19 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/64/18
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря - Сінчі А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Управління МВС України на Одеській залізниці до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
У січні 2018 року Управління МВС України на Одеській залізниці (далі - УМВС України на Одеській залізниці) звернулось із вказаним адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюка О.В.: від 04 грудня 2017 року (виконавче провадження № 53806039) про накладення на УМВС України на Одеській залізниці штрафу у розмірі 10200 грн.; від 04 грудня 2017 року (виконавче провадження № 53806039) про стягнення з УМВС України на Одеській залізниці виконавчого збору у розмірі 12800 грн.; від 11 грудня 2017 року (виконавче провадження № 55355170) про відкриття виконавчого провадження; від 11 грудня 2017 року (виконавче провадження № 55354784) про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року по справі 815/998/16 щодо зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці сплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при з звільненні, позивачем будо вчинено всіх необхідних дій з добровільного виконання названої вище постанови суду. Проте, затримка з виплатою сталася з вини ГУ ДКС в Одеській області про що був своєчасно поінформований державний виконавець, а тому прийнятті виконавцем оскаржені постанови про накладання штрафу, стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження щодо їх примусового стягнення, на думку представника позивача є не законним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року позовні вимоги УМВС України на Одеській залізниці задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Коренюка О.В.: від 04 грудня 2017 року (виконавче провадження № 53806039) про накладення на УМВС України на Одеській залізниці штрафу у розмірі 10200 грн.; від 04 грудня 2017 року (виконавче провадження № 53806039) про стягнення з УМВС України на Одеській залізниці виконавчого збору у розмірі 12800 грн.; від 11 грудня 2017 року (виконавче провадження № 55355170) про відкриття виконавчого провадження; від 11 грудня 2017 року (виконавче провадження № 55354784) про відкриття виконавчого провадження.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанов про накладення штрафу, про стягнення виконавчого збору, про відкриття виконавчих проваджень, державним виконавцем не було в повній мірі з'ясовано те, що рішення суду було виконано УМВС України на Одеській залізниці в повному обсязі в межах своєї компетенції, внаслідок чого застосування до УМВС штрафу та стягнення виконавчого збору є неправомірним.
Не погоджуючись із названим рішенням, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що державним виконавцем відділу надано достатньо часу для вирішення питання боржником щодо виконання рішення суду, а тому оскаржені постанови відповідача прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
У відзиві на апеляційну скаргу Головне УМВС України на Одеській залізниці спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 815\998\16, якою зобов'язано УМВС України на Одеській залізниці сплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні.
Зазначене рішення набрало законної сили 14 грудня 2016 року.
20 квітня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 53806039, відповідно до якої УМВС України на Одеській залізниці зобов'язано сплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні.
Названа постанова надійшла на адресу УМВСУ на Одеській залізниці 27 квітня 2017 року.
Наступного дня, УМВС України на Одеській залізниці були підготовлені та передані до ГУ Державної казначейської служби в Одеській області відповідні платіжні доручення, фінансові та юридичні зобов'язання, необхідні для перерахування на користь ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та повідомлено старшого державного виконавця Коренюк О.В. про передачу до казначейської служби необхідних документів для сплати грошових коштів.
05 травня 2017 року листом за вих. 8\90 позивачем було повідомлено старшого державного виконавця Коренюк О.В. про наявність на розрахунковому рахунку УМВС грошових коштів в необхідній сумі з цільовим призначенням - виплата ОСОБА_2 грошової допомоги, та про рішення ГУДКС в Одеській області тимчасово не проводити платежі з рахунку позивача.
02 червня 2017 року за вих. № 8\108 УМВС України на Одеській залізниці був направлений лист на адресу ГУ Державної казначейської служби в Одеській області, з повідомленням про здійснення всіх необхідних процедур для перерахування коштів ОСОБА_2 та про можливість застосування відносно УМВС заходів примусового характеру з боку виконавчої служби, в разі подальшого не проведення платежу працівниками казначейської служби.
У зв'язку з подальшим не проведенням платежу з боку казначейської служби, 06 червня 2017 року листом № 8/109 позивачем було направлено лист на адресу старшого державного виконавця Коренюк О.В. з проханням до ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у задоволенні заяви ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області про встановлення способу і порядку виконання рішення суду було відмовлено.
04 жовтня 2017 року на адресу УМВС України на Одеській залізниці надійшла вимога старшого державного виконавця Коренюк О.В., згідно якої зобов'язано позивача в триденний строк надати документи, що підтверджують докази виконання рішення суду на користь ОСОБА_2.
В той же день, 04 жовтня 2017 року за вих. 8\ 186 на адресу ГУ Державної казначейської служби в Одеській області направлені документи, а саме платіжне доручення, фінансові та юридичні зобов'язання, необхідні для здійснення виплати ОСОБА_2. про що повідомлено державного виконавця.
06 листопада 2017 року за вих. №8\231 позивачем на адресу ГУ Державної казначейської служби в Одеській області було направлено нове платіжне доручення № 27 від 06 листопада 2017 для виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, проте співробітниками ГУ Державної казначейської служби в Одеській області знову не було проведено перерахування коштів.
28 листопада 2017 року до Відділу примусового виконання рішення надійшла заява стягувача про застосування примусових санкцій до боржника у зв'язку з невиконанням рішення суду.
При цьому, будь-якої письмової відмови або заперечень казначейської служби з зазначеного питання на адресу УМВС України на Одеській залізниці не надходило, як зазначено позивачем, лише 08 грудня 2017 року співробітниками ГУ Державної казначейської служби в Одеській області, під час телефонної розмови було надано згоду на проведення платежу на користь ОСОБА_2, в зв'язку з чим, було рекомендовано направити на адресу казначейства нове платіжне доручення.
На виконання цього, позивачем було підготовлено та передано до ГУ Державної казначейської служби в Одеській області нове платіжне доручення № 32 від 08 грудня 2017 року для виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні.
Станом на 04 грудня 2017 року інформації щодо виконання боржником рішення суду до Відділу примусового виконання рішення не надходило.
04 грудня 2017 року за невиконання рішення суду, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення винесено постанову про накладення на УМВС України на Одеській залізниці штрафу у розмірі 10200 грн..
04 грудня 2007 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення винесено постанову про стягнення з УМВС України на Одеській залізниці виконавчого збору у розмірі 12800 грн..
11 грудня 2017 року виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання вищеназваних постанов.
11 грудня 2017 року казначейською службою було перераховано на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст. 18 названого Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Вимогами ст. 63 вказаного Закону встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
В силу ст. 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконані лише боржником у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.
Нормами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Матеріалами справи встановлено, що 20 квітня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коренюк О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 53806039, відповідно до якої УМВС України на Одеській залізниці зобов'язано сплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні та надано добровільний строк для виконання вимог виконавчого документу (10 робочих днів). Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу УМВС України на Одеській залізниці.
Казначейське обслуговування УМВС України на Одеській залізниці здійснює Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області.
Протягом року, позивачем на адресу казначейської служби неодноразово направлялись листи щодо перерахування ОСОБА_2 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року по справі № 815\998\16 одноразової грошової допомоги при звільненні.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 на виконання названого вище рішення окружного суду, органами казначейства здійснено лише 11 грудня 2017 року, що підтверджується відповідною відміткою на платіжному дорученні.
Отже, рішення суду, на підставі якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Коренюк О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2017 року щодо зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці сплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні, виконано боржником більш ніж через півроку з моменту винесення названої постанови державного виконавця.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку зі спливом строку передбаченого для добровільного виконання рішення суду та відсутністю у державного виконавця на момент винесення постанови про накладення штрафу інформації про вчинення позивачем дій, спрямованих на його виконання згідно з виконавчим документом, державний виконавець діяв правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи позивача, що УМВС України на Одеській залізниці рішення суду щодо зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці сплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу виконано своєчасно та в межах своєї компетенції в установленому законом порядку, зокрема те, що відповідна затримка відбулась з вини органів казначейства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначена обставина не є поважної причиною невиконання судового рішення у розумінні Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому будь-яких письмових доказів відмови казначейською службою щодо питання здійснення перерахунку коштів на користь ОСОБА_2 боржником, зокрема УМВС України на Одеській залізниці до суду не надано.
Крім того, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Отже виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв у межах повноважень, у спосіб та порядок встановлений законом при винесенні оскаржених постанов про накладання на позивача штрафу, стягнення виконавчого збору, а також постанов щодо їх примусового виконання, а тому позовні вимоги УМВС України на Одеській залізниці про визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог УМВС України на Одеській залізниці.
Керуючись ст.ст.134, 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволення позовних вимог Управління МВС України на Одеській залізниці у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.
Повний текст ухвали суду складено 25 липня 2018 року.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Шеметенко Л.П. Єщенко О.В.