04 липня 2018 року о/об 14 год. 53 хв.Справа № 808/1851/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС-ЕКО" (69068, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 94 - А, код ЄДРПОУ 31823677)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
за участі представників сторін
від позивача - Дерев'янко І.О.
(діє на підставі довіреності № б/н від 03.10.2017 року)
від відповідача - Шавло Р.О.
(діє на підставі довіреності № 233/08-01-10-03 від 27.02.2018 року)
24 березня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС-ЕКО" (далі - позивач або ТОВ "ПОЛАРІС-ЕКО") до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0007411402 від 09 червня 2017 року.
27 червня 2017 року провадження у справі відкрито, а справу призначено до судового розгляду на 18 липня 2018 року.
Ухвалою суду від 18 липня 2017 року провадження у справі зупинено до 07 вересня 2017 року.
07 вересня 2017 року провадження у справі поновлено про що постановлена відповідна ухвала суду.
Ухвалою суду від 07 вересня 2017 року провадження у справі зупинено до 03 жовтня 2017 року.
03 жовтня 2017 року провадження у справі поновлено про що постановлена відповідна ухвала суду.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2017 року провадження у справі зупинено до 08 листопада 2017 року.
08 листопада 2017 року провадження у справі поновлено про що постановлена відповідна ухвала суду.
Ухвалою суду від 08 листопада 2017 року провадження у справі зупинено до 19 грудня 2017 року.
19 грудня 2017 року провадження у справі поновлено про що постановлена відповідна ухвала суду.
19 грудня 2017 року ухвалою суду справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30 січня 20178 року.
Ухвалою суду підготовче провадження продовжено до 01 березня 2018 року.
01 березня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження а справу призначено до судового розгляду по суті на 02 квітня 2018 року.
Ухвалою суду від 02 квітня 2018 року провадження у справі зупинено до 14 травня 2018 року.
14 травня 2018 року провадження у справі поновлено про що постановлена відповідна ухвала суду.
Ухвалою суду від 14 травня 2018 року провадження у справі зупинено до 26 червня 2018 року.
26 червня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04 липня 2018 року.
Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 04 липня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
При розгляді справи судом встановлено наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» зареєстроване 20 грудня 2001 року в Виконавчому комітеті Запорізької міської Ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 11031050001005283, включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на підставі Довідки АА № 478148 і є платником ПДВ на підставі свідоцтва № 12021157 від 02 лютого 2006 року.
В період з 24 квітня 2017 року по 11 травня 2017 року податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» (код за ЄДРПОУ 31823677) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2016 року.
За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки №287/08-01-14-02/31823677 від 25 травня 2017 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» (код за ЄДРПОУ 31823677) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2016 року».
Висновками акту перевірки встановлено порушення зокрема:
підпункт 14.1.36 підпункт 14.1 181 пункту 14.1 статті 14, пункт 198.1, пункт 198.2 пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 ПК України підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 588 277,00 грн. в т.ч. по періодах:
лютий 2014 року на суму 19 800 грн.;
березень 2014 року на суму 55 516 грн.;
квітень 2014 року на суму 29 884 грн.;
травень 2014 року на суму 23 823 грн.;
червень 2014 року на суму 11 979 грн.;
вересень 2014 року на суму 16 739 грн.;
грудень 2014 року на суму 3 442 грн.;
лютий 2015 року на суму 33 661 грн.;
березень 2015 року на суму 16 139 грн.;
травень 2015 року на суму 18 694 грн.;
червень 2015 року на суму 5 010 грн.;
липень 2015 року на суму 14 511 грн.;
серпень 2015 року на суму 6 892 грн.;
вересень 2015 року на суму 12 060 грн.;
жовтень 2015 року на суму 12 734 грн.;
листопад 2015 року на суму 12 931 грн.;
грудень 2015 року на суму 7 630 грн.;
січень 2016 року на суму 59 027 грн.;
лютий 2016 року на суму 21 894 грн.;
березень 2016 року на суму 27 114 грн.;
квітень 2016 року на суму 25 267 грн.;
травень 2016 року на суму 46 908 грн.;
червень 2016 року на суму 22 896 грн.;
липень 2016 року на суму 18 448 грн.;
листопад 2016 року на суму 16 240 грн.;
грудень 2016 року на суму 49 037 грн..
На підставі Акту перевірки №287/08-01-14-02/31823677 від 25 травня 2017 року податковий орган виніс податкове повідомлення - рішення №0007411402 від 09 червня 2017 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 483 077,00 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 120 769,25 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 ркоу № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14 ПК України).
Пункт 44.1 статті 44 ПК України передбачає, зокрема, що для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а відповідно до пункту 44.2 вказаної статті для обрахунку обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірних господарських операцій) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Абзац 1 пункту 198.2 цієї статті передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацом 1 пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, а згідно абзацу третього цього пункту податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пункт 200.4 вказаної статті визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3 статті 201 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3 статті 201 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців 1,2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).
Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, відповідно до Акту перевірки №287/08-01-14-02/31823677 від 25 травня 2017 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Скай груп Плюс», ТОВ «Гранада Груп», ТОВ «Вейррон», ТОВ «Абсолют Буд сервіс», ТОВ «Київ Спец Буд», ТОВ «ТК Гама».
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Скай груп Плюс», ТОВ «Гранада Груп», ТОВ «Вейррон», ТОВ «Абсолют Буд сервіс», ТОВ «Київ Спец Буд», то судом дослідженні первинні документи, які підтверджують господарські взаємовідносини останніх з позивачем.
В судовому засіданні судом досліджені та долучені до матеріалів справи: акти виконаних робіт; акти про надання послуг; рахунки на оплату; податкові накладні; договори про виконання робіт; договори поставники; товарно-транспортні накладні; відомості про вантаж; рахунки фактур; платіжні доручення; видаткові накладні, тощо.
Зауважень до первинних документів під час проведення перевірки у податкового органу стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Скай груп Плюс», ТОВ «Гранада Груп», ТОВ «Вейррон», ТОВ «Абсолют Буд сервіс», ТОВ «Київ Спец Буд» не було, про що свідчить акт перевірки №287/08-01-14-02/31823677 від 25 травня 2017 року та пояснення представника податкового органу в судовому засіданні.
В акті перевірки податковий орган не зазначив про дефекти первинних документів у їх складанні, або оформленні, або не відповідність їх податковому законодавству.
Таким чином, в матеріалах справи наявні всі первинні документи які підтверджують господарську діяльність позивача з його контрагентами.
Суд звертає увагу на те, що оскільки матеріали справи містять: акти виконаних робіт; акти про надання послуг; рахунки на оплату; податкові накладні; договори про виконання робіт; договори поставники; товарно-транспортні накладні; відомості про вантаж; рахунки фактур; платіжні доручення; видаткові накладні, тощо, то у суду немає підстав вважати що господарські операції між позивачем та ТОВ «Скай груп Плюс», ТОВ «Гранада Груп», ТОВ «Вейррон», ТОВ «Абсолют Буд сервіс», ТОВ «Київ Спец Буд» мали номінальний характер, оскільки первинні документи підтверджують рух активів та зміну майнового стану позивача при отриманні послуг від контрагента.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Однак, разом з тим, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ТК Гама».
Як доказ здійснення господарських взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» та ТОВ «ТК Гама» до суду надано: договір поставки, видаткові накладні, рахунки фактур, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, відомості про вантаж.
Суд не приймає надані позивачем первинні документи, як на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «ТК ГАМА», з огляду на наступне.
Частиною 6 статті 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, судом встановлено, що 25 листопада 2016 року вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016), яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України, а також ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винною у вчиненні злочинів передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України (а.с.46-65, т. 1-й).
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016) набрав законної сили 26 грудня 2016 року.
У вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016) судом було встановлено взєамовідносини підприємства позивача з ТОВ «ТК ГАМА».
Судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, переслідуючи спільну мету прикриття незаконної діяльності суб'єктів господарювання реального сектору економіки, придбано ТОВ«ТК Гама», та використовуючи його реквізити, печатку, електронні ключі тощо, протягом періоду з 04 лютого 2015 року по 30 вересня 2016 року забезпечено здійснення банківських фінансових операцій з перерахування отриманих від підприємств реального сектору економіки 46 228 220 грн. 65 коп. у безготівковій формі на інші підконтрольні суб'єкти господарської діяльності та подальшого конвертування з безготівкової форми у готівку…».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи виписані від імені ТОВ «ТК ГАМА» та підписані ОСОБА_6, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності у таких документах всіх формальних реквізитів, що передбаченні чинним законодавством України.
Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства ТОВ «ТК ГАМА» несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Зазначена позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України, яка була викладена в постановах від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11, від 12 січня 2016 року №21-3705а15, від 26 січня 2016 року №21-4781а15.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» правових підстав на формування показників бухгалтерської та податкової звітності по первинних документах виписаних від імені ТОВ «ТК ГАМА».
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» підлягають частковому задоволенню, а саме у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0007411402 від 09 червня 2017 року в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 253 893,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 63 473, 25 грн.
В іншій частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІС-ЕКО» податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 229 184,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 57 296,00 грн. залишити без змін.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС-ЕКО" (69068, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 94 - А, код ЄДРПОУ 31823677) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0007411402 від 09 червня 2017 року в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС-ЕКО" податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 253 893,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 63 473, 25 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАРІС-ЕКО" (69068, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 94 - А, код ЄДРПОУ 31823677) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 4710 гривень 00 копійок.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі 16 липня 2018 року.
Суддя Д.В. Татаринов