Справа №:755/2309/18
"27" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018100040000253 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,
З Київської місцевої прокуратури № 4 надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040000253 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Зокрема, прокурор зазначив, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, суду та може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, незаконно впливати на потерпілу та свідків.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти заявленого клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурором не було доведено наявності ризиків, які існують відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 , заперечував проти заявленого клопотання, просив призначити йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника на рахунок наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.
Суд при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 врахував усі обставини провадження, а також те, що останній офіційно не працює, не одружений, має не зняту і непогашену у встановленому порядку судимість, у тому числі за корисливі злочини, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, а тому, не вбачає підстав для не застосування виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки не зникли ризики, передбачені ст.177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому: 31.03.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 19.01.2011 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва скасовано звільнення від відбування покарання призначеного вироком Дніпровського районного суду від 31.03.2010 року та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, 24.10.2013 року звільнено умовно-достроково з не відбутим терміном покарання 8 місяців 23 дні; 16.12.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 24 вересня 2018 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя