ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 липня 2018 року м. Київ № 826/6819/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Солом'янського районного у місті Києві відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Солом'янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві в якому просила:
- зобов'язати Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести виправлення в запис акта цивільного стану, а саме анулювати запис про батька дитини ОСОБА_2 та внести запис згідно ст. 135 Сімейного кодексу в графу «Батько» - ОСОБА_3;
- зобов'язати Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести виправлення в запис акта цивільного стану, а саме згідно ст. 135 Сімейного кодексу в свідоцтві про народження зазначити прізвище, ім'я та по-батькові дитини - ОСОБА_4.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно внесено до свідоцтва про народження дитини відомості про батька, оскільки позивач не перебуває з ОСОБА_2 у шлюбних відносинах з 2009р., а саме з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Відповідачем заперечення на адміністративний позов не подано.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без руху після відкриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
З вищевикладеного вбачається, що внесення змін до актового запису цивільного стану є можливим лише після подачі заяви до уповноваженого органу, розгляду заяви та доданих до неї документів. Більше того, оскарженню в судовому порядку підлягає лише відмова уповноваженого органу викладена у висновку. Тобто, наявність помилкових відомостей у свідоцтві про народження, сама по собі не може бути підставою для оскарження в судовому порядку, оскільки оскарженню в порядку КАС України підлягають протиправні рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень. У даному випадку, таким рішенням є висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення чи вчинення дії.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно з частинами 3, 4 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З вищевикладеного вбачається, що рішення адміністративного суду про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є наслідком задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого цим суб'єктом владних повноважень, або про визнання протиправною допущеної ним бездіяльності у публічно-правових відносинах.
При цьому суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень щодо реалізації ним владних повноважень, наданих законодавством, оскільки суди не вправі втручатись у дискрецію суб'єктів владних повноважень або давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Суд наголошує, що предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не спір про наявність в особи особистого немайнового права. При цьому суд перевіряє, чи відповідні рішення прийняті, дії чи бездіяльність вчинені, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення чи вчинення дії. Для встановлення останньої характеристики (обґрунтованості) прийняття рішення та вчинення дій органом державної реєстрації актів цивільного стану щодо відмови внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи адміністративний суд вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення та/або вчинення відповідних дій, передбачених частиною першою статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану". Таким чином, подані заявником документи, що були предметом розгляду органом державної реєстрації актів цивільного стану, досліджуються судом як докази у справі, а не як предмет спору. Водночас, суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених цими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти, що засвідчують зміну актів цивільного стану особи.
Відтак, у даній справі предметом судового розгляду є правомірність рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану, складеного щодо позивача.
З адміністративного позову вбачається, що фактично позивач оскаржує протиправний запис в свідоцтві про народження дитини. Проте, як встановлено судом до відповідача із заявою про внесення змін до свідоцтва про народження, позивач звернулась лише 22.02.2018р., тобто вже після пред'явлення позову.
Висновок про відмову у внесенні змін до адміністративного позову позивачем не оскаржується, більше того такий висновок до адміністративного позову не додано і позивач про нього не зазначає. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що з адміністративного позову та доданих до нього документів неможливо встановити наявність порушеного права позивача з боку відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без руху після відкриття провадження у справі з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову.
Отже, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, оскільки сформульовані позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача є лише способом захисту порушеного права. Окрім цього, позивачу необхідно надати до суду висновок відповідача про відмову позивачу у внесенні змін до актового запису цивільного стану.
Крім того, суд зазначає, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява у справі буде залишена без розгляду на підставі п.7 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Керуючись статтями 161, 171, 240, 248 КАС України, суд,
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2.Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог даної ухвали, передбачені пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська