№ 33/796/2124/2018 Головуючий у першій інстанції - Рибалка Ю.В.
16 липня 2018 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ковальська В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який приживає за адресою: АДРЕСА_1,-
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до постанови судді 25 березня 2018 року близько 04 год. 28 хв. ОСОБА_6,рухаючись по вулиці Богатирська, 15-А у місті Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді піщаного насипу в місці проведення дорожніх робіт, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.12.1, 13.1, 2.36 Правил Дорожнього руху України.
Крім того, 25 березня 2018 року близько 04 год. 28 хв. ОСОБА_6 рухаючись по вулиці Богатирська, 15 у місті Києві, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_6 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить змінити постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення в частині накладення на ОСОБА_6 адміністративного стягнення за ч. 1 ст.130 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі в цій частині закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
При цьому апелянт зазначає, що постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не враховано те, що у протоколах містяться різні адреси, де сталося ДТП: у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №053153 (а.с. 2) - м. Київ, вул. Богатирська, 15а, а у другому протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №235388 (а.с. 1) - м. Київ, вул. Богатирська, 15. Таким чином, судом встановлено, що два різних адміністративних правопорушення сталися одночасно за різними адресами, що є фактично не припустимим.
Захисник звертає увагу, що поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що в порушення вимог ч. 4 ст. 256 КУпАП поліцейськими не роз'яснювались ОСОБА_6 його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, що мало безумовно відбуватись при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що робиться відмітка у протоколі, але така відмітка в протоколах відсутня.
Також апелянт зазначає, що в рапорті поліцейського (а.с. 4) зазначені свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 053153, складеному 25 березня 2018 року о 05 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 15а, поліцейським р.№2, бат.№3, п.№1 УПП у м. Києві ДПП ОПБ рядовим ОСОБА_11 (а.с. 2), зазначено свідками громадян ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №235388, складеному 25.03.2018 о 5 год. 30 хв. за адресою: м. Київ вул. Визволителів, 6, поліцейським УПП в м. Києві рядовим поліції 2р. 36. 1п. з (ОПБ) ОСОБА_14 (а.с. 1), зазначено свідками громадян ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Таким чином, у цій справі є вісім свідків, проте відсутнє жодне пояснення від них щодо обставин ДТП та про те, що ОСОБА_6, начебто, був в стані сп'яніння та відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
На думку апелянта, судом не враховано те, що ОСОБА_6 від медичного огляду не ухилявся, а відмовлявся здавати біологічні зразки, так як реалізація такого права, прямо передбачено ч. 3 ст. 28 Конституцією України. До того ж, Інструкція про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, не передбачає обов'язкове проведення лабораторних досліджень на предмет виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, на відміну від обов'язкових лабораторних досліджень з питань визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. А тому, для лікаря достатньо провести візуальний огляд з застосуванням різних тестів для того щоб виявити чи вживав водій алкогольні напої чи ні, і в будь-якому разі за результатами огляду має бут складений акт медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду. Однак висновок лікаря в матеріалах справи відсутній.
Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 756/4314/18 є довідка медичного закладу KMHKJI«Соціотерапія», якою засвідчується, що ОСОБА_6 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння о 5 год. 40 хв., тобто через 10 хв. після складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №235388. Таким чином поліцейський УПП в м. Києві рядовий поліції 2р. 36. 1п. з (ОПБ) ОСОБА_14, складаючи протокол про адміністративне правопорушення серії БД №235388, наперед встановив, що ОСОБА_6 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що є неприпустимим, та грубим порушенням щодо складання зазначених документів. При цьому пояснення свідків: ОСОБА_15 та ОСОБА_16, до протоколу не додавались, так як вони поліцейськими не відбирались.
Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення №756/4314/18 є лише одне письмове пояснення свідка ОСОБА_15, яке подано до канцелярії суду, де зазначено, що він був свідком того, як ОСОБА_6 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Однак, це пояснення не розкриває за яких обставин відбувалось ухилення від огляду на стан сп'яніння, які дії водій з цією метою вчиняв, які ознаки сп'яніння він спостерігав, у який час це відбувалось, тощо.
Також апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив норму процесуального права - ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, яка вказує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Оскільки в апеляції захисника заперечується висновок, викладений у постанові судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року, про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і лише в цій частині захисник просить постанову судді скасувати із закриттям провадження у справі, суддя апеляційного суду, керуючись вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП, розглядає справу в межах апеляції.
Висновок, викладений у постанові судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року, про винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідкою КМНКЛ «Соціотерапія», бланком інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Доводи апеляційної скарги про те, що в у протоколах про адміністративні правопорушення, складених за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначені різні адреси вчинення правопорушень - м. Київ, вул. Богатирська, 15а, та м. Київ, вул. Богатирська, 15, не впливають на суть правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріалами справи встановлено, що поліція прибула на місце ДТП за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 15а, після того, як автомобіль під керуванням ОСОБА_4 перекинувся у місці за вказаною адресою, після чого виникло питання щодо освідування водія на стан алкогольного сп'яніння і сам ОСОБА_4 вказаних обставин не заперечує.
Посилання в апеляції захисника на те, що при складанні протоколу ОСОБА_6 не роз'яснювались його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, є безпідставними, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення є відповідний запис про роз'яснення прав і цей протокол підписаний ОСОБА_4.( а.с. 2).
Щодо доводів апеляції про кількість свідків та відсутності пояснень свідків, у присутності яких ОСОБА_4 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такі доводи апеляції також є безпідставними.
Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 053153, складеному відносно ОСОБА_4 свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 своїми підписами у протоколі підтвердили обставини правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП.
З відеозаписів з нагрудної камери поліцейських та рапорту поліцейського ОСОБА_17 убачається, що на місці ДТП поліцейський пропонував ОСОБА_4 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу Драгер, але ОСОБА_4 відмовився від проведення такого огляду у присутності свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10
Також з відеозаписів з нагрудної камери поліцейських та рапорту поліцейського ОСОБА_17 убачається, що ОСОБА_4, відмовившись від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП з використанням технічного засобу, погодився на проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, для чого був доставлений до КМНКЛ «Соціотерапія», розташованої за адресою: м. Київ вул. Визволителів, 6.
Згідно з встановленими обставинами справи ОСОБА_4 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння, перебуваючи в приміщенні КМНКЛ «Соціотерапія».
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_18 своїми підписами у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, складеному відносно ОСОБА_4 підтвердили обставини, викладені у протоколі серії БД №235388, складеному 25.03.2018 о 5 год. 30 хв. за адресою: м. Київ вул. Визволителів, 6, в приміщенні, де ОСОБА_4 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи убачається, що свідок ОСОБА_15 викликався в судове засідання суду першої інстанції, проте не з'явився в судове засідання з поважних причин, але своєю письмовою заявою підтвердив відмову ОСОБА_4 від проведення медичного освідування (а.с. 23).
Та обставина, що ОСОБА_4 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у КМНКЛ «Соціотерапія» підтверджується, окрім даних протоколу про адміністративне правопорушення, заяви ОСОБА_15 і рапорту інспектора поліції ОСОБА_17, довідкою КМНКЛ «Соціотерапія» та бланком інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (а.с. 4, 15, 16).
Не можуть бути взятими до уваги доводи апеляції захисника про те, що ОСОБА_6 не ухилявся від медичного огляду, а лише відмовлявся здавати біологічні зразки, оскільки такі доводи спростовуються довідкою КМНКЛ «Соціотерапія» про те, що ОСОБА_4 відмовився саме від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 15), а також бланком інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, у якому зазначено, що ОСОБА_4 відмовився від проведення медичного огляду в повному обсязі (а.с. 16).
Посилання апелянта на те, що поліцейський, складаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, до отримання довідки медичного закладу KMHKJI«Соціотерапія» про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, наперед встановив, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, є неспроможними.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_4, немає вказівки на те, що ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, у протоколі зазначено, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова.
Наявність виявлених у ОСОБА_4 та вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп'яніння: нестійка хода та нечітка вимова зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, які є в матеріалах справи, тобто наявність ознак сп'яніння у водія ОСОБА_4 підтверджено доказами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, але водій ОСОБА_4, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проведення медичного огляду у встановленому законом порядку, тобто не виконав вимог п. 2.5 ПДР, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи щодо ОСОБА_4 суддею районного суду дотримано вимог процесуального закону щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а постанова судді відповідає вимогам ст. 284 КУпАП.
Зокрема, у постанові суду наведені пояснення особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності та докази, яким суддя обґрунтовує свої висновки, і цим доказам надана належна оцінка, а тому доводи апеляційної скарги про порушення суддею вимог ст. 252 КУпАП є безпідставними.
Суддя апеляційного суду, вважаючи постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року щодо ОСОБА_4 законною і обґрунтованою, не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва В.В. Ковальська