30 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/139/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого звернувся його представник - адвокат Хомич Іван Олександрович, до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області (відповідач) щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні службового розслідування щодо його належності до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року;
зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області провести службове розслідування щодо належності ОСОБА_1 до громадянства України та права на отримання ним паспорта України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року, в порядку, передбаченому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.03.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 03.04.2018 року.
Ухвалою суду від 20.03.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника про розгляд справи та участь у судовому засіданні 03.04.2018 року в режимі відеоконференції, у зв'язку із завантаженістю 03.04.2018 року у Солом'янському районному суді міста Києва залів судових засідань, обладнаних засобами відео конференції.
Ухвалою суду 03.04.2018 року розгляд справи відкладено на 17.04.2018 року у зв'язку з неявкою представника позивача.
17.04.2018 розгляд справи відкладено на 15.05.2018 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
В судове засідання призначене на 15.05.2018 року сторони не з'явились. Проте, 14.05.2018 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги представник позивача підтримав у повному обсязі. Також, 15.05.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги представник відповідача заперечував у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи клопотанням представників сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України.
В період з 31.05.2018 року по 11.07.2018 року головуючий по справі перебував у відпустці та на лікарняному.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача - адвокат Хомич І.О. зазначив, що 25.09.2017 року в інтересах ОСОБА_1 він звернувся із заявою до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області з проханням провести службове розслідування щодо належності ОСОБА_1 до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України Чернівецької області 20.05.997 року, проте листом відповідача від 03.10.2017 року за №73.01/14697 йому було відмовлено у проведенні такого службового розслідування, посилаючись на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДМС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, якою встановлено, що дії відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб управління МВС України в Чернівецькій області щодо видачі 20.05.1997 року на ім'я ОСОБА_1 , є правомірними.
Представник позивача не погоджуюється з таким рішенням відповідача та вказував на те, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року не перешкоджає проведенню службового розслідування, оскільки судом досліджувався лише факт правомірності видачі ОСОБА_1 Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , адже ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб управління МВС України в Чернівецькій області щодо видачі на його ім'я паспорта серії НОМЕР_1 протиправними, обґрунтовуючи при цьому свої позовні вимоги тим, що він не звертався особисто, не надавав та не підписував заяви щодо набуття громадянства України, видачі паспорта до уповноважених органів на території України, крім того, не мав можливості отримати паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оскільки в цей час перебував за межами України.
На думку представника позивача, в ході розгляду вищевказаної справи судами не досліджувався факт проживання ОСОБА_1 на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року), а тому є всі підстави для проведення службового розслідування щодо належності ОСОБА_1 до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року.
Крім того, представник позивача, враховуючи відмову відповідача у проведенні службового розслідування, звернувся до Державної міграційної служби України з заявою про проведення такого службового розслідування. Однак, у листі-відповіді Державної міграційної служби України №6.1-8498/3-17 від 29.12.2017 року на вказану вище заяву зазначено, що у Управління ДМС в Чернівецькій області відсутні підстави для призначення та проведення службового розслідування по даному факту, аргументуючи це тими самими фатами, що і Управління ДМС в Чернівецькій області.
Представник позивача, звертаючись до суду з даним позовом вказував на недотримання відповідачем при прийнятті рішення про відмову в проведенні службового розслідування п. 10.4 Розділу 10 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320.
З огляду на викладене, позивач вважає, що відмова у проведенні службового розслідування щодо належності ОСОБА_1 , до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року, є протиправною та порушує законні права та інтереси позивача. Просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмовий відзив проти позову, в якому зазначив, що 28.09.2017 на адресу УДМС України в Чернівецькій області надійшла заява адвоката Хомича І.О., що діяв в інтересах ОСОБА_1 з приводу проведення службового розслідування щодо його належності до громадянства України та отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області.
За результатами розгляду вказаної заяви повідомлено заявника про те, що 31.05.2017 року Вищим адміністративним судом України було розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №К/800/40076/13 за позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо його документування 20.05.1997 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області позивача паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
При розгляді вказаної справи надано належну оцінку всім доказам, що були надані сторонами по справі та містили інформацію щодо предмету доказування. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила, що при оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України Управління ДМС України в Чернівецькій області діяло чітко в межах закону та правомірно.
Пунктом 10.4 Розділу 10 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320 передбачено, що у разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).
Отже підставою для проведення перевірки міграційною службою є наявність порушень вимог чинного законодавства при оформленні паспорта громадянина України, однак, в даному випадку, колегія суддів не встановила при розгляді справи порушень при оформленні та видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Оскільки, рішеннями судів, які набрали законної сили, вже вирішено спір з приводу документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 і рішення у даній справі є обов'язковим для міграційної служби, в Управління ДМС України в Чернівецькій області відсутні підстави для призначення та проведення службового розслідування по даному факту.
Вважає, що відмовляючи у проведенні службового розслідування по факту документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 Управління діяло чітко в межах діючого законодавства. Просив відмовити в задоволені позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що 14.06.2012 року ОСОБА_1 звертався до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області щодо видачі 20.05.1997 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 93-96).
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року №а/470/1381/12, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року №К/800/40076/13, в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено (а.с. 25-30, 40-43).
28.09.2017 року представник позивача - адвокат Хомич І.О. звернувся до Управління ДМС у Чернівецькій області із заявою про проведення службового розслідування щодо належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року (а.с. 64-66).
До вказаної заяви додано Довідку Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 31.08.2017 року №02-19/4 (а.с.12), копію Виписки з домової книги АДРЕСА_1 (а.с. 13-16), Довідку Виконавчого комітету Зорянської сільської ради Красноградського району Харківської області від 12.09.2017 року №613 (а.с. 17), копію Виписки з домової книги с. Ленінка (Зоряне) Красноградського району Харківської області за 1987-1994 роки (а.с.18-22) та копію облікової картки рядового ОСОБА_1 , виданої Чернівецьким районним комісаріатом.
Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 31.08.2017 року №02-19/4, згідно архівних даних сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно з 05.12.1987 року по 19.07.1991 року був зареєстрований за адресою: Полтавська область, Чутівський район, село Филенкове.
Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Зорянської сільської ради Красноградського району Харківської області від 12.09.2017 року №613, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований в с. Зоряне (колишня назва Ленінка) в період з 22.10.1993 року по 09.02.1994 року, згідно записів будинкової книги.
Розглянувши заяву представника позивача про проведення службового розслідування, відповідач листом від 03.10.2017 року №73.01/14697 повідомив, що 31.05.2017 року Вищим адміністративним судом України було розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №К/800/40076/13 за позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо документування 20.05.1997 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області позивача паспортом громадянина України НОМЕР_1 . При розгляді справи надано належну оцінку всім доказам, що були надані сторонами по справі та містили інформацію щодо предмету доказування. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила, що при оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України Управління ДМС України в Чернівецькій області діяло чітко в межах закону та правомірно.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 у справі №К/800/40076/13 набрала законної сили в порядку статті 254 КАС України. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
На підставі вищевикладеного, оскільки Вищим адміністративним судом України 31.05.2017 року вже вирішено спір з приводу документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 і рішення у даній справі є обов'язковим для міграційної служби, в Управління ДМС України в Чернівецькій області відсутні підстави для призначення та проведення службового розслідування по даному факту. У разі незгоди з даним рішення суду маєте право оскаржити його до Верховного суду України (а.с.10).
Судом також встановлено, що Державною міграційною службою України розглянуто звернення представника позивача від 30.11.2017 року в інтересах ОСОБА_1 щодо проведення службового розслідування за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім'я останнього та листом за №6.1-8498/3-17 від 29.12.2017 року повідомлено заявника про відсутність в Управління ДМС в Чернівецькій області підстав для призначення та проведення службового розслідування по фактам викладених в заяві, аргументуючи це тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України було розглянуто адміністративну справу №К/800/40076/13 за позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС України в Чернівецькій області та встановлено, що при оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України Садгірський РВ УМВС України в Чернівецькій області діяв чітко в межах закону та правомірно(а.с.11).
Вважаючи протиправною відмову Управління ДМС України в Чернівецькій області у проведенні службового розслідування щодо належності до громадянства України та права на отримання паспорта громадянина України, позивач звернувся до суду з даним позовом, тобто, спір виник саме з приводу відмови у проведенні службової перевірки.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що Державна міграційна службу України та її структурні підрозділи діють відповідно до положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 (далі - Положення №360), підстави проведення службового розслідування та наслідки оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства, на момент виникнення спірних правовідносин, визначались Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02 липня 2012 року (далі - Порядок №320), підстави набуття громадянства України визначено Законом України "Про громадянство України" від 08.10.1991 року №1636-XII (далі - Закон №1636-XII) .
Згідно п.2 Положення № 360 ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення № 360 встановлено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Відповідно до п. 26 Положення № 360, ДМС, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює розгляд звернень громадян з питань пов'язаних з діяльністю ДМС, її територіальних органів та територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.
Порядок №320 було розроблено відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.
Згідно п. 10.4 цього нормативного акту, у разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).
З наведеного слідує, що керівником територіального органу (територіального підрозділу) ДМС службове розслідування проводиться лише у разі встановлення факту оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства.
Виходячи із зазначених положень, суд повинен перевірити на відповідність критеріям визначених частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дії відповідача щодо належного розгляду заяви позивача та обґрунтованість відмови ОСОБА_1 у проведенні службового розслідування щодо його належності до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997року.
Відповідно до частини 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" від 26 червня 1992 року № 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Отже, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника, підтверджує громадянство України та є власністю громадянина України.
Згідно статті 2 Закону України "Про громадянство України" від 08.10.1991 року №1636-XII (в редакції на момент документування позивача паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року) громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак і які не є громадянами інших держав;
3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 1999 року подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.
Наказом МВС України від 17.08.1994 року за №316 відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 року № 1086 "Про першочергові заходи щодо забезпечення видачі паспортів громадянина України" було затверджено Інструкцію щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Інструкція визначає основні положення практичної діяльності паспортної служби органів внутрішніх справ щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Згідно пункту 7 вказаної Інструкції при обміні паспортів громадянами подаються паспорти, що підлягають обміну.
Пунктом 8 Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України встановлено, що громадянами для одержання й обміну паспортів, крім документів, передбачених пунктами 6 та 7 цієї Інструкції, подаються також - заява форми № 1 (додаток № 1) і дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.
Заяви заповнюються, як правило, особисто громадянами, розбірливим почерком, синім, фіолетовим чи чорним чорнилом (пастою) з повними відповідями на всі запитання. Підписи громадян у заявах засвідчуються службовими особами, відповідальними за додержання паспортних правил, чи особами, уповноваженими на ведення паспортної роботи.
Звертаючись до Управління ДМС у Чернівецькій області із заявою про проведення службового розслідування щодо належності до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року позивач вказував на те, що він не проживав постійно на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року), а тому він не набув статусу громадянина України і, таким чином, не мав права отримувати паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 20.05.1997 року.
Вказував на те, що з моменту виписки 19.07.1991 року з с. Филенкове, Чутівського району, Полтавської області до моменту прописки 22.10.1993 року в с. Зоряне Красноградського району Харківської області ОСОБА_1 не був прописаний та не проживав на території України, і, таким чином, не проживав постійно на території України станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року, а тому він не мав права отримувати паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1 20.05.1997 року.
Вказував на наявність порушень вимог чинного законодавства при встановлені його належності до громадянства України та оформленні паспорта громадянина України.
В свою чергу, розглянувши заяву представника позивача про проведення службового розслідування, відповідач листом від 03.10.2017 року №73.01/14697 повідомив про відсутність підстав для призначення та проведення службового розслідування по даному факту, оскільки 31.05.2017 року Вищим адміністративним судом України було розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №К/800/40076/13 за позовом ОСОБА_1 до Управління ДМС України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо документування 20.05.1997 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області позивача паспортом громадянина України НОМЕР_1 . При розгляді справи надано належну оцінку всім доказам, що були надані сторонами по справі та містили інформацію щодо предмету доказування. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила, що при оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України Управління ДМС України в Чернівецькій області діяло чітко в межах закону та правомірно.
Досліджуючи відповідність дій відповідача щодо належного розгляду заяви позивача та відмови у проведенні службового розслідування щодо його належності до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України судом встановлено наступне.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року №а/470/1381/12, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року №К/800/40076/13 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління ДМС України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо документування 20.05.1997 року Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області позивача паспортом громадянина України НОМЕР_1 - відмовлено.
З постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року №а/470/1381/12 встановлено, що звертаючись до суду з вказаним позовом позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що в період з липня 1991 року по жовтень 2004 року не надавав та не підписував заяв щодо набуття громадянства України та видачі паспорта до повноважних органів на території України. Крім того, не мав можливості отримати паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оскільки в цей час перебував за межами України. Вказував на те, що ніколи не проживав та не реєстрував своє місце проживання на території Чернівецької області.
Вказаним рішенням суду встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Филенково Чутівського р-ну Полтавської області, 18.04.1984 року було документовано паспортом громадянина СРСР, серії НОМЕР_2 , Чутовським РВ Полтавської області.
Встановлено, що 20.05.1997 року Садгірським РВ УМВС України ОСОБА_1 було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що підтверджується особистим підписом позивача у картці за формою №1, про що був зроблений також відповідний запис у будинковій книзі. З витягу з журналу реєстрації актів знищення погашених паспортів судом встановлено, що 30.05.1997 року був знищений паспорт громадянина СРСР на ім'я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , Чутовським РВ Полтавської області 18.04.1984 року, тобто паспорт який був вилучений 20.05.1997 року і на підставі якого і був виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 . В картці форми №1 зазначено, що паспорт виданий на підставі паспорта громадянина СРСР серії НОМЕР_2 .
Також вказаним судовим рішенням встановлено, що позивач двічі протягом 1997-1998 років звертався про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон для тимчасових поїздок. Паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 13.06.1997 року та паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 14.04.1998 року, що підтверджується копіями заяв-анкет на отримання, в яких містяться особисті підписи позивача про отримання.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вважав безпідставними твердження позивача про те, що в період з липня 1991 року по жовтень 2004 року не перебував на території України, не звертався особисто, не надавав та не підписував заяви щодо набуття громадянства України, видачі паспорта, крім того, не мав можливості отримати паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оскільки в цей час перебував за межами України. Суд дійшов висновку, що Управління ДМС України в Чернівецькій області правомірно у відповідності до законодавства діяв, зокрема правомірно видало паспорт громадянина України.
Надаючи оцінку діям відповідача у даній справі щодо належного розгляду заяви позивача та відмови у проведенні службового розслідування щодо його належності до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України суд дійшов висновку, що повідомляючи представника позивача про відсутність підстав для призначення та проведення службового розслідування, посилаючись на правомірність дій Управління ДМС України в Чернівецькій області при оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України, яку підтверджено постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року №а/470/1381/12, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року №К/800/40076/13, відповідачем залишилось поза увагою та не надано належної оцінки викладеним в заяві обставинам та наданим на їх підтвердження документів.
Зокрема, вказаними рішеннями судів не встановлено підстави набуття позивачем громадянства України, що визначені статті 2 Закону України "Про громадянство України" від 08.10.1991 року №1636-XII, та не досліджувались викладені в заяві обставини, на які позивач посилався у заяві про проведення службового розслідування.
Так, при розгляді заяви позивача, відповідачем не враховано та не надано жодних аргументів тому, що з моменту виписки 19.07.1991 року з с. Филенкове, Чутівського району, Полтавської області до моменту прописки 22.10.1993 року в с. Зоряне Красноградського району Харківської області ОСОБА_1 не був прописаний та не проживав на території України, і, таким чином, не проживав постійно на території України станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року, а тому він не мав права отримувати паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1 20.05.1997 року.
Встановивши обставини у справі та відповідні їм правовідносини суд дійшов висновку, що дії Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні службового розслідування щодо його належності до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року є передчасними та протиправними.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області провести службове розслідування щодо належності ОСОБА_1 до громадянства України та права на отримання ним паспорта України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року, в порядку, передбаченому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", суд зазначає наступне.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 245 КАС судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як зазначалось вище, у відповідності до п. 10.4 Порядок №320 керівником територіального органу (територіального підрозділу) ДМС службове розслідування проводиться лише у разі встановлення факту оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII службове розслідування може проводитися з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку.
У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.
Зважаючи на те, що проведення службового розслідування може здійснюватись у разі встановлення факту оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача здійснити таку перевірку відноситься до його дискреційних повноважень.
При цьому, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Призначення та проведення службового розслідування є виключними (дискреційними) повноваженнями органу міграційної служби, а відтак суд не може підміняти державний орган, встановлювати порушення і вирішувати питання про необхідність проведення службового розслідування у спосіб, що не передбачений законом.
Таким чином, з огляду на положення ч. 2 ст. 245 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача провести службову перевірку чи прийняти будь-яке рішення з приводу необхідності проведення службової перевірки.
Суд зазначає, що в контексті розгляду даної справи при визнанні протиправною відмови у проведенні перевірки, враховуючи встановлені обставини у справі та відповідні їм правовідносини суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача - Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивач від 28.09.2017 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови відповідача у проведенні службового розслідування щодо належності ОСОБА_2 до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року та, з метою захисту порушених прав, про наявність підстав для зобов'язання відповідача - Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивач від 28.09.2017 року, з урахування правової оцінки судом, наданої судом у мотивувальній частині рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач надав квитанцію про сплату судового збору №1127-6075-0391-2720 від 02.02.2018 року на суму 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними дій Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області щодо відмови у проведенні службового розслідування щодо його належності до громадянства України та права на отримання ним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області 20.05.1997 року - задовольнити.
2. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.09.2017 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 36068147, зареєстроване місцезнаходження: вул. Шептицького, буд. 25, 64-А, м. Чернівці, 58000) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп., сплачений згідно квитанції №1127-6075-0391-2720 від 02.02.2018 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 36068147, зареєстроване місцезнаходження: вул. Шептицького, буд. 25, 64-А, м. Чернівці, 58000).
Суддя В.О. Григораш