Ухвала від 31.07.2018 по справі 810/3878/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2018 року м. Київ 810/3878/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та просить суд

визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб та затриманні розрахунки;

стягнути компенсацію податку на доходи фізичних осіб у сумі 33 008,49 грн.;

стягнути середній заробіток за час затримки розрахунків за період з 13.04.2016 по 30.06.2016 року в сумі 22 456,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб та затриманні розрахунки; стягнути компенсацію податку на доходи фізичних осіб у сумі 33 008,49 грн.; стягнути середній заробіток за час затримки розрахунків за період з 13.04.2016 по 30.06.2016 в сумі 22 456,76 грн., однак до суду позивач звернувся лише 27.07.2018 (23.07.2018 відправлення прийняте у відділення пошти).

Таким чином позивач звернувся до суду у 2018 році щодо перерахунку коштів за 2016 рік з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно ч 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до адміністративного суду, а саме визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, позивачем не було подано до суду обгрунтваного клопотання щодо поновлення строку звернення до суду.

Суд наголошує на тому, що позивачу необхідно надати до суду обгрунтоване клопотання щодо поновлення строку звернення до суду, вказавши коли позивач дізнався про своє порушене право та надати належні та допустимі докази на підставдження.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкої інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення - залишити без руху.

Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Роз'яснити позивачеві, що у разі якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.

Попередній документ
75627279
Наступний документ
75627281
Інформація про рішення:
№ рішення: 75627280
№ справи: 810/3878/18
Дата рішення: 31.07.2018
Дата публікації: 02.08.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб