30 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2313/18
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність в частині не проведення перерахунку пенсії у розмірі 79% (відсотків) відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року;
- зобов'язати провести перерахунок пенсії у розмірі 79% (відсотків) відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати подати суду звіт про виконання рішення суду в місячний термін з дня набрання ним законної сили;
- допустити рішення до негайного виконання.
Позов мотивовано тим, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни в статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені зміни набрали чинності з 01.05.2014. В той же час, в попередній редакції Закону максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 13, встановлювався у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає, що оскільки він був звільнений на пенсію 30.01.2005, норма про обмеження максимального розміру пенсії до 70% на нього не розповсюджується.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача в межах встановленого судом строку подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено під час дії статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а розмір пенсії після такого перерахунку збільшився.
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває з 30.01.2005 на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.12.2017 у справі № 750/12498/17, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Позивач 15.05.2018 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії на виконання зазначеної рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.12.2017 у справі № 750/12498/17 у розмірі 79% його грошового забезпечення (а.с.13-14).
Листом від 06.06.2018 № 3246/03/Р-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача, що на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.12.2017 у справі № 750/12498/17 перерахунок його пенсії проведено виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зазначено, що перерахунки пенсії проводяться в умовах діючого законодавства (а.с.15).
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 (далі - Закон №2262) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
В зазначену вище статтю Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166 внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70% (набрали чинності 01.05.2014).
При цьому судом встановлено, що з 01.07.2012 пенсію позивачу перераховано у розмірі 79% грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком за пенсійною справою (а.с.11).
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тобто при проведенні відповідачем перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (79%). А застосування внесених Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» змін до частини 2 статті 13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є саме звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод.
Внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Також, відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзацу 2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини» встановлено, що із принципу права випливає, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада.
Щонайменше, це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про необхідність допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць та встановити судовий контроль за виконанням рішенням суду в даній справі.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, ІПН НОМЕР_1) у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, ІПН НОМЕР_1) у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, ІПН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) подати у 30-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 30 липня 2018 року.
Суддя О.Є. Ткаченко