24 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2481/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Гайдука С.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави до Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування розпорядження,
Заступник керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави 30.06.2018 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сновської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - Сновська РДА) та просить скасувати розпорядження, винесене відповідачем 20.07.2007, № 257 ''Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду (водного об'єкту) в оренду'', яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду строком на 10 років на території Зарічанської сільської ради Щорського (Сновського) району, за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вивченням прокуратурою області стану додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні та використанні земель водного фонду на території Сновського району Чернігівської області установлено порушення інтересів держави, що потребують вжиття представницьких заходів. Зокрема, на виконання оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення в оренду вказаної земельної ділянки не розроблявся та не погоджувався, державну експертизу землевпорядної документації не проходив. Також, договір оренди вищезазначеної земельної ділянки між ОСОБА_1 та Сновською (Щорською) РДА не укладено до цього часу, земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом з липня 2007 року і до сьогодні не використовується.
Ухвалою судді від 06.07.2018 відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Прокурор надав клопотання про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
19.07.2018 від представника Сновської РДА надійшла заява про визнання адміністративного позову в повному обсязі. Розгляд справи просить здійснювати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволений, враховуючи таке.
Судом встановлено, що на підставі відповідного клопотання, згідно розпорядження Щорської (Сновської) РДА від 20.07.2007 № 257, ст. 59, п. 4 та п «а» ст. 17 Земельного кодексу України, громадянці ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду (водного об'єкту) в оренду за межами населеного пункту на території Зарічанської сільської ради для риболовецьких потреб строком на 10 років при умові замовлення орендарем технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в землевпорядній організації, з метою обрахування орендної плати відповідно до нормативної грошової оцінки (а.с. 15-17).
Реалізуючи надані чинним законодавством повноваження Менською місцевою прокуратурою вивчено стан додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні та використанні земель водного фонду на території Сновського району Чернігівської області, за результатами якого установлено порушення інтересів держави, що стало підставою звернення прокурора до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку, порушення інтересів держави полягає в видачі відповідачем розпорядження, яке в силу статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на момент звернення до суду, є недоцільним, неекономним, неефективним за очікуванням чи фактичним результатом. Оскільки відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України, звертатися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження, а Сновська РДА самостійно не може здійснити вказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Згідно із частиною першою статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Стаття 44 Водного кодексу України визначає загальні правила, яких повинні дотримуватися користувачі водних об'єктів, зокрема, економно їх використовувати, утримувати у належному стані, запобігати забрудненню та заподіянню шкоди навколишньому природному середовищу, своєчасно сплачувати кошти відповідно до законодавства.
За вимогами статті 3 Закону України «Про охорону земель» основними принципами державної політики у сфері охорони земель є: забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу, пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.
Охорона земель водного фонду, наданих для рибогосподарських цілей, здійснюється шляхом вжиття заходів щодо запобігання погіршенню водних живих ресурсів, а також затопленню, підтопленню та заболоченню продуктивних земель, що прилягають до водних об'єктів (статті 43 вказаного Закону).
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Поряд з цим, статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення Менської місцевої прокуратури до суду, розпорядження Сновської (Щорської) РДА від 20.07.2007 № 257 є чинним, що підтверджується довідкою Сновської (Щорської) РДА від 19.04.2018 №01-22/991 (а.с. 13).
Однак, проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду вказаної земельної ділянки не розроблявся та як наслідок державну експертизу землевпорядної документації не проходив, що підтверджується інформацією Міжрайонного управління у Корюківському та Сновському районах ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, викладеній в листі від 18.04.2018 № 10-25-0.202-238/117-18 (а.с. 14).
Відповідно до відомостей Сновської РДА, земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом з липня 2007 року і до сьогодні не використовується.
Відповідно до листа Зарічанської сільської ради Сновського району від 12.04.2017, в адміністративних межах якої знаходиться земельна ділянка, водний об'єкт орієнтовною площею 1,3 га на даний час не використовується та заростає чагарниками, кошти за його оренду до бюджету сільської ради не надходили.
Таким чином, оскільки станом на час розгляду справи розпорядження Сновської (Щорської) РДА від 20.07.2007 № 257 є чинним, однак воно не створює прав та обов'язків для сторін, оскільки громадянка ОСОБА_1 фактично не здійснила укладення та реєстрацію договору оренди, кошти до місцевого бюджету не надходять.
Приймаючи вказане рішення суд враховує, що внаслідок не використання земельної ділянки водного фонду за цільовим призначенням, її природні характеристики погіршилися. Водний об'єкт знаходиться у незадовільному стані, захаращений, риборозведення не здійснюється, доступ до водойми відсутній. Кошти, які б за звичайних обставин могли надходити до бюджету за використання землі, не сплачуються.
Нераціональне використання земельної ділянки за призначенням призводить до погіршення її якості та властивостей в цілому, ставить під загрозу її подальше ефективне використання, забезпечення збереження та відтворення природної цінності. Також, наявність нескасованого розпорядження Сновської (Щорської) РДА щодо земельної ділянки унеможливлює вирішення питання про надання її у користування інших осіб з метою ефективного та оплатного використання.
Таким чином, наявність оскаржуваного розпорядження суперечить меті використання земель водного фонду, встановленій чинним законодавством, з чим погодилась і Сновська РДА в наданій заяві, а тому позовні вимоги Менської місцевої прокуратури мають бути задоволені.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе повернути на користь Менської місцевої прокуратури 50% сплаченого під час подачі позову судового збору, що становить 881,00 грн. (1762,00 грн./2), оскільки Сновська РДА визнала позов до початку розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати розпорядження Сновської (Щорської) районної державної адміністрації Чернігівської області від 20.07.2007 № 257 ''Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду (водного об'єкту) в оренду'', яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду в оренду строком на 10 років на території Зарічанської сільської ради Щорського (Сновського) району, за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб.
Повернути з Державного бюджету України на користь Менської місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Чернігівський шлях, 9, м. Мена, Чернігівська область, 15600) судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 26 липня 2018 року.
Суддя С.В. Бородавкіна