Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 липня 2018 р. № 820/2124/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- ухвалити рішення про визнання протиправною податкової вимоги ГУ ДФС в Харківській області від 20.02.2018 року №24227-17 про стягнення з гр. ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 26423,76 грн. та скасувати її;
- визнати протиправним у відношенні гр. ОСОБА_3 повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 21.05.2018 року №417387-1309-2018 за 2015 рік на суму 2763,17 грн. та скасувати його;
- визнати протиправним у відношенні гр. ОСОБА_3 повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 21.05.2018 року №417388-1309-2018 за 2016 рік на суму 3959,62 грн. та скасувати його;
- визнати протиправним у відношенні гр. ОСОБА_3 повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 21.05.2018 року №417386-1309-2018 за 2017 рік на суму 4197,20 грн. та скасувати його;
- визнати протиправним у відношенні гр. ОСОБА_3 повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 21.05.2018 року №417389-1309-2018 за 2018 рік на суму 4197,20 грн. та скасувати його;
- відповідно до ст.382 КАС України встановити судовий контроль строком у один місяць за виконанням ГУ ДФС в Харківській області судового рішення у адміністративних судах.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган під час прийняття спірної податкової вимоги контролюючим органом було протиправно визначено суму податкового боргу, яка рахується за позивачем, оскільки в судовому порядку було скасовано податкові повідомлення-рішення про нарахування земельного податку за 2013 та 2014 роки. Тим більше, що контролюючим органом було протиправно включено до вказаної податкової вимоги суми земельного податку за 2015, 2016 та 2017 роки оскільки ані позивачем, ані представником позивача не було отримано податкових повідомлень-рішень, якими б у встановленому Податковим кодексом України порядку було нараховано податок за вказані роки. Також позивачем вказано, що при винесенні податкових повідомлень-рішень від 21.05.2018 року №417387-1309-2018, №417388-1309-2018, №417386-1309-2018, №417389-1309-2018 контролюючим органом невірно визначено розмір земельного податку через невірне застосування методики розрахунку оцінки землі. При цьому, за 2015 рік контролюючим органом нараховано позивачу податок після закінчення трирічного строку позовної давності. В той же час, нежитлове приміщення щодо якого позивачу нараховано податок належить позивачу та її дочці ОСОБА_5, яким належать по 1/2 частині власності в нежитловому приміщенні. Отже, рішення відповідача є протиправним та підлягають скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Представник відповідача ОСОБА_4 управління ДФС у Харківській області у наданому до суду письмовому відзиві, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що за позивачем обліковується заборгованість, у зв'язку з чим і було сформовано спірну у даній справі податкову вимогу. При цьому, контролюючим органом нараховано позивачу земельний податок за 2015, 2016, 2017 та 2018 роки у відповідності до норм діючого законодавства з урахуванням усіх обставин. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_3 має у спільній сумісній власності з ОСОБА_6 нежитлові приміщення в будівлі літ. “Б-1” загальною площею 100,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3.
Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем засобами поштового зв'язку було отримано податкове повідомлення-рішення №8565-1303 від 26.06.2017 року про сплату позивачем земельного податку у сумі 7699,75 грн. за 2017 рік, в якому також було вказано про наявність у позивача податкового боргу у розмірі 22226,56 грн (а.с.9).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, представником позивача після отримання вказаного рішення відповідача було подано скаргу начальнику ГУ ДФС у Харківській області на вказане податкове повідомлення-рішення.
Листом від 26.07.2017 року №2961/Ш/20-40-13-10-19 «Про розгляд скарги» представника позивача було повідомлено про часткове підтвердження фактів, викладених у скарзі, а також вказано про вжиття заходів стосовно отримання інформації щодо землевласників, землекористувачів та площі земельної ділянки, яка надана для обслуговування нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3. Також вказано, що після отримання такої інформації буде проведено перерахунок земельного податку та скориговано суму податкового боргу позивача.
Як вказано представником позивача у позові, в подальшому, позивачем було отримано податкову вимогу ГУ ДФС в Харківській області від 20.02.2018 року №24227-17, якою зобов'язано позивача сплатити податковий борг у сумі 26423,76 грн. за земельний податок за користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3.
На думку позивача, вказана податкова вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки до неї входять суми заборгованості за 2015, 2016 та 2017 роки по земельному податку, нарахування якої відповідно до діючого законодавства мало бути здійснено шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, проте ані позивачем, ані її представником таких не було отримано.
Під час судового розгляду справи з наданих представником відповідача відзиву на позов та пояснень було встановлено, що до податкової вимоги від 20.02.2018 року №24227-17 увійшли суми за період з 2013 по 2017 роки.
При цьому, судом встановлено, що позивачу за 2013 рік було нараховано земельний податок з фізичних осіб в сумі 5835,13 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 30.04.2013 року. Вказане рішення контролюючого органу було оскаржено в судовому порядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року по справі №820/10516/14, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2015 року, скасовано.
З наданих представником відповідача пояснень встановлено, що контролюючим органом було здійснено коригування ІКП та зменшено нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2013 рік в сумі 2654,36 грн., у зв'язку з чим остаточна сума земельного податку за 2013 рік з урахуванням судового рішення складає 3180,77 грн.
Також судом встановлено, що контролюючим органом за 2014 рік було нараховано позивачу земельний податок з фізичних осіб в сумі 4058,47 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення №5601-15 від 26.06.2014 року. Вказане рішення контролюючого органу було оскаржено в судовому порядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2017 року по справі №820/18113/14, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року, скасовано.
Також судом встановлено, що контролюючим органом було нараховано позивачу земельний податок за 2015 рік в сумі 5069,03 грн., за 2016 рік в сумі 7263,91 грн., за 2017 рік в сумі 4197, 20 грн.
При цьому, під час розгляду справи встановлено, що відповідачем 21.05.2018 року були сформовані нові податкові - повідомлення рішення по земельному податку з урахуванням коригування площі земельної ділянки, на що вказано в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року по справі №820/10516/14, та нараховано земельного податку з фізичних осіб за 2015 рік в сумі - 2763,17грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2018 року №417387-1309-2038, за 2016 рік в сумі 3959,62 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2018 року №417388-1309-2038, за 2017 рік в сумі 4197,20 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2018 року №417386-1309-2038 (а.с.47-48).
З наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що відповідно до положень пп. 60.1.3 п. 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкові повідомлення рішення за 2015 рік від 30.06.2015 №322247 на суму 5069,03 грн., за 2016 рік від 30.06.2016 №632-1303 на суму 7263,91грн., за 2017 рік від 07.08.2017 №43397-1309 на суму 4197,20 грн., вважаються відкликаними.
Також позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Харківській області від 21.05.2018 року №417389-1309-2018 про нарахування земельного податку за 2018 рік на суму 4197,20 грн.
Суд зазначає, що згідно п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із положеннями п. 14.1.153 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до приписів ст.ст. 48, 49, 50, 54, 58, 86, 113 Податкового кодексу України грошове зобов'язання визначається платником податків самостійно у документах обов'язкової податкової звітності, або визначається контролюючим органом у спосіб винесення податкових повідомлень - рішень.
Як передбачено положеннями п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Як встановлено під час судового розгляду справи відповідно до податкової вимоги від 20.02.2018 року №24227-17 станом на 19.02.2018 року позивач мав податковий борг у розмірі 26423,76 грн. по земельному податку.
Відповідно до п.1-3 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. №1204, структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов'язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу. При складанні у передбачених Кодексом випадках податкових повідомлень-рішень в електронній формі необхідно дотримуватись вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". Податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
Під час розгляду справи встановлено, що до суми вказаної у податковій вимозі включено суми земельного податку за період з 2013 по 2017 роки, однак як встановлено судом в судовому порядку було скасовано податкове повідомлення-рішення №0013811730 від 30.04.2013 року, яким нараховано податок за 2013 рік, та судове рішення у справі набрало законної сили 20.10.2015 року, податкове повідомлення-рішення №5601-15 від 26.06.2014 року, яким нараховано податок за 2014 рік, в частині визначення податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 1846,16 грн. та судове рішення у справі набрало законної сили 27.01.2015 року, а також в адміністративному порядку позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення №8565-1303 від 26.06.2017 року, нараховано податок за 2017 рік, та листом ОСОБА_4 управління ДФС у Харківській області від 26.07.2017 року №2961/Ш/20-40-13-10-19 повідомлено позивача про здійснення подальшого перерахунку податку, визначеного таким рішенням контролюючого органу.
З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду належних та допустимих доказів виникнення у позивача станом на 19.02.2018 р. податкового боргу з земельного податку у сумі 26423,76 грн., у зв'язку з чим наявні підстави для скасування такої податкової вимоги.
Стосовно позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2018 року №417387-1309-2018, №417388-1309-2018, №417386-1309-2018, №417389-1309-2018 судом встановлено наступне.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, із змінами та доповненнями (далі - Земельний Кодекс), а справляння плати за землю, зокрема орендної плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.
Згідно зі ст. 206 Земельного Кодексу використання землі в Україні є платним.
Відповідаю до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку (далі - податок) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно із п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Згідно із п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб.
Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Як передбачено положеннями п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідно до витягу №34505371 про державну реєстрацію прав нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 100,3 кв.м. належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та її дочці ОСОБА_6
Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3 площею 100,3 кв.м. знаходиться у спільній сумісній власності без виділення часток у ОСОБА_3 та ОСОБА_6
Суд зазначає, що положеннями п.б ст.266.2 ст.266 Податкового кодексу України визначено, що якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб - власників, визначена за їх згодою якщо інше не встановлено судом.
При цьому, положення ст. 120 Земельного Кодексу прямо кореспондуються з положеннями п. 377.1 ст. 377 Цивільного кодексу України, відповідно до яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.
Згідно із п.118.1 ст. 118 Земельного Кодексу громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного Кодексу (п. 118.1 ст. 118 Земельного Кодексу)
Відповідно до п.118.2 ст. 118 Земельного Кодексу рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
При цьому, як передбачено положеннями п.286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що доводи представника позивача стосовно відсутності у позивача обов'язку сплати земельного податку за усю площу нежитлових приміщень не є належними та не можуть бути прийняті судом.
Стосовно доводів представника позивача про нарахування контролюючим органом земельного податку за 2015 рік повідомленням-рішенням ГУ ДФС в Харківській області від 21.05.2018 року №417387-1309-2018 після спливу строків позовної давності суд зазначає наступне.
Вимогами пп.266.7.2 п.266.6 ст.266 ПК України зафіксовано, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
З врахуванням вищевикладеного та з огляду на обставини справи слід дійти висновку, що контролюючим органом фактично було здійснено позивачу нарахування земельного податку за 2015 рік податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2015 року №322247 на суму 5069,03 грн.
Відповідно до положень п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Судовим розглядом справи встановлено, що листом від 21.05.2018 року №6433/Ш/20-40-13-09-23 контролюючим органом було повідомлено позивача, зокрема, про направлення нового податкового повідомлення-рішення на сплату земельного податку за 2015 рік та про відкликання податкового повідомлення-рішення за 2015 рік від 30.06.2015 року №322247 на суму 5069,03 грн.
З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що ГУ ДФС у Харківській області було нараховано ОСОБА_3 земельний податок за 2015 рік шляхом видання податкового повідомлення-рішення від 21.05.2018 року №417387-1309-2018 у строки, визначені Податковим кодексом України, для нарахування грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що відповідно до п.4.4 ст.4 Податкового Кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на: 1) розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; 2) розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Відповідно до положень п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування по платі за землю є: згідно пп. 271.1.1 - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванні коефіцієнта індексації; згідно 271.1.2 - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
При цьому, як передбачено п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органа місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного період що настає за плановим періодом.
Суд зазначає, що згідно з пп.284.1 ст.284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Прийняті рішення є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади об'єднаннями, підприємствами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на цій території.
Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 визначена по м. Харкову нова базова вартість 1 кв.м землі в розмірі 291,18 грн., яка діє з 1 січня 2014 року та щороку індексується, а також затверджено відповідні коефіцієнти (зональний (Км2), зон впливу локальних факторів (Км3), функціонального використання земельної ділянки (КФ).
Також суд зазначає, що відповідно до положень ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, у редакції чинній з 01.01.2015 року, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Згідно із положеннями п. 284.1 ст.284 Податкового кодексу України, у редакції чинній з 01.01.2015 року, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, сплачується на відповідній території.
Відповідно до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 “Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України”, п.5.2. якого визначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання, становить 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.
При цьому, рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1894/15, затверджено Положення про плату за землю у місті Харкові, яке діяло в 2016 році. У 2017 податок розраховується відповідно додатку №2, затвердженого рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 №542/17.
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку, яких проведено по м. Харків, встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки.
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки) становить 1 відсоток від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої па коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, (під житлову забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф) та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км 2), за квадратний метр бази оподаткування (підпункт 5.1 пункту 5 Положення про плату за землю у місті Харкові).
Під час судового розгляду справи встановлено, що у позивача відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відтак ставка земельного податку за земельну ділянку під нежитловим приміщенням належним позивачу на праві сумісної приватної власності обраховується у відповідності до Положення про плату за землю у місті Харкові, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради.
З наявних в матеріалах справи доказів та наданих представником відповідача під час розгляду справи пояснень встановлено, що розрахунок земельного податку за земельну ділянку за адресою м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3 проведено по формулі:
Цзд = Б*Кі*Км2*Км3_ср.*Кф*РL, де
Цзд - нормативно грошова оцінка окремої земельної ділянки;
Б - базова вартість 1 кв.м. земель м. Харкова;
Км2 - зональний коефіцієнт, (за адресою м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3 - зона 6906, Км2 - 3,03);
Км3 - коефіцієнт для зон впливу локальних факторів (1%);
Кф - коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (для вказаного платника Кф становить 2,5 - землі комерційного використання).
При цьому, розрахунок грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку адресою м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3 за 2015 рік - (291,18*1,249)*3,03*1%*2,5*10000 = 275490,59 (тариф) та земельний податок розраховано у сумі 275490,59*0,01003 = 2763,17 грн.
Розрахунок грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку адресою м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3 за 2016 рік - (291,18*1,249*1,433)*3,03*1%*2,5*10000 = 394777,85 (тариф) та земельний податок розраховано у сумі 394777,85*0,01003 = 3959,62 грн.
Також розрахунок грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку адресою м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3 за 2017 рік - (291,18*1,249*1,433*1,06)*3,03*1%*2,5*10000 = 418464,52 (тариф) та земельний податок розраховано у сумі 418464,52*0,01003 = 4197,20 грн.
Розрахунок грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку адресою м. Харків, в'їзд Новаторський, 1/3 за 2018 рік -
(291,18*1,249* 1,433 * 1,06*1)*3,03 * 1 %*2,5 * 10000 = 418464,52 (тариф) та земельний податок розраховано у сумі 418464,52*0,01003 = 4197,20 грн.
При цьому, як вбачається із пояснень представника відповідача та підтверджено під час судового розгляду справи 1,0 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2013 рік; 1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік; 1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік; 1,06 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік; 1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік.
З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд приходить до висновку про правомірність нарахування контролюючим органом ОСОБА_3 земельного податку, а отже податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС в Харківській області від 20.02.2018 року №24227-17.
Стягнути на користь ОСОБА_3 (просп. ОСОБА_7, б. 24, кв. 125, м. Харків, 61202, код - НОМЕР_2) сплачену суму судового збору у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 86 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 39859695).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 27 липня 2018 року.
Суддя Мельников Р.В.