16 липня 2018 р. Справа №818/2026/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Кунець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2026/18
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить суд:
- визнати незаконною відмову щодо затвердження проекту землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.12.2017 №М-15202-6216/6-17 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою, розроблений Приватним підприємством "Мегаполіс" щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 06.11.2017 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, однак отримала відмову. Вказану відмову вважає протиправною, оскільки єдиною визначеною законом підставою для відмови в затвердженні проекту може бути лише те, що проект не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України. Проект землеустрою ОСОБА_3 погоджено належним чином висновком експертом державної експертизи Сус С.П. від 31.03.2017 №333/82-17. Але відповідач відмовив у затвердженні проекту з підстав, що не передбачені законодавством.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 25 червня 2018 року о 11 год. 30 хв.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не погодилось з позовними вимогами, у відзиві на позовну заяву (а.с.42-45) зазначило, що управлінням відмовлено у задоволенні заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, оскільки виявлено ряд недоліків та розбіжностей проекту землеустрою, що поданий на погодження, а також під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок приймається до уваги позиція органів місцевого самоврядування. Крім того, позовна вимога щодо зобов'язання затвердити проект землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового засідання на 16.07.2018 о 11 год. 30 хв.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 06.11.2017 ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру із заявою, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.13).
Проте, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області своїм листом від 07.12.2017 №М-15202-6216/6-17 відмовило в затвердженні такого проекту та зазначило, що довідка з державної статистичної звітності про наявність земель має бути зареєстрована у системі "ДОК ПРОтмСтен 2.0" для обов'язкового нанесення штрих-коду, який включає реєстраційний індекс і дату документа.
Крім того слід зазначити дату складання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему України від 18.05.2010 №376 включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками та є кінцевим результатом виконання робіт.
Додатково гр. ОСОБА_3 було повідомлено, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 №333-р та від 2209.2016 №688-р передбачається розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування. З метою уникнення можливої соціальної напруги, ОСОБА_3 запропоновано звернутися до Степанівської сільської ради Буринського району для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування. (а.с.14).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Із наведених норм вбачається, що на стадії отримання погодженого у встановленому порядку проекту землеустрою не передбачено повноважень щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою.
Як вбачається з матеріалів справи експертом державної експертизи Сус С.П. погоджено проект землеустрою позивача та надано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 31.03.2017 №333/82-17 (а.с.35, звор.), у якому зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
Згідно з вимогами ч.ч. 10, 13 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 18 ст. 186 ЗК України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.
Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач не обґрунтував правомірність прийняття рішення щодо відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою та як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладена у листі від 07.12.2017 №М-15202-6216/6-17, є необґрунтованою та протиправною.
В той же час вимога щодо зобов'язання відповідача затвердити ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.
Дискреційні повноваження являють собою сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Враховуючи зазначене, вказана позовна вимога ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Проте, з метою захисту прав позивача суд, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою, розробленого Приватним підприємством "Мегаполіс" щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 143, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову щодо затвердження проекту землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.12.2017 №М-15202-6216/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (41700, АДРЕСА_1) щодо затвердження проекту землеустрою, розробленого Приватним підприємством "Мегаполіс" щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_3 (41700, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В повному обсязі рішення суду складено 26.07.2018.
Суддя С.В. Воловик