10 травня 2018 року м. Київ № 810/4610/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
до Публічного акціонерного товариства «Укренергомеханізація»
про стягнення боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області, позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укренергомеханізація» (далі - ПАТ «Укренергомеханізація», відповідач), у якому просило стягнути з ПАТ «Укренергомеханізація» податкову заборгованість в сумі 111627,31 грн.
Заявою від 26.01.2018 №378/9/22-10-03 позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з ПАТ «Укренергомеханізація» кошти у рахунок погашення податкового боргу у сумі 65582,56 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Дана заборгованість підтверджується даними декларацій, поданих відповідачем особисто до податкового органу, та обліковою карткою платника.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином за юридичною адресою, яка міститься у ЄДРПОУ (08720, Київська область, м. Українка, 15, вул. Промислова, 15) згідно із даними витягу, який наявний у матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини дев?ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 15.11.2017 за відповідачем рахується заборгованість з плати за землю (оренда) у сумі 111627,31 грн, у т.ч. 111596,12 грн основного платежу, 27,75 грн штрафних санкцій, 3044 грн - пені.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2014 у справі 810/1696/13-а задоволено позов контролюючого органу та стягнуто з ПАТ «Укренергомеханізація» до Державного бюджету України в особі Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Нетішинського відділення заборгованість в сумі 5098,97 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 у справі 810/7096/13-а задоволено позов контролюючого органу та стягнуто з ПАТ "Укренергомеханізація" на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати за землю в сумі 10773,37 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 у справі 810/6968/14 задоволено позов контролюючого органу та стягнуто з ПАТ "Укренергомеханізація" на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати за землю в сумі 30172,41 грн.
Залишок нестягнутого боргу з орендної плати за землю становить 65582,56 грн, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, податковим деклараціями №1400001245 від 18.02.2014, №1500001199 від 17.02.2015, №1600001198 від 19.02.2016.
У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку самостійно визначених сум податку за землю (орендна плата), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податкових деклараціях податкові зобов'язання з орендної плати за землю відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковими деклараціями на загальну суму 65582,56 грн відповідає ознакам, визначеним підпунктом14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №36 від 29.12.2012 на суму 1522,51 грн, доказів оскарження вимоги про сплату боргу відповідач суду не надав.
Право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (в редакції на час звернення з позовом до суду).
Відповідно до підпункту19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19 Податкового Кодексу України (в редакції на час звернення з позовом до суду) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, а саме: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Враховуючи викладене, та з огляду на те, що у відповідача наявна заборгованість з плати за землю, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укренергомеханізація" (код ЄДРПОУ 04630873, вул.Промислова, 15, м.Українка, Обухівський район, Київська область, 08720) податковий борг в сумі 65582 (Шістдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 56 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.