Справа № 819/835/18
23 липня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Істеревич А.З.
представників відповідача Зінчук В.Є., Гунчак І.Р.
представника третьої особи
Управління соціального захисту
населення Бережанської РДА
Тернопільської області Мартин У.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору і виступає на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішення комісії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору і виступає на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області, в якому просить: скасувати рішення комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов №3 від 07.03.2018 року, постановити рішення суду про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, який брав участь в антитерористичній операції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїм рішенням №2 від 07.03.2018 року неправомірно відмовив в призначенні грошової компенсації позивачу, посилаючись на підпункт 7 пункту 15 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №719 від 19.10.2016 року. В той же час, позивач є членом сім'ї загиблого військовослужбовця, не позбавлений батьківських прав, а тому має право на отримання грошової компенсації, передбаченої Порядком. Тому відповідач, відмовляючи у призначенні такої грошової компенсації, порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 06 червня 2018 року.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву про призначення грошової компенсації, в якому зазначив, що прийняте відповідачем рішення аргументоване тим, що відповідно до чинного законодавства України члени сім'ї - це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. У визначенні «член сім'ї», надається інформація, лише за наявності у сукупності трьох ознак: 1) факту спільного проживання; факту пов'язаності спільним побутом; 3) факту наявності спільних прав та обов'язків. Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.10.2003 року, весь період до смерті ОСОБА_3 проживав з матір'ю, яка виконувала всі сімейні обов'язки. Таким чином, відповідачем прийнято правомірне рішення.
06 червня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 21 червня 2018 року о 14:30 год. 21 червня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23 липня 2018 року о 11:00 год.
23 липня 2018 року позивач та представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області в судовому засіданні пояснила, що позивачем подано до Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області пакет документів для прийняття рішення щодо призначення йому грошової компенсації, який переданий на розгляд Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов. Свої повноваження Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області виконало повністю та належним чином.
Дослідивши повно та всебічно матеріали даної адміністративної справи, суд встановив наступне. У відповідності до Розпорядження Голови Районної державної адміністрації від 26.10.2016 року №382-од, утворено Комісію з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті смертельного поранення під час виконання бойового завдання в районі проведення антитерористичної операції при проходженні військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (сповіщення сім'ї загиблого №703 від 17 серпня 2014 року). Дана інформація направлена на адресу ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 є батьком військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, що підтверджується Посвідченням № НОМЕР_3 від 24.03.2017 року (видане Тернопільським обласним військовим комісаріатом). Пред'явник вказаного посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби. Зазначена інформація також підтверджується Посвідченням серії НОМЕР_4 від 10 вересня 2014 року (видане Управлінням соціального захисту населення Бережанської РДА).
18 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив взяти його на квартирний облік.
Рішенням Виконавчого комітету Бережанської міської ради Тернопільської області №311 від 30.05.2017 року ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік у міській раді на загальну чергу під №357 та на першочергову чергу під №43, відповідно до ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням №2 від 07.03.2018 Комісії з питань забезпече6ння житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов позивачу відмовлено ОСОБА_1 у наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей, відповідно до пункту 15 підпункту 7 постанови КМУ від 19.10.2016 року №719. Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються у відповідності до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяких категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №719 від 19 жовтня 2016 року (надалі Порядок №719). Зміст спірних правовідносин становить порядок призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції та потребують поліпшення житлових умов, та перебувають на обліку за місцем проживання як такі, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до норм Житлового кодексу Української РСР, та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
У відповідності до п.5 Порядку №719, за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (у разі її створення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія). До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об'єднують ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).
Пунктом 6 Порядку №719 передбачено, що до повноважень комісії належить: перевірка наявності у особи статусу члена сім'ї загиблого та особи з інвалідністю; визначення категорії особи як члена сім'ї загиблого; перевірка складу сім'ї особи з інвалідністю; перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім'ї загиблого та особи з інвалідністю; перевірка факту спільного або роздільного проживання членів сім'ї загиблого, які мають право на грошову компенсацію; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації; перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно членів сім'ї загиблого та особи з інвалідністю, а також всіх членів родини, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом попереднього року.
Згідно п.7 Порядку №719, заяву про призначення грошової компенсації член сім'ї загиблого, особа з інвалідністю (далі - заявник) або їх законний представник чи уповноважена особа особисто подають до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).
Орган соціального захисту населення протягом п'яти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів, а у випадку, визначеному у пункті 22 цього Порядку, протягом десяти робочих днів вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації. Комісія протягом п'яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації (п.п.10-12 Порядку №719).
Згідно пункту 15 Порядку №719, Комісія може відмовити заявнику в призначенні грошової допомоги з таких підстав: 1) загиблий або особа з інвалідністю не належали до одного з військових формувань, визначених в абзаці восьмому, формувань, визначених абзацами шостим і сьомим, або не залучалися до діяльності, визначеної абзацом пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; 2) загиблий або особа з інвалідністю не брав безпосередню участь в антитерористичній операції (відсутня довідка, визначена в підпункті 3 пункту 8 цього Порядку); 3) заявник не є членом сім'ї загиблого, визначеним в абзацах шістнадцятому - двадцять другому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;4) заявник не є особою, визначеною у пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” 5) заявник не перебуває на квартирному обліку з урахуванням норми, визначеної у пункті 9цього Порядку; 6) заявник є членом сім'ї загиблого за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім'ї загиблого, в разі одночасного подання ними заяви на отримання грошової компенсації;7) заявник є членом сім'ї загиблого за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім'ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію, - до виплати грошової компенсації всім членам сімей загиблих, які перебувають на обліку в Реєстрі і мають першочергове право на таку виплату; 8) заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім'ї загиблого або як особі з інвалідністю.
Даний перелік є вичерпним та не підлягає широкому трактуванню. При цьому, судом не здобуто, а відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів, що підтверджували б наявність обставин у відповідача, необхідних для прийняття рішення Комісією про відмову у призначенні такої грошової допомоги. Суд також зазначає, що Управлінням соціального захисту населення Бережанської РДА Тернопільської області дотримано вимог чинного законодавства України в процедурі розгляду заяви позивача, а також Управлінням направлене відповідне подання до Комісії.
Відтак, при прийнятті рішення по суті, суд приймає до уваги Акт обстеження матеріально-побутових умов членів сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ груп із числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов від 21.09.2017 року, оскільки здійснення такого обстеження прямо передбачено чинним законодавством України.
При цьому, листом Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області №1 від 22.09.2017 року встановлено право позивача та визначено розмір потреби коштів для забезпечення житлом члена сім'ї загиблого військовослужбовця, який брав участь в антитерористичній операції.
Крім того, підпунктом 7 пункту 15 Порядку виплати грошової компенсації передбачено, що Комісія може відмовити заявнику в призначенні грошової допомоги з таких підстав: заявник є членом сім'ї загиблого за категорією, нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член цієї ж сім'ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію, - до виплати грошової компенсації всім членам сімей загиблих, які перебувають на обліку в Реєстрі і мають першочергове право на таку виплату. При цьому суд зазначає, що позивач є батьком загиблого ОСОБА_3 , не позбавлений батьківських прав, категорія якого не є нижчою, ніж категорія матері померлого, яка вже отримала грошову допомогу.
Як вбачається зі змісту листа Бережанської районної адміністрації Тернопільської області №02-279/01/17 від 27.03.2018 року, комісією 02.11.2016 року прийнято рішення щодо призначення грошової компенсації ОСОБА_2 , матері загиблого військовослужбовця, учасника антитерористичної операції ОСОБА_3 , та виплачено відповідно до чинного законодавства України 436553,96 грн. Дане твердження також не заперечувалось позивачем та представником позивача у судовому засіданні. Проте, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, отримання інших членом сім'ї грошової компенсації за такою ж категорією, на думку суду, не є перешкодою для отримання такої грошової допомоги іншим членом сім'ї.
Суд приймає до уваги Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак щодо позивача відсутня інформація щодо позбавлення батьківських прав, що підтверджується довідкою Служби у справах дітей, надання соціальної допомоги сім'ям з дітьми та молоді Бережанської міської ради Тернопільської області №54/12-13 від 15.03.2018 року.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що у визначенні «член сім'ї» передбачає наявність трьох ознак: факт спільного проживання, факт пов'язаності спільним побутом, факту наявності спільних прав та обов'язків, оскільки чинним законодавством дані ознаки не передбачені.
У контексті ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відсутні підстави для відмови у призначенні такої допомоги, передбачені п.15 Порядку №719.
При цьому суд зазначає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем необгрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У відповідності до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У відповідності до Рекомендацій № К (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган з кількох юридично допустимих рішень може обирати те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Водночас, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів.
Призначення грошової допомоги члену сім'ї загиблого військовослужбовця суд вважає виключною компетенцією Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов за поданням Управління соціального захисту населення, а тому у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, яки брав учать в антитерористичній операції з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У відповідності до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку із тим, що спірне рішення відповідача прийняте з порушенням норм чинного законодавства України та порушує права та інтереси позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 до Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору і виступає на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішення комісії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов №2 від 07.03.2018 року.
3.Зобов'язати Комісію з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як члену сім'ї загиблого військовслужбовця, який брав участь в антитерористичній операції з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 липня 2018 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.