23 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3503/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бурка В.В." на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року (суддя Лунь З.І., ухвалена в м. Львові) у справі № 813/5232/13-а за адміністративним позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправною проведення перевірки та складання припису,-
В березні 2018р. Фермерське господарство "Бурка В.В." звернулося в суд з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 813/5232/13-а за позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправним проведення перевірки та складання припису, визнання нечинним та скасування припису, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року заяву Фермерського господарства "Бурка В.В." про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 813/5232/13-а залишено без задоволення.
Не погодившись з даною ухвалою Фермерське господарство "Бурка В.В.", вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що лист Секретаріату Кабінету Міністрів України № 17-18/393 від 16.02.2018 року, підтверджує інформацію, зазначену у листі Сокальського управління водного господарства №09/04 від 05.01.2017 року, яка свідчить про те, що у ставку, яким користувався позивач, не знаходилися водні біоресурси і повноваження посадових осіб органів рибоохорони не поширюються на ставок, який знаходився у користуванні Фермерського господарства«Бурка В.В.». Вказана обставина, на думку апелянта, є нововиявленою та спростовує факти, які були покладені в основу постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 813/5232/13-а
Сторони повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, однак явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року (набрала законної сили), адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано припис, складений працівниками Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Фермерському господарству "Бурка В.В.". від 20.06.2013 року; встановлено наявність повноважень Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області щодо: перевірки ведення господарської діяльності Фермерського господарства "Бурка В.В.". на ставку, який знаходиться у користуванні Фермерського господарства "Бурка В.В." на підставі Державного Акта на право постійного користування землею від 15.12.1999 року, зареєстрованого за № 233 та ставка, який знаходиться у користуванні Фермерського господарства "Бурка В.В." на підставі Державного Акта на право постійного користування землею від 15.12.1999 року, зареєстрованого за № 233; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено
01.03.2018 року Фермерським господарством "Бурка В.В." подано в суд заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року. Як на підставу перегляду заявник посилався на лист Секретаріату Кабінету Міністрів України № 17-18/393 від 16.02.2018 року, згідно з яким ОСОБА_1 повідомлено, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.1999 №391 є чинним, а його копію, належним чином засвідчено скеровано адресату.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року суд першої інстанції зробив висновок, що обставини, на які посилається заявник як на підставу перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до статті 362 КАС України , учасники справи, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
Відтак з урахуванням змісту викладених норм, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що необхідними та достатніми ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є їх наявність на час вирішення адміністративної справи, а також , що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, і що ці обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Як вірно зазначено судом першої інстанції на думку заявника підставою для звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року є лист Секретаріату Кабінету Міністрів України № 17-18/393 від 16.02.2018 року, який є підтвердженням того, що Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 травня 1999 р. №391-р станом на 16.02.2018 є чинним.
Так із заяви про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами видно, що заявник нововиявленою обставиною вважає зазначене у листі Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що, чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 травня 1999 р., не може вважатися ново виявленою обставиною у розумінні ст.361 КАС України.
Також судом першої інстанції вірно зазначено, що заявником у заяві про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами не наведено поважних причин неможливості одержання такої інформації під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції.
Крім цього, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі Правєдная проти Росії, №. 69529/01, пп. 27-28; рішення у справі Попов проти Молдови № 2, № 19960/04, п.46; у справі Рябих проти Росії, № 52854/99, п.52; у справі Брумареску проти Румунії, № 28342/95, п.61.
Враховуючи наведене вище судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що в контексті п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.
Відтак обставини, на які посилається заявник як на підставу перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами вірно відмовлено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бурка В.В." залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 813/5232/13-а без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом 30 днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 25.07.2018р.