31 липня 2018 року 810/2717/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсії зі зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію зі зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05 жовтня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю категорії ІV, у зв'язку з чим він до досягнення 55 років звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років, до якої приєднав усі необхідні документи. Проте, відповідач протиправно відмовив йому в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, чим позбавив передбачених законом гарантій.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішенням Макарівського районного суду Київської області, яким встановлено факт належності позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, не було зобов'язано Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити позивачу з 27.09.2017 пенсію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Макарівським РВ ГУ МВС України в Київській області в липні 2005 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.
28 грудня 1992 року Київська обласна державна адміністрація видала ОСОБА_1 посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4) Серії НОМЕР_3.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені (повторно) Серії НОМЕР_4 від 08.05.2012, ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Гавронщина Макарівського району Київської області, змінив ім'я, про що 09.07.1997 складено відповідний актовий запис №2. Прізвище, власне ім'я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_1.
27 вересня 2017 року позивач звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про призначення йому пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.
До заяви позивачем, серед іншого, було додано посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4) Серії НОМЕР_3, паспорт, ідентифікаційний номер, свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, трудову книжку, довідку про місце роботи, наказ про реорганізацію підприємства.
За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 29.09.2017 №167/М-01 повідомив позивача про те, що відсутні підстави для призначення пенсії, оскільки у свідоцтві про зміну імені серії НОМЕР_4 від 08.05.2012, а саме при зміні прізвища з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1", прізвище "ОСОБА_1" йде без апострофа, а в свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 08.05.2012 прізвище "ОСОБА_1" зазначено з апострофом, у зв'язку з чим іде неспівпадіння прізвища з посвідченням 4 категорії прізвище "ОСОБА_1" записано без апострофа.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 21.02.2018 у справі №370/2124/17, яке набрало законної сили 26.03.2017, встановлено факт того, що посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4) Серії НОМЕР_3, видане Київською обласною державною адміністрацією від 28.12.1992 року на ім'я "ОСОБА_1" належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця села Гавронщина Макарівського району Київської області.
20 квітня 2018 року позивач повторно звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, в якій призначити йому пенсію за віком як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії з дня звернення до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області 27.09.2017.
До заяви позивачем було додано рішення Макарівського районного суду Київської області від 21.02.2018 у справі №370/2124/17.
Листом від 23.04.2018 №146/М-01 Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мотивуючи своє рішення тим, що рішення Макарівського районного суду Київської області від 21.02.2018 у справі №370/2124/17 не може бути враховане для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки судовим рішенням встановлено лише факт належності ОСОБА_1 посвідчення, проте стосовно зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити позивачу пенсію з 27.09.2017 в рішенні відсутнє.
Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення та передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Згідно вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, документ, який засвідчує особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Отже, при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження статусу потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи обов'язково надаються: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, а також довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Як було встановлено судом, позивачем при зверненні до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку було подано, зокрема, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4) Серії НОМЕР_3, паспорт, ідентифікаційний номер, свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, трудову книжку, довідку про місце роботи, наказ про реорганізацію підприємства.
Так, зі змісту наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_6 вбачається, що позивач в період з 22.08.1985 по 03.08.1988 працював в ОВО при Макарівському РОВД.
Також, записами трудової книжки підтверджено, що позивач в період з 18.08.1988 по 27.03.1996 працював в ПМК-11, яке знаходилось на території смт. Макарів.
Відповідно до наказу від 16.02.2000 на базі ПМК-11 створено дочірнє підприємство з подальшою назвою Дочірнє підприємство Пересувна механізована колона №11 (скорочено Макарівська ДП ПМК-11).
Факт роботи позивача на ПМК-11 на території смт. Макарів у період з 18.08.1988 по 27.03.1996 також підтверджується довідкою ДП Макарівської ПМК-11, в якій серед іншого зазначено, що ДП ПМК-11 знаходилась на території смт. Макарів, про що вказано в довідці про державну реєстрацію.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що строк роботи (проживання) позивача в смт. Макарів Київської області станом на 01.01.1993, який обчислюється з моменту аварії на Чорнобильський АЕС, становить більше чотирьох років.
Згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, смт. Макарів Київської області відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Отже, матеріалами справи підтверджено факт проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років.
Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, а тому Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області неправомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Щодо часу з якого належить призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2017 року позивач звертався до Пенсійного фонду для оформлення пенсії в порядку, передбаченому п. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілий 4 категорії, але йому було відмовлено з посиланням на те, що при зміні прізвища з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1", прізвище "ОСОБА_1" йде без апострофа, а в свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 08.05.2012 прізвище "ОСОБА_1" зазначено з апострофом, у зв'язку з чим іде неспівпадіння прізвища з посвідченням 4 категорії прізвище "ОСОБА_1" записано без апострофа.
Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено.
Разом з тим, рішенням Макарівського районного суду Київської області від 21.02.2018 у справі №370/2124/17, яке набрало законної сили 26.03.2017, встановлено факт того, що посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4) Серії НОМЕР_3, видане Київською обласною державною адміністрацією від 28.12.1992 року на ім'я "ОСОБА_1" належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця села Гавронщина Макарівського району Київської області.
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, враховуючи, що моментом виникнення права на пенсію є досягнення особою пенсійного віку (день народження), суд вважає, що пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна бути призначена ОСОБА_1 з 05 жовтня 2017 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1409,60 грн.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії зі зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію зі зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05 жовтня 2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41248571).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.