Апеляційний суд міста Києва
23 липня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_1 - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Чернецької О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Духовне Лубенського району Полтавської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2018 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 30 березня 2018 року о 1 годині 50 хвилин на пр-ті Броварському в м. Києві ОСОБА_1 керував автомобілем “Skoda Octavia” д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 “а” Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що фактично мешкає в м. Житомирі, не мав коштів на поїздку в судове засідання до м. Києва і направив клопотання про скерування справи для розгляду за місцем його проживання. Однак суддя розглянув справу без його участі і не дав можливості скористуватися юридичною допомогою, чим порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП, а також не викликав свідків, не витребував відеозапис, чим допустив неповноту судового розгляду.
Що стосується матеріалів справи, то у поясненнях свідків відсутні дані про те, чи пред'являли поліцейські сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу “Drager” “Alcotest 6820”. Показання приладу викликали обґрунтовані сумніви, бо він не дозволений до використання МОЗ та Держспоживстандартом, і був з вже встановленим мундштуком, який, скоріш за все, неодноразово використовувався. З ________________________________________________________________________________________
Справа № 33/796/1949/2018 Постанова винесена суддею Козачук О.М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
результатами цього огляду він був незгодний, але всупереч вимогам п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), про можливість пройти огляд у закладі охорони здоров'я йому не повідомили. Також газоаналізатор “Drager” “Alcotest 6820” відсутній у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженому наказом МВС України від 01.03.2010 року № 33. За таких обставин ОСОБА_1 , посилаючись на положення ч.5 ст.266 КУпАП, вважає огляд недійсним.
Звертає увагу на відсутність у справі довідки стосовно наявності повторності правопорушення і про те, чи видавалося на його ім'я посвідчення водія, що має істотне значення для правової кваліфікації та застосування адміністративного стягнення, а також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, на думку ОСОБА_1 , не було дотримано вимоги вказаної раніше Інструкції та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, оскільки він не містить ознак алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсутність підстав для проведення огляду, та даних про місце складання протоколу.
З наведених підстав просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 і захисника Чернецької О.М., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено раніше, і містяться його пояснення про залишення транспортного засобу на місці зупинки, що свідчить про застосування до нього такого заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.266 КУпАП, як відсторонення від керування транспортним засобом; акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та показаннях газоаналізатора “Alcotest 6820” “Drager”, згідно з якими за наслідками огляду ОСОБА_1 станом на 2 годину 13 хвилин 30.03.2018 року рівень алкоголю у видихуваному повітрі становив 0,86 ‰; письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у присутності яких проведено огляд.
Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
Крім того, у справі міститься запис нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків.
Не спростовують висновків суду і доводи, викладені в апеляційній скарзі.
У відповідності з вимогами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я у разі незгоди з його результатами на місці зупинки передбачена також пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), пунктом 7 розділу І Інструкції.
Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з п.5 Порядку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода
водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Огляд проведений в присутності свідків у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, як то поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, про що зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, в якому він своїм підписом засвідчив, що з результатами згоден. Підписаний ОСОБА_1 і роздрукований показник результатів огляду. Отже, підстави для направлення його на огляд до закладу охорони здоров'я були відсутні.
На вимогу ОСОБА_1 йому було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора “Alcotest 6820” “Drager”, при цьому зроблено контрольний тест повітря, що підтверджується відеозаписом і спростовує доводи про застосування газоаналізатора з використаним мундштуком. Враховуючи те, що завданням свідків є засвідчення процедури огляду та його результатів, їхні пояснення і не повинні містити відомості про пред'явлення водієві вказаних документів.
Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП не є структурним підрозділом Державтоінспекції МВС, і дія Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України від 01.03.2010 року № 33, на нього не поширюється. А тому твердження про недопустимість результатів огляду із застосуванням газоаналізатора “Alcotest 6820”, який не зазначено в цьому переліку, є безпідставними.
У справі відсутні довідки стосовно наявності повторності правопорушення і про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, однак це ніяким чином не вплинуло на правильність прийнятого суддею рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП і, серед іншого, в ньому зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Положеннями вказаної норми не передбачено, що він обов'язково має містити опис ознак алкогольного сп'яніння, і відсутність у ньому даних про точне місце його складання, ніж пр-т Броварський у м. Києві не тягне за собою визнання даних у ньому недопустимими доказами.
А тому порушень при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівниками патрульної поліції допущено не було.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 цього Кодексу, коли правопорушення вчинено водієм, може також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушників.
Оскільки правопорушення вчинене ОСОБА_1 у Дніпровському районі м. Києва, порушень правил територіальної підсудності допущено не було. І посилання в апеляційній скарзі на те, що, відмовивши в задоволенні клопотання про скерування справи для розгляду до Богунського районного суду м. Житомира, суддя позбавив його можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, адже у зв'язку з відсутністю коштів він не зміг прибути до м. Києва, є недоречними.
З цього приводу також слід зауважити, що, дійсно, ОСОБА_1 зареєстрований у м. Житомирі. Однак при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та в апеляційному суді він повідомив про фактичне місце проживання у м. Києві. До того ж, в апеляційному суді ОСОБА_1 отримав можливість реалізувати свої права і скористався ними.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Не вбачається підстав і для задоволення клопотання про передачу матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд військового колективу військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, в якій ОСОБА_1 проходить військову службу.
Характер вчиненого правопорушення, з огляду на суспільну небезпечність якого Законом України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” від 07.07.2016 року № 1446-VIII було посилено стягнення, і особа ОСОБА_1 навіть з урахуванням його позитивної характеристики та клопотання колективу військової частини не є переконливими стосовно доцільності застосування до нього заходів громадського впливу.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн