23 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3817/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Запотічний І.І.,
судді Затолочний В.С.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.03.2018 року у справі № 607/13784/17 (суддя Братасюк В.М., рішення оголошено о 12:45 в м. Тернопіль) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (позивач) звернувся із позовними вимогами до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, треті особи Управління ДСУНС у Тернопільській області, Головного управління національної поліції в Тернопільській області про зобов'язання відповідача здійснити нарахування його пенсії з 08.06.2017року виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 році сумі 98,63 крб. на підставі довідки Управлінням ДСУНС у Тернопільській області від 06.06.2017року за №2-321869.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І-категорії, а тому його пенсія має відповідати Постанові КМУ від 23.11.2011року №1210.
08.06.2017року він подав відповідачу заяву про призначення пенсії та надав усі необхідні на той час документи для призначення пенсії, в тому числі довідку, видану Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 06.06.2017р. №2-312869 на суму 98.63крб., згідно форми, встановленої Наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012р. №536. Проте відповідач своїм листом від 05.10.2017року повідомив його, що з 08.06.2017р. призначено пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без врахування вищезазначеної Довідки, оскільки немає можливості здійснити перевірку його заробітної плати за час його перебування на виробничих об'єктах та населених пунктах зони відчуження у зв'язку із тим, що ГУНП в Тернопільській області та Управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області не надано первинних документів.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.03.2018 року у справі № 607/13784/17 позов задоволено. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити нарахування пенсії ОСОБА_2 з 08.06.2017року виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 році сумі 98,63 крб. на підставі довідки Управлінням ДСУНС у Тернопільській області від 06.06.2017року за №2-321869.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, виходячи з наступних мотивів та міркувань.
Як доведено матеріалами справи, та не заперечується відповідачем позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, І-категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Для цього позивач 08.06.2017року у відповідності та на підставі статей 10, 44, п.3 п.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», подав відповідачу, відповідну заяву для призначення вказаної пенсії, долучивши до неї довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках видану Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області за № 2-312869 від 06.06.2017 року, та довідку з ГУНП в Тернопільській області за № 667/41 -2016 від 01.12.2016 року.
Підставою для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є довідка про заробітну плату, що видана, підприємством, установою, організацією або їх правонаступником за встановленою формою. Зазначена довідка видається на підставі первинних документів: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів, що містять відомості про нараховану заробітну плату, місце роботи (населений пункт, № зони, кратність чи об'єкт), період роботи в зоні відчуження, конкретні дні роботи чи їх загальну кількість, тривалість робочого дня. Копії первинних документів в обов'язковому порядку додаються до довідки про заробітну плату.
Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210 Пенсійний фонд України зобов'язаний забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ, пенсії призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»). «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 року у справі «Ганс-Адам II проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
У даному випадку легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені чинними нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.243, 246, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.03.2018 року у справі № 607/13784/17 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.