усім суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нежитлової будівлі (літ. "Р"), каплиця, загальною площею 133,2 кв. м. по АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 113407780000.
В обґрунтування поданої заяви, заявник послався на те, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваних рішень та запису, отже для недопущення можливості ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, необхідним є забезпечення позову, у спосіб визначений в заяві.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивачів такими рішенням, оскільки вирішення вказаного питання фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, не є співмірними із заявленими позовними вимогами, тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову з аналогічних підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 77, 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви народного депутата України ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов