8.3.5
Іменем України
24 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1359/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Карча В.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 14.02.2018 № 1005/9/12-32-10-00-29),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2018 № НОМЕР_1,
18.05.2018 до суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2018 № НОМЕР_1, яким на нього накладено штрафні санкції в сумі 34000 грн. Позовні вимоги мотивовано таким.
Податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2018 № НОМЕР_1 на підставі акта перевірки від 03.01.2018 № 3/12-32/40-01/НОМЕР_2 встановлено порушення ст. 15 та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і абз. 5 ч. 2 ст. 17, абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано суму штрафних санкцій, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 34000 грн.
З цим рішенням позивач не згоден, пояснює, що 03.01.2018 він отримав дзвінок від продавця ОСОБА_3, яка працює в магазині непродовольчих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2, що прийшла комісія ДПІ і вимагали закрити магазин з метою проведення перевірки. Позивач приїхав до магазину, що належить йому, і побачив незнайомого чоловіка, який розклав на прилавок свої речі. Позивач попросив його назватися та пояснити причини його перебування, на що останній відмовився надавати пояснення і вів себе зухвало. Згодом прийшов ще один чоловік, який на прохання назватися надав своє посвідчення працівника ДФС - ОСОБА_4 Перший же чоловік так і не захотів назватися. У подальшому прибув наряд поліції. Вказаною особою виявився співробітник ДФС - ОСОБА_5 На питання позивача, чому вони прийшли не за адресою фактичної перевірки, зазначеною в наказі № 3 від 03.01.2018 (м. АДРЕСА_4, а до нього в магазин за адресою: АДРЕСА_3, вказані чоловіки покликали чотирьох осіб у військовій формі зі зброєю, без пояснень провели перевірку і конфіскували частину товару.
Позивач вважає, що під час проведення фактичної перевірки було грубо порушено норми, передбачені в абз. 2 п. 81.1 ПК України, що дають право приступати до перевірки. Особи, що здійснювали перевірку, з'явилися 03.01.2018 не за адресою, зазначеною в наказі на перевірку, не пред'явили службових посвідчень, а також провели перевірку не за адресою, зазначеною в наказі на перевірку.
Ухвалою суду від 22.05.2018 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13.06.2018 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.07.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.
03.01.2018 працівниками ГУ ДФС у Луганській області на підставі наказу від 03.01.2018 № 3 та направлень на перевірку від 03.01.2018 за №№ 1, 2 проведено фактичну перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_5 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Перевіркою встановлено факт реалізації підакцизних товарів, а саме - упаковки тютюну для кальяну «Fakher», вагою 50 гр., нікотину 0,5%, штрих-код 6291100730018, за ціною 94 грн за упаковку, без наявності ліцензії на право здійснення такої діяльності, а також відсутність акцизних марок.
Отже, перевіркою встановлено порушення абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», порушення ст. 11 цього Зкону.
За кожне з виявлених порушень на підставі ст. 17 Закону до суб'єкта господарювання застосовуються штрафні санкції в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 грн.
Згідно з матеріалами перевірки та наданими поясненнями позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки згідно з направленнями, дозволив здійснити перевірку, а також погодився з висновками, викладеними в акті перевірки.
Посилання позивача на неправильну адресу його магазину, зазначену в акті перевірки, наказі та направленнях на перевірку, як на підставу незаконності перевірки, відповідач вважає необґрунтованими, оскільки перевірку було проведено, крім неправильно зазначеної адреси розташування магазину ФОП ОСОБА_1, всі інші ідентифікуючі дані платника податків указано правильно.
Допустивши до перевірки інспекторів контролюючого органу, позивач фактично погодився на її проведення.
З урахуванням викладеного ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 № НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 34000 грн.
На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 31-32).
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, вважає, що перевірку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки його магазин знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, а в наказі про перевірку та акті перевірки зазначено адресу: АДРЕСА_2. Щодо допуску службових осіб органу ДФС до перевірки позивач пояснив, що оскільки інспекторами були викликані озброєні люди у військовій формі, він остерігався їх і тому допустив до перевірки. Також позивач визнав, що порушення, зазначені в акті перевірки, дійсно мали місце. Проте, оскільки саму перевірку було проведено з порушеннями, податкове повідомлення-рішення належить до скасування.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, щодо неправильно зазначеного в наказі на перевірку та акті перевірки адреси пояснив, що згідно з АІС Податковий блок станом на 03.01.2018 по цей час не зазначено адресу здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (інформація про адресу надається підприємцем самостійно). Тому було здійснено вихід на місце здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, де у зв'язку зі складним розташуванням та зміною назв вулиць (декомунізація) в наказі помилково було зазначено адресу: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Незалежності, буд. 1-а (магазин), замість адреси: АДРЕСА_2 (магазин). Фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 здійснювалася за місцем проведення підприємницької діяльності. Продавець ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_6 розписалася в направленнях на фактичну перевірку (фахівці ГУ ДФС були допущені до проведення фактичної перевірки), що є підставою для проведення фактичної перевірки.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.07.1995, що підтверджується витягом з ЄДРФОПГФ від 22.05.2018 № НОМЕР_3 (арк. спр. 14-15).
На підставі наказу від 03.01.2018 № 3 та направлень на перевірку від 03.01.2018 №№ 1, 2 (арк. спр. 33, 34, 35) фахівцями відповідача було проведено фактичну перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить ФОП ОСОБА_1
За результатами перевірки складено акт від 03.01.2018 № 3/12-32/40-01/НОМЕР_2 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (далі - акт перевірки) (арк. спр. 36-37).
При цьому, як в наказі на проведення фактичної перевірки, так і в акті перевірки зазначено адресу: АДРЕСА_2
За результатами перевірки встановлено порушення ст. ст. 15, 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»: роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення торгівлі таких товарів, роздрібна торгівля тютюновими виробами без марок акцизного податку встановленого зразка.
На підставі акта перевірки від 03.01.2018 № 3/12-32/40-01/НОМЕР_2 та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, абз. 15 ч. 2 ст. 17, абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Луганській області від 16.01.2018 № НОМЕР_1 до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 34000 грн (арк. спр. 40, 41).
Вирішуючи питання щодо правомірності вказаного податкового повідомлення-рішення, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок проведення фактичної перевірки.
Відповідно до п. 80.1 цієї статті фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з пунктом 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених підстав.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України, передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Згідно з пунктом 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною другою цієї статті передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз. 5);
виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абз. 15).
Судом установлено, що підставою для проведення фактичної перевірки господарської діяльності позивача стала доповідна записка начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Луганській області від 03.01.2018 № 4/12-32-40-01-06 та до перевірочний аналіз господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 (додаток до доповідної записки від 03.01.2018 № 4/12-32-40-01-06) (арк. спр. 48, 49).
Копію наказу про проведення фактичної перевірки від 03.01.2018 № 3 та направлень на проведення фактичної перевірки від 03.01.2018 №№ 1, 2 було вручено посадовій особі платника податків (продавцю ОСОБА_3.), що підтверджується відповідними розписками на направленнях (звор. бік арк. спр. 34, 35).
Акт перевірки підписано позивачем та продавцем ОСОБА_3 без зауважень.
Вчинене порушення ст. ст. 11, 15 Закону № 481/95-ВР не заперечується позивачем, також підтверджується письмовими поясненнями продавця (арк. спр. 39).
Щодо зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки, направленнях на перевірку та акті перевірки неправильної адреси магазину, слід зазначити таке.
Відповідач не заперечує ту обставину, що при складанні вищевказаних документів було допущено помилку при зазначенні адреси магазину, де здійснює господарську діяльність позивач ФОП ОСОБА_1
При цьому в наказі про проведення фактичної перевірки, направленнях на перевірку та акті перевірки правильно вказано інші ідентифікуючі дані, а саме - ПІБ платника податків, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Вважаючи, що інспектори контролюючого органу прийшли не за тією адресою, позивач мав право у відповідності до статті 81 ПК України не допустити вказаних осіб до проведення фактичної перевірки. Проте, позивачем було допущено співробітників відповідача до проведення фактичної перевірки, відтак, позивач не скористався вказаним правом.
Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Вказаного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 у справі № 804/5402/14 (адміністративне провадження № К/9901/8259/18), від 17.04.2018 у справі № 826/12612/17 (адміністративне провадження № К/9901/29186/18).
Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що він остерігався осіб у військовій формі, які прибули за вимогою інспекторів відповідача, тому й допустив фахівців відповідача до перевірки. Згідно з поясненнями представника відповідача, вказані особи є працівниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області. Пояснень щодо неправомірності будь-яких дій з боку вказаних осіб позивач суду не надав, до правоохоронних органів не звертався. Відтак, вказані доводи позивача суд вважає незмістовними і такими, що не впливають на вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати позивачеві не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2018 № НОМЕР_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 30 липня 2018 року.
Суддя ОСОБА_7