справа №813/2119/18
26 липня 2018 року
зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Сибірякової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо надіслання йому листа від 02.04.2018 №3037, яким витребувано документи, що свідчать про настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
- зобов'язати відповідача надіслати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності на підставі п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, яке мало місце в період виконання обов'язків військової служби. Проте, відповідач листом від 02.04.2018 №3037 повідомив позивача, що для виплати одноразової грошової допомоги відсутні документи, що свідчать про настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач при розгляді заяви діяв в межах наданих повноважень та запитав у заявника документ, який чітко визначений п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
ОСОБА_1 у період з 14.11.1985 по 15.11.1987 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР, у тому числі у складі в/ч ПП 39696 з 08.02.1986 по 15.11.1987 брав участь у бойових діях в Афганістані, що підтверджується військовим білетом НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №353583 від 02.10.2017 ОСОБА_1 встановлена ІІ-га група інвалідності у зв'язку із пораненням, контузією, захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
08.02.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності на підставі п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Львівський обласний військовий комісаріат листом від 02.04.2018 №3037 повідомив позивача, що у поданому комплекті документів для оформлення та подання висновку у Департамент фінансів Міністерства оборони України, про можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відсутні документи, що свідчать про настання інвалідності, внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, як це визначено п.6 Порядку та документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це встановлено п.11 Порядку. Додатково зазначив, що для подальшого розгляду порушеного питання, позивачу потрібно долучити до заяви копії необхідних документів.
Не погоджуючись з вказаними діями Львівського обласного військового комісаріату, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія вказаного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Відповідно до п.4 ч.2 ст 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до ч.ч. 2,6,9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців , військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з п.11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 12 Порядку №975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до п.13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 вказаного Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявою та відповідними додатками стосовно призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІ-ої групи інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №353583 від 02.10.2017.
З аналізу вказаних норм, суд встановив, що відповідач уповноважений лише подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, оскільки рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймається виключно розпорядником бюджетних коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що повноваження ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення заявнику листа про необхідність доручення додаткових документів законодавством не передбачені, а тому дії відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.02.2018 про встановлення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, оформлені листом від 02.04.2018 №3037 є протиправними.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вказаного Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на протиправність дій відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.02.2018 про встановлення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, оформленої листом від 02.04.2018 №3037, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2018 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду такої заяви з врахуванням правової оцінки, наданої судом.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надіслати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності на підставі п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає, що така вимога з врахуванням викладеного, є передчасною.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.02.2018 про встановлення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, оформлені листом №3037 від 02.04.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2018 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду такої заяви.
В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності на підставі п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відмовити.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 31.07.2018.
Суддя А.Г. Гулик