про повернення позовної заяви
27 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/658/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин про зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом, в якому просять зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надати містобудівні умови та обмеження для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва багатоквартирного 9-ти поверхового житлового будинку з вбудованим магазином "Хліб-молоко".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачам п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальні частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
Судом встановлено, що подана позивачами позовна заява містить наступні недоліки:
- в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачі не вказали свої реєстраційні номера облікових карток платників податків, або номера і серії паспортів для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), номери засобів зв'язку;
- у позові позивачі не зазначили код відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- позивачами належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів;
- у позовній заяві позивачі посилалися на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надали, а також не зазначили причини неможливості їх подання. Зокрема, позивачами не додано до позовної заяви наступні докази: звернення від 12.06.2018 р. №146417; договір купівлі-продажу №КП-158 від 05.01.1999 р.; договір купівлі-продажу №29/1003 від 29.10.2003 р.; договір купівлі-продажу від 30.07.2014 р.; докази звернення позивачів до ЦНАПУ; витяг із Генерального плану забудови м. Чернівці, який розміщений на сайті Чернівецької міської ради; дозвіл Державної інспекції архітектурно-будівельного нагляду на виконання робіт №12/93 від 11.03.1993 р.; докази сплати орендної плати.
- позивачем ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" не сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. про залишення позовної заяви без руху надіслано за адресою вказаною позивачами в позовній заяві.
Вказану ухвалу отримано ОСОБА_1 20.07.2018 р., а ОСОБА_2 - 21.07.2018 р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
25.07.2018 р. позивачами подано до суду заяву на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши виконання позивачами вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. щодо усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, суд вважає, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачам.
Так, позивачами на обґрунтування позовних вимог додано наступні документи:
- звернення від 12.06.18 р., №146417 позивачів до ЦНАПУ;
- лист Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень від 21.06.2018 р. №КО-3654/0-04/01;
- договір купівлі - продажу №КП-158 від 05.01.1999 р.;
- договір купівлі-продажу №29/10/03 від 29.10.2003 р.;
- договір купівлі продажу від 30.07.2014р.;
- витяг (експлікація на 4 аркушах) із Генерального плану забудови м. Чернівці, який розміщений на сайті Чернівецької міської ради;
- дозвіл Державної інспекції архітектурно - будівельного нагляду на виконання робіт №12/93 від 11.03.1993 р.;
- докази сплати орендної плати, а саме: платіжне доручення №5 від 31.05.2018 р. на суму 39196,26 грн і платіжне доручення №1514284130 від 31.05.2018 р. суму 39196,26 грн;
- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) платник ФОП ОСОБА_1;
- податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) платник ФОП ОСОБА_2
Однак, вказані документи належним чином не засвідчено позивачами.
Крім того, позивачами не усунуто інші недоліки наведені у мотивувальній частині ухвали суду від 16.07.2018 р., а саме:
- в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачі не вказали свої реєстраційні номера облікових карток платників податків, або номера і серії паспортів для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу);
- в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачі не вказали свої номери засобів зв'язку;
- позивачі не зазначили код відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- позивачами належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів;
- позивачем ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" не сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Оскільки позивачами не усунуто недоліки позовної заяви у строк визначений судом, на переконання суду, позовна заява підлягає поверненню позивачам.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 р. у справі "ОСОБА_3 проти України", яке 30.08.2013 р. набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивачів на доступ до правосуддя, а останні не усунунули недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонстрували готовність брати участь на цьому етапі розгляду її справи, тому логічним є застосування до них передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви.
Крмі того, суд зазначає, що з метою повернення суми сплаченого судового збору позивач ОСОБА_2 може звернутися до суду з відповідною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 127, 131, 169, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву повернути позивачам.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачам.
3. Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано через Чернівецький окружний адміністративний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.К. Левицький