26 липня 2018 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22.03.2018 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбуття покарання з випробуванням, іспитовим строком на 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладені обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 30.01.2018 приблизно о 14 год. 30 хв. прослідував до магазину "Лоток" по пр. Перемоги, 142-А в м. Києві, та обійшовши вказаний магазин з тильної сторони, переліз через паркан на територію господарського двору зазначеного магазину. Продовжуючи свої злочинні дії, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_6 переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені вхідні двері, незаконно проник до господарського приміщення магазину "Лоток", звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ "ЛК-Транс", а саме: упаковку з шістьма пляшками пива "Чернігівське Світле", об'ємом 2,5 л. кожна, вартістю за 1 пляшку 31 грн. 67 коп., загальною вартістю 190 грн. 02 коп.
Незаконно заволодівши в такий спосіб чужим майном, ОСОБА_6 вийшов з вказаного господарського приміщення магазину "Лоток" та намагався втекти з місця вчинення злочину разом з викраденим майном, однак був затриманий працівниками магазину на території господарського двору.
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичних обставин кримінального правопорушення та правильності правової кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, в решті вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, а також на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке полягає у необґрунтованому застосуванні положень ст. 75 КК України. Зокрема прокурор зазначає, що призначаючи ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції не повною мірою взяв до уваги суспільну небезпеку його особи та наявність у справі обставини, що обтяжує покарання. Також суд вказує, що суд безпідставно визнав щире каяття обставиною, що пом'якшує покарання, оскільки обвинувачений лише визнав свою вину з урахуванням наявних у справі доказів.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та правильність кваліфікації його дій учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявності обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції правильно визначив йому розмір покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.
Водночас, з урахуванням позитивних даних про особу ОСОБА_6 , який характеризується позитивно, наявності обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що предмет злочинного посягання було вилучено уОСОБА_6 безпосередньо після вчинення злочину та повернуто потерпілому, чим фактично усунуто завдану злочином матеріальну шкоду.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 - щирого каяття, оскільки під час судового розгляду обвинувачений визнав викладені в обвинуваченні фактичні обставини злочину, дав критичну оцінку своєї протиправної поведінки.
Отже, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про щире каяття ОСОБА_6 є безпідставними.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22.03.2018 року щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3