24 липня 2018 року справа № 823/1619/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Паламаря П.Г.,
за участю секретаря Трегулова Б.Л.,
представника позивача - Могилея С.В. (за довіреністю),
представника відповідача - Накоп'юка Я.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом підприємства споживчої кооперації "Звірогосподарство Черкаської Облспоживспілки" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення
18.04.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося підприємство споживчої кооперації "Звірогосподарство Черкаської Облспоживспілки" (19615, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, Урочище Мошногір'я; далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000811405 від 18.01.2018; № 0000821405 від 18.01.2018.
09.07.2018 закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.07.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, дії та прийняті контролюючим органом рішення, є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, прийняті із порушенням процедури притягнення платника податків до відповідальності, містять неправильно визначені контролюючим органом суми грошового зобов'язання, неточності у розрахунках, та не відповідають дійсним обставинам справи, чим прямо порушують права та законні інтереси Позивача. Контролюючим органом підтверджено та не заперечується, що господарські відносини позивача у сфері ЗЕД підпадають під регулювання валютного законодавства України та регулюється численними законодавчими актами. Відповідно до положень ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Позивачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення зазначеного вище господарського правопорушення, за наслідками якого до нього, контролюючим органом застосовано відповідні санкції. В діях Позивача відсутня вина, яка знаходиться у прямому, безпосередньому причинному зв'язку з даним правопорушенням. Також, відповідачем невірно визначено та завищено суму пені. Зокрема у розрахунку пені у Додатку до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000811405 визначено кількість днів прострочення - 8, а фактично прострочення становить 7 днів, що впливає суму пені визначену позивачем.
В судовому засіданні, представник позивача просив позов задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача надав суду відзив проти позову, згідно якого вважає оскаржувані рішення обґрунтованими, з огляду на те, що оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій.
Строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами встановлено Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Частиною 6 статті 1 Закону № 185/94-ВР встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті. що визначені частиною першою цієї статті.
Таким чином, зі змісту приписів Закону № 185/94-ВР, право Національного Банку України щодо запровадження інших строків розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 даного Закону закріплено на законодавчому рівні, та вказана норма діє з 17.11.2012, незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного договору.
Згідно постанов Правління Національного банку України було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 2015 році повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Зазначений термін позивачем був перевищений. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або документа про звернення резидента до суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента, під час перевірки не надавалися.
Також перевіркою встановлено порушення порядку та терміну декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, встановлено порушення вимог ст.1 Указу Президента України від 19 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що знаходяться за її межами» (зі змінами та доповненнями).
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Підприємства споживчої кооперації "Звірогосподарство Черкаської Облспоживспілки" зареєстроване 24.03.1995, ідентифікаційний код 01735956, та має статус платника податку на додану вартість.
25.09.2015 позивачем укладено контракт № 1 «NORTH AMERICAN FUR AUCTIONS Inc» (Нідерланди) на поставку шкурок необроблених в кількості 35 тис.шт на суму 545300 дол. США.
На виконання контракту, відповідно до ВМД № 902050000/2015/008627 від 02.12.2015, інвойс № 1 від 01.12.2015 поставлено контрагенту шкурки норки в кількості 16 140 штук на суму 249 776,40 дол. США та ВМД 902050000/2015/002840 від 21.04.2016, інвойс № 2 від 20.04.2016 шкурки норки в кількості 2118 штук на суму 10 908,00 дол. США, всього 18258 штук на суму 260684,40 дол.США.
На підставі наказу ГУ ДФС у Черкаській області № 2070 від 07.12.2017 та направлень № 1214/23-00-14-0508, № 1215/23-00-14-0508 від 07.12.2017 фахівцями ГУ ДФС у Черкаській проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства споживчої кооперації «Звірогосподарство Черкаської облспоживспілки» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 25.09.2015 по 07.12.2017, про що складено акт від 21.12.2017 № 530/23-00-14-0508/01735956.
За результатами перевірки в акті зроблено висновок, що встановлено порушення:
1.Статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі - ЗУ № 185/94-ВР) від 03.09.2015 № 581: на період з 04.09.2015 до 03.12.2015(пункт 1 постанови) в частині порушення строків надходження валютної виручки по контракту від 25.09.2015 № 1 - в сумі 16140,00 дол.США на 8 днів, в сумі 38058,92 дол.США на 54 дня, в сумі 36190,00 дол.США на 54 дня, в сумі 49653,28 дол.США на 54 дня.
2.Статті 1 Указу Президента України від 19 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про схему валютного регулювання і валютного контролю», в частині порушення строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України та знаходяться за її межами станом на 1 квітня 2017 року.
Не погоджуючись з висновками позивач 03.01.2018 подав заперечення до акту перевірки.
Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.01.2018 №3/530/23-00-14-0508/01735956 позивачу відмовлено у задоволенні заперечення.
На підставі акту перевірки від 21.12.2017 № 530/23-00-14-0508/01735956 прийняті податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000811405 від 18.01.2018 р., за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства в сумі 554150,78 грн., № 0000821405 від 18.01.2018 р. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства в сумі 170,00 грн.
Позивач вважаючи протиправними рішення відповідача оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 ЗУ №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
У зв'язку з набранням чинності з 17.11.2012 Закону України від 06.11.2012 №5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» (далі - Закон №5480) та постановами Правління НБУ № 581 від 03.09.2015 (на період з 04.09.2015 по 03.12.2015), № 863 від 04.12.2015 (на період з 05.12.2015 по 04.03.2016), № 140 від 03.03.2016 (на період з 05.03.2016 по 08.06.2016) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до ст. 4 ЗУ №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до п. 1, 2 ст. 13 розділу III Декрету Кабінету Міністрів № 15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України, є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю, згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Позивач стверджував, що відповідно до п. 9 постанови НБУ № 140 від 03.03.2016 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 ЗУ №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів, починаючи з 08.06.2016 року у зв'язку з втратою чинності даного підзаконного акту.
Суд не погоджується твердженням позивача оскільки на час виконання контракту від 25.09.2015 № 1 постановами НБУ встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Також, твердження позивача, що штрафні санкції, пеня у спірних правовідносинах, за порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є адміністративно-господарськими санкціями, які мають застосовуватись з урахуванням строків передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, є помилковими, з огляду на те, що правовідносини позивача та контрагентів - нерезидентів відбулись вже під час дії норм Податкового кодексу України та на час набрання чинності змін, внесених до Господарського кодексу України.
Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 05.06.2018 (справа №802/1642/17-а).
Крім того, судом встановлено, що відповідно до ВМД № 902050000/2015/008627 від 02.12.2015, інвойс № 1 від 01.12.2015 та ВМД 902050000/2015/002840 від 21.04.2016, інвойс № 2 від 20.04.2016позивачем поставлено шкурки норки в кількості 18258 штук на загальну суму 260684,40 дол.США.
У той же час, згідно акту перевірки та розрахунків проведених відповідачем позивачем поставлено шкурки норки в кількості 18258 штук на загальну суму 240849,38 дол.США, що не відповідає сумі зазначеній у документах позивача.
Також у розрахунку пені (додаток до ППР від 18.01.2018 № 0000811405) зазначено 01.12.2015, № МД 8627 вартість у валюті 230042,20, тоді як згідно зазначеної МД вартість становить 249776,40 дол.США.
Зазначені помилки та порушення не були усунені відповідачем ні під час розгляду заперечень позивача ні під час розгляду справи у суді.
Також суд погоджується з твердженням позивача, що відповідачем при розрахунку пені у колонці 12 неправильно визначено кількість днів прострочення - 8, хоча якщо проаналізувати колонки 9 - надходження 16 140, 00 і колонку 13, а саме: різницю періодів нарахування пені днів прострочення 7, що впливає на правильність розрахунку пені.
На підставі викладеного суд погоджується з твердженням позивача, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000811405 від 18.01.2018; № 0000821405 від 18.01.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь підприємства споживчої кооперації "Звірогосподарство Черкаської Облспоживспілки" (код ЄДРПОУ 01735956) судовий збір в сумі 8314 (вісім тися триста чотирнадцять) грн. 81 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.Г. Паламар
Повнийтекст рішення виготовлено 30.07.2018