ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
18 липня 2018 року 11:59 № 826/13511/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Вєкуа Н.Г., Федорчука А.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа:Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у м.Києві Департамент державної реєстрації та нотаріату
провизнання протиправним та скасування наказів,
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1;
від відповідача 1: Адам Ю.В.;
від відповідача 2: Мельник А.В.
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 липня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: Департамент державної реєстрації та нотаріату, в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ № 1825/5 від 02.06.2016 р., який був виданий Міністерством юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України від 27.08.1996 року за № 2392 на ім'я ОСОБА_1, відповідно до рішення № 1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 30.06.2016 р.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 457/6 від 28.07.2016 року про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
3. Внести відомості Департаменту державної реєстрації та нотаріату до Журналу реєстрації виданих свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю про поновлення свідоцтва від 27.08.1996 року № 2392 на ім'я ОСОБА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2016 р. суддею Арсірієм Р.О. відкрито провадження, закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.10.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та призначено до колегіального судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами в порушення норм чинного законодавства було проведено перевірку діяльності позивача, за результатами якої винесено оскаржуваний наказ про припинення нотаріальної діяльності позивача.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в запереченнях на позов.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
02.07.2016 р. Міністерством юстиції України було видано наказ № 1825/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України від 27.08.2016 р. за № 2392 на ім'я ОСОБА_1, відповідно до рішення № 1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 30.06.2016 р.
25.07.2016 р. Головним територіальним управлінням юстиції у м.Києві видано наказ № 457/6 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 28.07.2016 р.
Позивач, вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року N 3425-XII (надалі - Закон N 3425-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 названого Закону нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 5 Закону N 3425-XII визначено обов'язки нотаріуса. Так, нотаріус зобов'язаний:
здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики;
сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;
відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;
вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;
дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;
надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;
постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29 1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;
виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (ч. 1 ст. 7 Закону N 3425-XII).
Як вбачається з матеріалів справи, приватна діяльність ОСОБА_1 була зареєстрована Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області по Лутугинському районному нотаріальному округу 24.04.2014 р. Позивачу видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 361.
21.09.2015 р. Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по Київському міському нотаріальному округу відповідно до листа Міністерства юстиції України від 08.07.2014 № 13.1-32/342, тобто без припинення приватної нотаріальної діяльності по Лутугинському районному нотаріальному округу.
Відповідно до ст. 14 Закону N 3425-XII правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Державні нотаріальні контори подають встановлену статистичну і бухгалтерську звітність, приватні нотаріуси - статистичну звітність.
Статистичний звіт про роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів подається Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі до Міністерства юстиції України.
Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов'язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.
У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.
Так, в ході проведення перевірки бухгалтерських документів було встановлено, що згідно із даними Електронної звітності нотаріусів у період з 01 січня по 30 червня 2015 року позивачем посвідчено 26 заповітів та заведено 50 спадкових справ, що вчинено в порушення вимог п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 р. № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції».
Листом Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 21.09.2015 р. вих. № 5/4/3424 було витребувано пояснення від позивача щодо посвідчення ним заповітів та заведення спадкових справ.
У зв'язку із відсутністю поштового сполучення в м.Лутугине, листи управління було надіслано на електронну пошту нотаріусу.
09.10.2015 р. на електронну адресу відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла службова записка ОСОБА_1
Із записки встановлено, що в період дії наказу приватним нотаріусом було посвідчено 26 заповітів та заведено 50 спадкових справ.
У своїй записці ОСОБА_1 зазначив, що у зв'язку із проблемами у подачі електроенергії на територію, що непідконтрольна українській владі, він не мав можливості ознайомитися із обмеженнями, визначеними у законодавстві, які набули чинності.
Також нотаріус зазначив, що нотаріальні дії ним вчинялися під страхом фізичної розправи, однак жодного документа про звернення до правоохоронних органів ОСОБА_1 надано не було.
ОСОБА_1 пояснив, що у зв'язку з погрозами на його адресу та членів його сім'ї він посвідчив заповіти та відкривав спадкові справи, одночасно попереджаючи про те, що ним не будуть виконані вимоги закону щодо внесення інформації до Спадкового реєстру.
27.05.2016 р. відбулось засідання Комісії на якому було розглянуто подання Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 31.12.2015 р. за вих. № 25233-0-32-16 (надалі- Подання) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 2392 (далі - свідоцтво), виданого Міністерством юстиції України 27.08.1996 року на ім'я ОСОБА_1 з підстав, передбачених пп. «е» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону, а саме: неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ та організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.
На засіданні Комісії, яке відбулося 27.05.2016 р. було з'ясовано, що Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області не долучено до Подання доповідну записку про перевірку роботи нотаріуса, копії документів про зупинення нотаріальної діяльності, копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення, документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень.
На підставі вищезазначеного, 27.05.2016 р. Комісією було прийнято рішення № 7 про перенесення розгляду засідання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 до вирішення зазначених питань.
16.06.2016 р. відбулося чергове засідання Комісії на якому розглядалося питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого позивачу.
Рішенням Комісії було встановлено, що у зв'язку із відсутністю всіх належних документів від Головного територіального управління юстиції у Луганській області, розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого позивачу, було перенесено.
30.06.2016 р. відбулося чергове засідання Комісії, на якому розглянуто питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого позивачу.
На засіданні Комісії було з'ясовано, що у період з 01.01.2015 по 230.06.2015 приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу ОСОБА_1 посвідчено 26 заповітів та заведено 50 спадкових справ, що вчинено з порушенням вимог п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту справ громадян на території проведення антитерористичної операції», оскільки на території Лутугинського району доступ до користувачів до Спадкового реєстру тимчасово припинено до закінчення антитерористичної операції на сході України. Зазначений наказ був прийнятий з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у зв'язку із соціально-політичною ситуацією, що склалася у Донецькій та Луганській областях.
Позивач пояснив, що у зв'язку із погрозами на його адресу та членів його сім'ї, він посвідчував заповіти та відкривав спадкові справи.
Водночас, відповідно до направленого Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області листа Головного управління Національної поліції в Луганській області від 10.06.2016 (вих. № 4134/111/18/02-2016), приватний нотаріус ОСОБА_1 зі зверненням про скоєння відносно нього кримінального правопорушення не звертався, кримінальні провадження за фактами скоєння відносно нього злочинів у провадженні слідчих підрозділів ГУНП у Луганській області відсутні.
Також, 13.06.2016 р. та 24.06.2016 р. до Міністерства юстиції України від Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшли копії доповідної записки та наказу Головного територіального управління юстиції в Луганській області «Про зупинення діяльності ОСОБА_1.».
Проте, як встановлено Комісією, копії заповітів, спадкових справ та сторінок з реєстру для реєстрації нотаріальних дій, алфавітної книги обліку заповітів, книги обліку і реєстрації спадкових справ, алфавітної книги обліку спадкових справ, нотаріус на запит Головного територіального управління у Луганській області від 09.10.2015 № 5/4/3642 ОСОБА_1 не надавав та повідомив, що необхідні документи знаходяться у м.Лутугине та вивезення їх із зони антитерористичної операції не є можливим.
Таким чином, було встановлено, що нотаріусом ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 56 Закону, пп. 2.2, 2.6 п. 2 гл. 10 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, абз. 2 п. 2.9 р. ІІ Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.07.2011 за № 831/1956, оскільки приватним нотаріусом: при заведенні спадкових справ не перевірено за даними Спадкового реєстру наявність заведених спадкових справ, спадкових договорів, заповітів; не забезпечено державну реєстрацію заповітів та спадкових справ у Спадковому реєстрі; не внесено відомості до Спадкового реєстру у день вчинення нотаріальних дій.
Пунктом 12 Порядку внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1904/5 встановлено, що за результатами розгляду подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право власності на зайняття нотаріальною діяльністю.
На підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України (п. 14 Порядку).
Отже, за результатами проведеної перевірки, Комісією було прийнято рішення № 1 від 30.06.2016 р. на підставі пп. «е» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону, яким у зв'язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріального діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 27.08.1996 р. за № 2392 на ім'я ОСОБА_1.
Вирішуючи дану справу, суд виходить із наступного.
Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України (далі - Положення), затвердженого постановою Уряду від 02.07.2014 №228, встановлено, що Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Пунктом 10 Положення про Мін'юст, Мін'юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Відповідно до цього Положення Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики, зокрема, у сфері нотаріату і відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону N 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом (ч. 9 цієї статті).
Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 N 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 р. за N 759/19497, затверджено Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 4.45 вказаного Положення визначено, що Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі відповідно до покладених на них завдань готують обґрунтовані подання на розгляд Мін'юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Статтею 12 Закону №3425-ХІІ визначено, що Міністерство юстиції України анулює свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного Головного управління юстиції, у випадках визначених Законом.
Тобто, виключно за рішенням Комісії і лише Міністерство юстиції України може прийняти рішення щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
З метою реалізації вказаних положень Закону №3425-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року №923 затверджено Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату (далі - Постанова №923).
Відповідно до п. 3 Постанови № 923, який кореспондується зі ст.10 Закону №3425-ХІІ, для вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Частинами 9-10 статті 10 Закону №3425-ХІІ визначено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Головного управління юстиції у випадках, визначених цим Законом. Порядок внесення такого подання встановлюється Міністерством юстиції України.
На виконання вказаної норми наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року №1904/5 затверджено Порядок внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (далі - Порядок №1904/5).
Пунктами 2-4 цього Порядку встановлено, що подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Воно повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання: доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса; копії документів про зупинення нотаріальної діяльності; копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону №3425-ХІІ Міністерство юстиції здійснює контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України. Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов'язок щодо контролю за організацією діяльності нотаріусів.
Конституцією України задекларовано чотири види відповідальності: адміністративна, матеріальна, дисциплінарна, кримінальна.
Юридична відповідальність - це міра державного примусу на виконання вимог права, що містять осуд дій правопорушника перед державою та суспільством. Специфіка юридичної відповідальності визначається її нерозривним зв'язком із державою; вона покладається за порушення правових норм.
Відповідальність нотаріуса за змістом є формою впливу держави на допущені порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси суспільства, права особи.
Згідно із п. «е» ч. 1 ст. 12 Закону №3425-ХІІ свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України, зокрема, за поданням Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у випадках неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.
За своєю сутністю передбачене пунктом «е» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону №3425-ХІІ анулювання Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю за поданням відповідного управління юстиції у випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян є мірою юридичної відповідальності, що застосовується до особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю і порушила встановлений порядок її здійснення.
Під час проведення перевірки, відповідачем було виявлено низку порушень вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій та здійснення правил нотаріального діловодства, які були допущені позивачем за перевірений проміжок часу, та не спростовані позивачем згідно положень ч. 1 ст.77 КАС України, що слід вважати неодноразовими та тривалими.
Посилання позивача на те, що його не було запрошено на засідання судом не приймаються до уваги, оскільки 27.05.2016 р. позивач давав пояснення, про що зазначено в протоколі засідання, а, отже, і про наступні засіданні останній був повідомлений належним чином.
Таким чином, Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату під час прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивача не було порушено процедуру розгляду подання.
Виходячи із наведеного вище, суд приходить до висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 1825/5 від 02.07.2016 р. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1, видане 27.08.1996 № 2392, винесено відповідно до норм чинного законодавства, а відтак підстав для його скасування у суду немає.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону №3425-ХІІ підставою для припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Оскільки судом визнано законним наказ Міністерства юстиції України № 1825/5 від 02.07.2016 р. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1, видане 27.08.1996 № 2392, відповідно наказ № 457/6 від 28.07.2016 року про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 є також правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідачі як суб'єкти владних повноважень в ході судового розгляду довели обґрунтованість та правомірність прийнятих рішень, що дає підстави суду дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову відмовляє.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові ОСОБА_1 (03022, м.Київ, вул. Ломоносова, 5, корп. 3) відмовити повністю.
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.П.Васильченко
Судді Н.Г. Вєкуа
А.Б.Федорчук
Повний текст судового рішення складено та підписано 27.07.2018 р.