31 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/541/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму 1680,73 грн., до державного бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 1680,73 грн.
Зазначив, що вказана заборгованість виникла на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік №2118/284/24-06-13-04-21/НОМЕР_1 від 06.07.2017 р. та податкового повідомлення-рішення №0005591300 від 19.07.2017 р.
Указана заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, що слугувало підставою для звернення з даним позовом до суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглянути в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явитися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку Кіцманської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області 06.07.2017 р. проведено камеральну перевірку своєчасності подання (неподання) податкової декларації про майновий стан і доходи. Результати перевірки викладені в акті №2118/284/24-06-13-04-21/НОМЕР_1 від 06.07.2017 р. (а.с. 14).
Перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 р., що є порушенням пп.49.18.5 п.49.18 ст. 49 та п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України.
За указані вище порушення ГУ ДФС у Чернівецькій області прийняло податкове повідомлення-рішення №0005591300 від 19.07.2017 р. про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 170 грн. Дане рішення отримано відповідачем 19.07.2017 р., що підтверджується підписом останнього у рішенні.
Крім того, судом встановлено, що позивач подав податкову декларацію про майновий стан і доходи, де самостійно задекларував податок на доходи фізичних осіб в сумі 1394,52 грн., та військовий збір в сумі 116,21 грн.
Крім того, 04.12.2017 р. податковим органом направлено на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" №2526-17, в якій визначено узгоджені податкові зобов'язання відповідача в сумі 1680,73 грн. (а.с. 17).
Указана сума, згідно розрахунку заборгованості від 05.05.2018 р., наданого відповідачем, платником податку не сплачена. (а.с. 11).
У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В статті 36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).
Згідно п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
В силу п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Згідно п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовий збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Згідно з п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, в яких самостійно визначено розмір податку на додаток фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 1510,73 грн.
У відповідності до приписів п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Разом з цим, перевіркою своєчасності подання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік встановлено, що її подано з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України.
Так, у відповідності до п.п. 49.18.5 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п.177.11 ст. 177 Податкового кодексу України).
Граничний строк подання декларації - 04.05.2017 р., дата фактичного подання позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік - 21.06.2017 р.
Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
У відповідності до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
На підставі указаних вище положень податкового законодавства, позивач виніс податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0005591300 від 19.07.2017 р. про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання відповідачем указаної вище декларації.
Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0005591300 від 19.07.2017 р. отримано відповідачем 19.07.2017 р., що підтверджується його підписом.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).
Платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (пункт 176.1 статті 176 Податкового кодексу України).
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що рішення контролюючого органу оскаржувалося позивачем в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача зі сплати штрафних санкцій визначених рішенням контролюючого органу, які відповідачем не оскаржувалися, а також визначених ним самостійно є узгодженими.
Згідно вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що податковим органом 06.12.2017 р. надіслано позивачу податкову вимогу №2526-17-00 від 04.12.2017 р., яку, як указано у відповідній відмітці в повідомленні про вручення поштового відправлення - 15.12.2017 р. "вручено особисто".
З матеріалів справи вбачається, що позивач станом на 05.05.2018 р. не сплатив штраф в сумі 170 грн та суму визначених ним самостійно податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 1510,73 грн.
На підставі вказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., код РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у сумі 1680,73 грн. до державного бюджету.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.Д. Дембіцький