30 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2370/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Ткаченко О.Є., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо обмеження належної пенсії максимальним розміром 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», та довідки наданої Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії № 43-788 від 02.04.2018, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням 90 % грошового забезпечення;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області подати у 30-денний термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем, при проведенні перерахунку його пенсії з 01.01.2018, протиправно до призначеної йому раніше пенсії застосовано обмеження її максимальним розміром 70% грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеження були введені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», у той час, як пенсія позивачу була призначена у 2008 році у розмірі 90% грошового забезпечення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що перерахунок пенсії позивачу проведений відповідно до норм чинного законодавства України на момент такого перерахунку. Пенсія позивачу за весь час перебування на обліку зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначає про необґрунтованість відзиву ГУ ПФУ в Чернігівській області та просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, оскільки при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначала розмір пенсії у відсотках на момент призначення пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивачу 31.10.2008 призначено пенсію за вислугу років - 35 (календарна - 27 років) у розмірі 90% грошового забезпечення, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом за пенсійною справою позивача - 2506001839 від 24.11.2008 (а.с.22).
Як вбачається з довідки Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 02.04.2018 № 4.3-788, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою черговий помічник начальника Новгород-Сіверського СІЗО управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області, займаною на день звільнення зі служби, становить 9735,00 грн. (а.с.23).
Отримавши у квітні 2018 року перераховану пенсію у розмірі 70% від грошового забезпечення, позивач 25.05.2018 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення (з 9735,00 грн.) (а.с.25-26).
Листом від 14.06.2018 № 3352/03/С-12 (а.с.27) ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачу, що останньому проведено перерахунок пенсії (а.с.24), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з 01.01.2018 за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, у розмірі 70% грошового забезпечення, а саме:
-посадовий оклад - 5220 грн. 00 коп.,
-оклад за військове звання - 1270 грн. 00 коп.,
-надбавка за вислугу років (50 %) - 3245 грн. 00 коп.
Всього: 9735 грн. 00 коп.
Розмір пенсії становить 6814 грн. 50 коп. (9735 грн. 00 коп. х 70%).
Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови розмір пенсії до виплати складає 4894 грн. 13 коп. (з урахуванням попередньої суми пенсії 2973 грн. 76 коп. та підвищення 1920 грн. 37 коп. (50% від 3840 грн. 74 коп.).
Одночасно повідомлено, що пенсія за вислугу років з 31.10.2008 по 31.12.2017 виплачувалась у розмірі 90% грошового забезпечення.
Вважаючи оскаржувану бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправною, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В дану статтю Законом України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262 та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, набуте право не може бути скасоване чи звужене шляхом внесення змін до законодавства.
З прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо обмеження належної йому пенсії максимальним розміром 70 % грошового забезпечення з 01.01.2018.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з загальними засадами права дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
У свою чергу, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у оскаржуваних правовідносинах не було допущено бездіяльності, однак останнім вчинялись активні дії під час перерахунку щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження належної позивачу пенсії максимальним розміром 70% грошового забезпечення з 01.01.2018.
З приводу посилань відповідача на те, що поняття «призначення» і «перерахунок» пенсії об'єднуються в понятті «обчислення», яке застосовано в статті 13 Закону № 2262, суд зазначає наступне.
Відповідно до Словника української мови, 1974, поняття «призначення» - визначати, встановлювати кому-небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.); поняття «перерахунок» - розрахунок зроблений заново, по-іншому. Переведення рахунку в іншій величини, одиниці; а поняття «обчислення» - дія над числами відшукувати, знаходити, встановлювати що-небудь, підраховувати. Тому такі поняття не можуть бути тотожними за своїм змістом та мають різні значення.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 18.06.2018 № 1 (а.с.4).
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У абзаці 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзаці 2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголошено, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини» встановлено, що із принципу права випливає, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада.
Щонайменше, це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в цій частині.
Керуючись статтями 139,241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) щодо обмеження належної ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) пенсії максимальним розміром 70% грошового забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», довідки Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 02.04.2018 № 4.3-788, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням 90 % грошового забезпечення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) подати у 30-денний термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 30 липня 2018 року.
Суддя О.Є. Ткаченко