Єдиний унікальний номер 448/1384/16-а
Провадження № 2-а/448/24/18
Іменем України
19.07.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС, третя особа - заступник начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,
Представник позивача 13.10.2016 року звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 від 22.04.2016року в справі про порушення митних правил №1216/20911/16, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що при розгляді справи, вирішуючи питання притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, посадова особа митниці не з'ясувала всіх обставин справи, не переконалась у відсутності обставин, які виключають провадження у справі та чи підлягає позивач притягненню до адміністративної відповідальності, неправильно застосувала митне законодавство.
Зазначає, що відповідно до ст.95 МК України обов'язок вивезення транспортного засобу марки «Mercedes Benz 250TD»,VIN WDB1241851F125915, реєстр.номер RP47703», з митної території України для позивача був встановлений в максимальний строк до 15.05.2014року. З оскаржуваної постанови вбачається, що відповідальність за вчинене правопорушення настала за перевищення терміну транзиту транспортного засобу більш ніж на десять діб. Диспозиція ч.3 ст.470 МК України дає підстави стверджувати, що правопорушення, пов'язане з перевищенням встановленого статтею 95 МК України, строку доставки товарів (транспортних засобів) не відноситься до триваючих та вважається вчиненим на одинадцятий день після настання строку доставки, передбаченого статтею 95 МК України. Отже, на час розгляду митним органом справи про порушення митних правил минув встановлений строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, проте посадова особа митниці в порушення законодавства не врахувала цього та неправомірно, розпочавши провадження у справі, не закрила його у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, вважає, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, на момент винесення спірної постанови закінчилися, а тому така є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження в справі про порушення митних правил закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Представник відповідача ОСОБА_2 митниці ДФС подав до суду письмові заперечення проти позову в яких, зокрема, зазначає, що твердження позивача про пропуск строку притягнення його до відповідальності є безпідставним оскільки порушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України, вчинене позивачем є триваючим, а днем виявлення такого правопорушення є фіксація в протоколі про порушення митних правил, а тому в силу ст.467 МК України строк накладення адміністративного стягнення обчислюється саме з дня виявлення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав клопотання, в якому просить суд справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача - ОСОБА_2 митниці ДФС в судове засідання на 19.07.2018року не з'явився, проте подав до суду заяву, з якої вбачається, що такий проти позову заперечує, з підстав викладених у письмових запереченнях щодо позову.
Третя особа - заступник начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 був своєчасно та належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини своєї неявки та не надіслав клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у його відсутності.
В ході розгляду даної справи, представник відповідача подав до суду також письмове клопотання, в якому просив залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із пропуском строку на звернення до суду із даним позовом. У відповідь, представник позивача надав суду письмові заперечення щодо заявленого клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову.
Ухвалою суду від 19.07.2018року у задоволенні вищевказаного клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.
Кожна особа, як вказується у ч.1 ст.24 МК України, має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст.529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
У ч.6 ст.530 МК України зазначається, що перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначену норму суд під час розгляду справи щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевірити їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Судом встановлено, що 01.04.2016 року головним державним інспектором ВМО №1 м/п «Смільниця» ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_4 складено протокол про порушення митних правил №1216/20911/16, відповідно до якого встановлено, що в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через МПП «Шегині» митний пост «Мостиська» ОСОБА_2 митниці ДФС 05.05.2014року близько 23.00 год. транспортний засіб марки «Mercedes Benz 250TD»,VIN WDB1241851F125915, реєстр.номер RP47703, в митному режимі «транзит». Згідно з даними АСМО «Інспектор» та Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 01.04.2016року не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства не поміщений.
Даним протоколом констатовано, що гр.ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на 10 діб і його дії кваліфіковано за ч.3 ст.470 МК України.
На підставі вищевказаного протоколу, 22.04.2016 року заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 (третьою особою у справі) винесено оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил №1216/20911/16, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 гривень.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Правовідносини у справі регулюються Митним Кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 95 МК України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб. Частиною другою цієї статті встановлено, що до цього строку не включаються 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Частиною першою статті 192 МУ передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи підтверджується те, що позивач ОСОБА_1 дійсно 05.05.2014 року ввіз на митну територію України, через пункт пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» ОСОБА_2 митниці ДФС автомобіль марки «Mercedes Benz 250TD»,VIN WDB1241851F125915, реєстр.номер RP47703, в митному режимі «транзит», а відтак, з врахуванням вищенаведених вимог чинного митного законодавства України, зобов'язаний був вивезти такий з митної території України в максимальний строк до 15.05.2014 року. Однак, вказані дії позивач не виконав та згідно з даними автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС України станом на 01.04.2016 року (тобто на момент складення протоколу про порушення митних правил) зазначений транспортний засіб не вивіз, а тому, на переконання суду, останній вчинив перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки транспортних засобів більше ніж на десять діб, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ч.3 ст.470 МК України.
Обставини, передбачені частиною другою статті 95 МК України у справі встановлені не були.
Факт ввезення позивачем на митну територію України транспортного засобу в митному режимі транзит, а також не вивезення за межі митної території України автомобіля в межах встановленого строку, не заперечується позивачем, отже порушення має місце.
Вказані обставини сторонами не оспорюються.
В той же час, спірним питанням у даній справі є правомірність застосування до позивача адміністративного стягнення за порушення митних правил, в частині строку його застосування.
За змістом частини першої статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
З аналізу зазначеної норми видно, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.
При цьому, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.
Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.
Отже, не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.
Приймаючи до уваги те, що позивачем не виконано обов'язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України, - правопорушення є триваючим, а тому доводи позивача що правопорушення, передбачене частиною 3 статті 470 Митного кодексу України не може розглядатись як триваюче і вважається вчиненим на 11 день - є необґрунтованими.
Оскільки позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 05.05.2014 року, то кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 15.05.2014року, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був.
Як встановлено судом, митним органом таке правопорушення виявлене 01.04.2016 року, що зафіксовано у протоколі про порушення митних правил від 01.04.2016 року №1216/20911/16.
При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 від 22.04.2016року в справі про порушення митних правил №1216/20911/16, була винесена в межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, отже підстави для її скасування відсутні, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 241, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС, третя особа - заступник начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил №1216/20911/16 від 22.04.2016року за ч.3 ст.470 МК України, відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус