Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/15474/17 Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.
Категорія 19 Доповідач Трояновська Г. С.
25 липня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 295/15474/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання правочину недійсним та стягнення коштів
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.04.2018, ухваленого під головуванням судді Слюсарчук Н.Ф. у м. Житомирі
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Авто Просто» про визнання правочину недійсним та застосування реституції. В обґрунтування вимог зазначив, що 08 грудня 2010 року між ним та відповідачем було укладено Договір №0321932 з метою придбання автомобіля марки ZAZ Lanos, вартістю 71 680 грн. 00 коп. З моменту укладення Угоди позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 22596,54 грн., однак автомобіль не отримав. Посилався на те, що зазначена Угода не відповідає вимогам ст.ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", якими забороняється здійснення нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману та є односторонньою, оскільки передбачає лише права ТОВ "АВТО ПРОСТО" без будь-яких обов'язків, а відповідальність за невиконання договору несе виключно учасник програми, права якого носять декларативний характер, а тому існує істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, адже в угоді відсутні терміни отримання автомобіля та не визначено строк дії договору. Також зазначив, що відповідачем порушено його права щодо надання інформації про хід виконання цього договору. Крім того зауважив, що предметом договору є надання послуг з адміністрування системи «Авто Так», яка базується на створенні груп покупців (Учасників) з метою придбання автомобілів, що згідно чинного законодавства є фінансовою послугою та потребує відповідної ліцензії, якої у відповідача немає. Виходячи із наведеного, з метою захисту свого порушеного права просив визнати Угоду №0321932 від 08.12.2010 недійсною та стягнути із ТОВ «Авто Просто» кошти в розмірі 22596,54 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10.04.2018 позов задоволено повністю та вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Авто Просто», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема зазначило, що на момент укладення угоди позивач мав повну та достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання, уважно прочитав та зрозумів Угоду та додатки до неї, що засвідчив своїм підписом. Крім того, позивач не скористався своїм правом повторно ознайомитися із умовами угоди та у разі незгоди розірвати її в порядку, передбаченому п.13.8. ст. 13 Додатку №2 до Угоди у семиденний термін. Натомість тривалий час сплачував внески відповідно до умов договору та з'ясовував свою позицію у черзі, чим підтвердив визнання умов угоди. Крім того, зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції одним із мотивів зазначено наявність «пірамідальної схеми» у діяльності відповідача, що не узгоджується із висновками Верховного Суду України, які викладені у постанові від 11.09.2013 № 6-40цс13, так як не містить усіх ознак «пірамідальної схеми» згідно положень ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Разом із тим зазначає, що позивач пропустив загальний строк позовної давності, який підлягає застосуванню.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що вказаний правочин був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, дії відповідача є забороненими та підпадають під дію ст.ст. 18,19 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач вважає, що умови договору є несправедливими по відношенню до нього, оскільки всупереч принципу добросовісності цивільних відносин, створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача. Позивач вказав, що діяльність ТОВ «Авто Просто» є незаконною, оскільки відсутня інформованість позивача з принципами діяльності цього товариства, розуміння відсутності законодавчого підгрунтя, згоди з умовами правочину, яка мала мотивувати волевиявлення особи на його укладення, оспорюваний договір укладений під впливом обману без осмислення і передбачення наслідків його укладення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийнята пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частинами 1, 3, 4,5 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи із змісту статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Статтею 230 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Таке значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, тобто спотворене уявлення особи про обставини, що дійсно мають місце.
Частиною 1 статті 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 08 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» укладено угоду № 0321932, предметом якої є надання Учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладена шляхом підписання самої Угоди, Додатку № 1 та Додатку № 2 до неї (а.с. 27).
Додатком № 1 до вищевказаної Угоди передбачено умови знижок у випадку, якщо учасник протягом строку дії угоди виконував усі зобов'язання зі сплати повних внесків і у випадку сплати авансового внеску(а.с.22). Цим додатком також передбачено графік внесків, зазначено суму вступного внеску у розмірі 2580,48грн, щомісячний цілий чистий внесок - 0,8333 %, вказано транспортний засіб, який має бути поставлений ОСОБА_1 через систему АвтоТак - ЗАЗ «Lanos», ціна автомобіля - 71680,00 грн. (а.с.23).
Додатком № 2 до Угоди № 0321932 сторонами погоджено правила функціонування системи придбання автомобіля в групах АвтоТак (а.с.24-26).
Згідно умов укладеної угоди, а також п.п.3, 17, 19, 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач виступає виконавцем зазначених у ст. 1 угоди послуг, а позивач є їх споживачем.
На виконання угоди позивачем на користь відповідача було сплачено 22596,54 грн., що підтверджено копіями квитанцій доданими позивачем до матеріалів справи (а.с.28-33).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції інстанції виходив із того, що оскільки позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи АвтоТак, то спірна угода порушує права позивача, а діяльність відповідача з реалізації системи АвтоТак є такою, що дійсно вводить споживача в оману, та дійшов висновку, що в їх умовах угоди наявне відображення дії пірамідальної схеми під назвою «система придбання в групах АвтоТак», а відтак існують підстави для визнання такої угоди недійсною в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів» та норм ЦК України.
Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".
Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
У той самий час предметом Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах "АвтоТак", є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.
Відповідно до ст. 2 Угоди ТОВ "АВТО ПРОСТО" гарантує надання кожному учаснику право на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених Угодою.
Статтею 3 Угоди передбачено, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами Угоди. При цьому відповідно до ст. 8.2 додатку № 2 до Угоди поняття "право на отримання автомобіля" означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ "АВТО ПРОСТО" зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.
Відповідно до Угоди між ТОВ "АВТО ПРОСТО" та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 додатку № 2 а.с. 24 зворот).
Передбачені Угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді "Чисті внески" або "Внесок в оплату товару".
Відповідно до розд. 1 Визначення термінів додатку № 2 до Угоди "Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску".
Згідно з п. 2.6 ст. 2 додатку № 2 до Угоди Чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.
Таким чином, в Угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені Чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100% від ціни автомобіля.
Отже, Угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.
Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ "АВТО ПРОСТО" виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.
Отже, за системою придбання автомобілів у групах "АвтоТак" кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до Угоди).
За таких обставин висновок суду про те, що діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" за Угодою сторін є функціонуванням "пірамідальної схеми", суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з відсутністю головних ознак "пірамідальної схеми" - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.
Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Суд зазначених вимог закону не врахував і до правовідносин сторін не застосував.
Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 111 , відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) (далі - Нацкомфінпослуг), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах") (далі - Ліцензійні умови).
Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.
З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.
Згідно з п. 1.2 ч. 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.
Відповідно до додатку № 2 Угоди система "АвтоТак" - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг АВТО ПРОСТО з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому Угодою (ст. ст. 5, 6 додатку № 2 до Угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.
ТОВ «Авто Просто» відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №40 від 19 січня 2012 року, було зареєстровано у державному реєстрі фінансових установ, згідно вимог закону та отримало ліцензію на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг.
Спірну Угоду сторонами укладено 08.12.2010, коли отримання ліцензії для надання послуг з адміністративного фінансування активів для придбання товарів у групах не вимагалось, а з 15 вересня 2015 року відповідач здійснює свою діяльність на підставі ліцензії (а.с. 56-57).
Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.
Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття "пірамідальна схема" та "придбання товарів у групах". Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.
Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності "пірамідальної схеми" згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.
Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш "активними", за умови виконання ними умов договору.
Ураховуючи те, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не можна вважати правильним висновок суду про те, що така діяльність здійснюється товариством нелегітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності.
Отже, якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін), то до такого правочину не може бути застосовано визначення "пірамідальної схеми".
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду України № 6-40цс13 від 11.09.2013 та від 25 червня 2014 року у справі № 6-74цс14 і Верховний Суд підстав для відступлення від цієї правової позиції не знайшов, що підтверджується його постановою від 08.06.2018 № 557/42/17-ц.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що в діяльності ТОВ «АВТО ПРОСТО» за умовами укладеного з позивачем договору відсутні головні ознаки «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.
Дійшовши помилкового висновку про задоволення позову на підставі ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції залишив поза увагою положення ст. 18 цього Закону, яка містить інші самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Так, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що умови Угоди №03219320 від 08.12.2010 є несправедливими, так як умовами укладеної угоди встановлено жорсткі обов'язки споживача у разі розірвання Угоди з ініціативи Учасника.
Для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2766 цс 15.
Поняття «несправедливі умови договору» закріплене в частині другій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу. Аналізуючи норму статті 18 цього Закону, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-330 цс 16.
Відповідно до положень п. 8.2.1.2 додатку №2 до Угоди, що є невід'ємною частиною договору, учасник, якому надано Право на отримання автомобіля, має право одержати автомобіль у зазначений термін , якщо він на момент такого одержання належно виконує свої зобов'язання та попередньо сплатив Плату за Право на отримання Автомобіля яка є незмінним відсотком, встановленим у Додатку №1 до Угоди, від поточної ціни Автомобіля, дійсної на момент проведення Асигнаційного акту, яка має бути сплачена протягом 5 банківських днів з моменту одержання повідомлення від Авто Просто про надання йому права на отримання Автомобіля; та сплатив різницю в ціні моделей автомобілів у випадку, якщо Учасник обрав дорожчу за визначену в Угоді модель.
Таким чином, умовами Угоди визначено, що ціна договору зміниться у разі зміни ринкової вартості автомобіля, який купляє споживач (а.с. 25 зворот). Отже, вказана умова договору не є несправедливою щодо інтересів споживача, а встановлює фінансовий баланс прав та обов'язків учасників правовідносин.
Разом із тим, ОСОБА_3, після ознайомлення з умовами договору, протягом 14 днів з дня його підписання не звернувся до ТОВ «АВТО ПРОСТО» з вимогою про його розірвання та погодився із запропонованими умовами. Більш того, на виконання умов зазначеного договору, позивач сплачував деякий час систематично сплачував внески, таким чином визнав умови договору.
Посилання позивача щодо порушення положень ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, так як ОСОБА_1 підтвердив, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «Авто Просто», уважно прочитав та зрозумів Угоду та Додатки до неї, що підтверджується його підписом у оспорюваній угоді (а.с. 27).
Відтак, встановлено, що відповідач надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі Угод з учасниками групи є отримання автомобіля всіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання. Крім того, кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції постановлене із порушенням норм чинного цивільного матеріального та процесуального законодавства та підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про відмову у задоволені позову за безпідставністю.
Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.04.2018 скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26.07.2018.
Головуючий: Судді: