16 грудня 2016 р. Справа № 804/7305/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1 Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, поновлення на посаді та скасування рішень,-
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1 Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, поновлення на посаді та скасування рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що атестація позивача була призначена за відсутності правових підстав, визначених частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію», а тому прийнятий атестаційною комісією висновок (рішення): «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» є протиправним та необ'єктивним, без врахування професійних якостей позивача, його характеристик, а звільнення за наслідками такого тестування є протиправним.
Позивач у судове засідання не прибув, представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідач 2 надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що атестування позивача було проведено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Рішення, оформлене протоколом ОП № 15.00035681.0071429 від 14.09.2016 року, про службову невідповідність позивача займаній посаді, прийнято з урахуванням показників тестування та за результатами проведеної співбесіди, а тому скасуванню не підлягає. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідачі у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причини неявки суду не повідомили. Відповідачем 2 до суду було подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року № 1 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» позивача як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання сержант поліції в порядку переатестування.
Підставою для видання наказу стала заява позивача від 07.11.2015 року про прийняття його на службу до поліції та призначення на посаду.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.02.2016 року № 458 «Про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись вимогами статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 року № 1465, наказано створити атестаційні комісії та провести атестування поліцейських.
Після проведення набору членів комісії та їх узгодженням з головою Національної поліції України наказом поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.08.2016 року № 2356 було затверджено персональний склад атестаційних комісій, зокрема, Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.
На підставі вказаних наказів було проведено атестування позивача, результати якого оформлено протоколом Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ОП № 15.00035681.0070079 від 14.09.2016 року, зі змісту якого вбачається, що відповідачем 1 прийнято рішення, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наказом №293 о/с від 17.10.2016 року позивача звільнено з Національної поліції.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У частині першій статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
В силу статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про Національну поліцію» призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Згідно статті 47 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів і закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
За приписами статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Згідно статті 58 Закону України «Про національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Зміст наведеної норми вказує на те, що припис закону не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.
Отже, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, а відтак, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», він вважається відповідно до статті 58 вказаного Закону призначеним безстроково.
Суд зауважує, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Викладена правова позиція висвітлена Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 42946756), яка в силу статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для судів при вирішенні аналогічних спорів.
Водночас положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції Законом України «Про Національну поліцію» не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, то суд з врахуванням наведеного рішення Верховного Суду України, вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року № 4312-VІ, згідно частини 1 статті 12 якого атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач прослужив на посаді в поліції до одного року, а тому він не підлягав атестації і з цих підстав.
Суд критично оцінює посилання відповідача 2, що позивача було призначено на посаду тимчасового штатного розпису, оскільки колишніх працівників ОВС було прийнято без проведення атестування за скороченою процедурою без належного відбору.
Так, Наказ Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області № 1 ос від 07.11.2015 року відносно ОСОБА_3 про прийняття його на службу в поліцію та призначення на посаду не містить жодних застережень про тимчасовість призначення його на посаду.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 з 07.11.2015 року проходить службу на вказаній посаді в органах Національної поліції у відповідності до статті 58 Закону України «Про Національну поліцію» безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обов'язків.
Однією з таких гарантій є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.
Атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки поліцейських на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
В силу частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідачем 2 у запереченнях зазначено, що атестування позивача було проведено в порядку атестації усіх поліцейських з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що на його думку відповідає приписам частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Однак, з наведеними підставами для призначення атестування суд не погоджується, оскільки мета атестування закріплена у частині першій згаданої статті та не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно даних атестаційного листа позивача від 25.02.2016 року атестація позивача проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». Навпаки, в атестаційному листі зазначено, що позивач проходить службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року, відомості про попереднє атестування відсутні, у зв'язку з чим суд приходить висновку, що індивідуальних підстав, визначених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», для призначення атестації позивача не було.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015 року № 1465 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890 (надалі - Інструкція від 17.11.2015 року № 1465), керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
Згідно пункту 11 розділу IV Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
За пунктом 3 розділу IV Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
В силу пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
У відповідності до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, за пунктом 16 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Зміст викладених положень Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду. Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.
Інструкція від 17.11.2015 року № 1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди. Проте виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року № 1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
Згідно з пунктами 20-23 Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Судом встановлено, що Атестаційною комісією №19 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області було проведено співбесіду із ОСОБА_3, за результатами якої оформлено протокол ОП №15.00035681.0070079 від 14.09.2016 року.
Як вбачається зі змісту вказаного протоколу, членами атестаційної комісії під час проведення атестування позивача було досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади»; інформацію з відкритих джерел.
Відповідно до даних протоколу ОП № 15.00035681.0070079 від 14.09.2016 року членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
Заслухавши відповіді позивача на поставлені запитання, атестаційною комісією було прийнято рішення відносно ОСОБА_3, що останній займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність шляхом голосування (за - 3, проти - 0).
Суд зауважує, що вказаний протокол не містить мотиви, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення. Зокрема, відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи позивача посаді, яку він займає.
Однак, дійшовши до висновку про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції.
Матеріали справи засвідчують, що за наслідками тестування позивач дійсно набрав кількість балів, меншу за мінімальний рівень, а саме 21 бал з 60 за тестування загальних навичок; 15 балів з 60 за професійне тестування.
Проте відповідно до положень Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 результати тестування в обов'язковому порядку враховуються атестаційною комісією при прийняті рішення за наслідками атестування.
Однак, на думку суду, результати тестування не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
Так, атестаційний лист позивач за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді характеризується позитивно; висновок прямого керівника займаній посаді відповідає.
За результатами проведеної перевірки судом встановлено, що до ОСОБА_3 не застосовуються заборони, передбачені Законом України «Про очищення влади», відповідно до довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади». За період проходження служби притягався до дисциплінарної відповідальності 3 рази, діючих дисциплінарних стягнень не має.
Отже, підсумовуючи наведене, суд зазначає, що, службова характеристика відносно позивача позитивна. Письмові докази не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, який характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків. Згідно з висновком прямого керівника позивач відповідає займаній посаді.
З протоколу засідання атестаційної комісії встановлено, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку. Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.
При цьому, питання щодо можливості прийняття рішення про необхідність переміщення ОСОБА_3 на нижчу посаду через службову невідповідність членами атестаційної комісії взагалі не обговорювалося.
Суд зазначає, що матеріали, наявні у справі, не дають підстав для висновків, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції від 17.11.2015 року № 1465. Разом з тим, суд звертає увагу, що положення Інструкції від 17.11.2015 року № 1465 не наділяють атестаційні комісії повноваженнями визначати відповідність особи займаній посаді на підставі власних критеріїв, зокрема, на основі особистих уявлень про мотивацію, чесність, здатність до змін, які мають бути притаманні для поліцейського.
Суд також вважає необхідним зазначити, що процедура проведення співбесіди як етапу атестування повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.
Оскільки негативне рішення атестаційної комісії потягнуло за собою правові наслідки у вигляді звільнення позивача зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт тощо), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
З матеріалів справи неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що в сукупності призвело до прийняття рішення про службову невідповідність. Крім того, суд зауважує, що атестування позивача не було пов'язане з розглядом питання про можливість переміщення на вищу (нижчу) посаду. В той же час досліджені судом матеріали характеризують позивача з позитивного боку та свідчать про високий професійний рівень.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що протокол ОП №15.00035681.0070079 від 14.09.2016 року та наказ №293 о/с від 17.10.2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на службі на посаді, з якої його незаконно звільнено.
В той же час суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області щодо проведення атестації ОСОБА_3, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту, так як в даному випадку виключно результат реалізації повноваження відповідача, а не процес реалізації його повноважень може бути предметом судового оскарження.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачами під час розгляду адміністративної справи, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до відповідача 1 Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, поновлення на посаді та скасування рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №19 Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області, оформлене протоколом ОП № 15.00035681.0070079 від 14.09.2016 року, а саме розділ IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа: «4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області №293 о/с від 17.10.2016 року в частині звільнення сержанта поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_3.
Поновити ОСОБА_3 на посаді сержанта поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.
Стягнути на користь ОСОБА_3 з Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 18 жовтня 2016 року до 16 грудня 2016 року.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді сержанта поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 826,82 грн. (вісімсот двадцять шість гривень вісімдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 Атестаційної комісії №19 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області та відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області солідарно.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1