ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 липня 2018 року № 826/24778/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (відповідач- 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач - 2), третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», в якому просив суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог): визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) № 007-28580-020315 від 02.03.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк»; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) від 02.03.2015 року № 007-28580-020315; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; визнати протиправним та скасувати лист Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яким повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №007-28580-020315 від 02.03.2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2015 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2016 було зупинено провадження у даній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 було поновлено провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.
03.04.2018 суд, з підстав, визначених ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, про відсутність правових підстав щодо не включення його, як вкладника до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В. В., крім того вказана бездіяльність порушує право позивача на відшкодування гарантованої суми.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що кошти перераховувалися на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб , що є кредиторами банку, що в свою чергу є порушенням Договору та Правил, оскільки створює переваги перед іншими кредиторами, а відтак такі договори є нікчемними в силу вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки Фонд затверджує реєстр вкладників, відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, у зв'язку з тим, що в останнього відсутні будь - які первинні документи стосовно вкладника, то Фонд не має правових підстав здійснювати подальші дії щодо включення позивача.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, дослідивши заперечення відповідача та третьої особи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
02.03.2015 між позивачем, як вкладником та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», як Банком з іншої сторони укладено договір банківського вкладу (депозиту) «найкращий» у доларах США у розмірі 6500 доларів США на строк по 29.08.2015 включно.
Згідно п. 1.6 Договору, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2.
Пунктом 1.10 Договору визначено, що вклад виплачується у разі закінчення строку розміщеного вкладу, зазначеного в 1.3 договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки НОМЕР_3 відкритій в установі Банку.
Платіжним дорученням №46651544 від 02.03.2016 ОСОБА_4 здійснив переказ грошових коштів у сумі 6500 доларів США на рахунок ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_2 Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».
Згідно постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі цієї постанови Правління Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.
23.09.2015 позивач отримав від Тимчасової адміністрації банку повідомлення про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №007-28580-020315 від 02.03.2015, згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02.10. 2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення від 02.10.2015 №181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк», визначені ст. ст. 37, 38, 51, ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10. 2015 по 04.10.2017 включно.
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунку Фонду, звернувся із адміністративним позовом до суду.
Розглядаючи даний спір по суті, суд встановив наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 26, ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI.
Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені ст. 37 Закону № 4452-VI. Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (ч. 2, 3 ст. 37 Закону № 4452-VI).
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За нормами ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону (ч. 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Так, з пояснень відповідача - 1 вбачається, що перевірка здійснювалася на виконання наказу Уповноваженої гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 року, та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року.
Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб ПAT «Дельта Банк», відповідно до протоколу від 14.09.2015.
За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами- клієнтами Банку після 16.01.2015 включно.
Так, дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в AT «Дельта Банк» були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан дисципліни AT «Дельта Банк», для таких клієнтів існували ризики незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації AT «Дельта Банк» реалізації його майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Зокрема, відповідно до положень ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону №4452 правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Так, згідно витягу з наказу №813 від 16.09.2015 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладами операціями» було застосовано наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у переліку, що наведений в Додатку №1, зокрема до таких договорів належить Договір №007-28580-020315 від 02.03.2015.
Визнаючи вищезазначені операцій (транзакції) нікчемними, Уповноважена особа зазначає підставу - незаконність зарахування вкладу на рахунки позивачів шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи.
На обґрунтування своїх дій, Уповноважена особа посилається на порушення позивачем п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк», згідно протоколу №14 від 20.03.2013 (із змінами від 14.01.2015).
Пунктом 5.11. Правил передбачено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку).
Проаналізувавши зміст Договору банківського вкладу (депозиту), суд встановив, що п. 1.8 зазначеного договору передбачено, що зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього Договору.
Дійсно, ст. 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
Таким чином, положення вказаного Договору не містить умов, які б передбачали заборону щодо зарахування коштів на рахунок позивача шляхом безготівково переказу від третьої особи.
Відповідача 2 у своїх поясненнях зазначив, що договір банківського вкладу (депозиту) є нікчемним, оскільки був укладений в період дії постанови Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", що, на думку відповідача, свідчить про те, що вкладники навмисно ініціювали такі операції з метою дроблення суми на рахунку іншого клієнта, у період віднесення Банку до категорії проблемних, надаючи кредиторам Банку переваг перед іншими фізичними особами у вигляді можливості отримати відшкодування коштів за рахунок третіх осіб, шляхом перерахування коштів з рахунку на рахунок, чим завдали шкоди державі.
На підтвердження власних доказів, відповідач 2 надав витяг із протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями АТ «Дельта Банк» від 15.09.2015, згідно якого вбачається, що укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 договори банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні фізичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування за рахунок Фонду, з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, що в свою чергу, мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.
Щодо тверджень відповідача 2, що вкладник навмисно ініціював операцію дроблення суми вкладу, чим завдав шкоди державі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивачі не могли знати про встановлені для публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, постанова Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Як зазначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Проте, Уповноваженою особою Фонду не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на дроблення коштів та завдання шкоди державі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то суд вважає їх передчасними, оскільки Фонд формує загальний реєстр вкладників на підставі переліку або додаткової інформації, які формуються уповноваженою особою Фонду. В даному випадку, Фонд не отримував ні переліку вкладників з відомостями про позивача, ні додаткової інформації про позивача, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а тому суд приходить до висновку, що Фонд не порушив права позивача, а відтак підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Крім того, суд зазначає, що позовна вимога в частині до третьої особи щодо скасування листа Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» №007-28580-020315 від 02.03.2015 є необґрунтованою, оскільки вказаний лист носить лише роз'яснювальний, інформаційно - рекомендаційний характер та не містить жодних правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси позивача, а відтак дана вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, з огляду на наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати розподілити згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в частині.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) від 02.03.2015 року № 007-28580-020315.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати у сумі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн., 40 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур