про залишення позовної заяви без руху
30 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/701/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до Інспектора праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Пуріча Юрія Степановича про визнання протиправним та скасування припису,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 13.04.2018 р. №ЧВ-209/18/420/АВ/П винесений інспектором праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Пурічем Ю.С. за результатами інспекційного відвідування Чернівецького обласного військового комісаріату.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що Чернівецький обласний військовий комісаріат не надав суду усіх доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги, зокрема: документи щодо прийняття ОСОБА_1 на проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; документи щодо підтвердження призову ОСОБА_1 у 2014 році на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході проведення заходів мобілізації; документи, які стали підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в Чернівецькому обласному військовому комісаріаті; докази щодо переведення у 2014 році Чернівецького обласного військового комісаріату на організацію та штати воєнного часу, в результаті чого цивільні посади були замінені на посади військовослужбовців.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616700 грн). За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн).
За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн). За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем подано адміністративний позов немайнового характеру, за який позивач зобов'язується сплатити судовий збір в сумі 1762 грн, однак позивачем не надано суду підтвердження сплати судового збору за поданий адміністративний позов.
Водночас, разом з поданим позовом позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтовуючи відсутністю фінансування видатків на здійснення судових витрат.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Крім того, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан особи з метою зменшення тягаря у вигляді сплати судових витрат. Суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів на підтвердження відсутності фінансування для здійснення видатків на оплату судового збору, а також доказів на підтвердження звернення до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про витребування кошторисних призначень та надання бюджетних асигнувань для сплати судового збору. Крім того, суд вважає, що часткове фінансування видатків на здійснення судових витрат не є достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 11.01.2018 у справі №431/3868/17.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду додаткові докази, якими обґрунтовано позовні вимоги та докази на підтвердження сплати судового збору в сумі 1762 гривень.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122-123, 169, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна