Справа № 359/5300/18
Провадження № 3/359/2021/2018
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
20 липня 2018 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного територіального управління юстиції у Київській області Бориспільський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,-
14.05.2018 року в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_1 не сплатив аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір якої містить з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, таким чином, порушив вимоги ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження, за що передбачена адміністративна відповідальність, за ст. 183-1 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу проживання правопорушника. Клопотань про перенесення слухання справи до суду не надходило. У зв'язку з чим, відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, дослідивши матеріали адміністративної справи та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені ст. 251 КУпАП прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП судом не встановлений виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до приписів положення ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП запроваджена п. 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07.12.2017 №2234-VIII.
З урахуванням п. 1 розділу ІІ Прикінцеві положення вказаного Закону та дати його опублікування ст.183-1 КУпАП вступила в дію 07.01.2018 року.
Оскільки передбачене ст. 183-1 КУпАП правопорушення за своїм характером є триваючим та встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, то дана норма в силу ст. 58 Конституції України та ст. 8 КУпАП, немає зворотної дії в часі.
В зв'язку з цим, період часу несплати аліментів особою до вступу в дію ст.183-1 КУпАП, тобто до 07.01.2018 року, немає братися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за вказаною нормою закону.
З наданого до протоколу про адміністративне правопорушення №39196325 від 14.05.2018 року розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 27.04.2018 року ОСОБА_1 вже мав заборгованість по аліментам в сумі 2747,50 грн. За період з січня по квітень 2018 року йому було нараховано 41131,00 грн. заборгованості по сплаті аліментів в загальній сумі сума заборгованості з попередніми розрахунками складає 41131,00 грн. Державним виконавцем фактично визначено загальну суму заборгованості яка перевищує суму платежів за шість місяців з урахуванням минулих показників до 07.01.2018 року, що фактично з огляду на дату вступу в дію ст.183-1 КУпАП виключає відповідальність ОСОБА_1 за цією статтею.
Таким чином, дата вчинення даного адміністративного правопорушення частково охоплюється періодом, коли вчинення такого правопорушення не визнавалось КУпАП як правопорушення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення встановлене законом, що набрав чинності вже після його вчинення, оскільки закон, що встановлює відповідальність немає зворотної сили.
Наведене вище у своїй сукупності свідчить про відсутність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП.
На підставі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183-1 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ст. 10, ст. 183-1, ст. 247, ст. 278, ст. 280, ст. 283-285 КпАП України, суддя -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк