Справа № 1540/3542/18
23 липня 2018 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дюківська-8» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дєордієвої Ірини Вікторівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Приватного підприємства "СПАРТАК" про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дюківська-8» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дєордієвої Ірини Вікторівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Приватного підприємства "СПАРТАК" про визнання протиправними та скасування рішень Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дєордієвої Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 28944562 від 25.03.2016 17:05:43; індексний номер: 28945114 від 25.03.2016 17:28:00; індексний номер: 28925395 від 25.03.2016 08:46:39; індексний номер: 28926075 від 25.03.2016 09:22:11; індексний номер: 28943305 від 25.03.2016 16:29:34; індексний номер: 28931791 від 25.03.2016 11:36:11 щодо державної реєстрації за Приватним підприємством «СПАРТАК» (код ЄДРПОУ 31081671) права власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 885717051101 у вигляді нежитлового приміщення №38Н, загальною площею 34,6 кв.м, що розташоване за адресою: 65029, м.Одеса, вул.Дюківська, будинок 8, приміщення №38Н (номер запису про право власності: 13877376); щодо державної реєстрації за Приватним підприємством «СПАРТАК» (код ЄДРПОУ 31081671) права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 885742951101 у вигляді нежитлового приміщення №39Н, загальною площею 60,6 кв.м, що розташоване за адресою: 65029, м.Одеса, вул.Дюківська будинок 8, приміщення № 39Н (номер запису про право власності: 13877896); щодо державної реєстрації за Приватним підприємством «СПАРТАК» (код ЄДРПОУ 31081671) права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 884760951101 у вигляді нежитлового приміщення №40Н, загальною площею 16,6 кв.м., що розташоване за адресою: 65029, м.Одеса, вул.Дюківська, будинок 8, приміщення №40Н (номер запису про право власності: 13860805); щодо державної реєстрації за Приватним підприємством «СПАРТАК» (код ЄДРПОУ 31081671) права власності на об"єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 884782751101 у вигляді нежитлового приміщення № 41Н, загальною площею 7,4 кв.м, що розташоване за адресою: 65029, м.Одеса, вул.Дюківська, будинок 8, приміщення № 4Ш (номер запису про право власності: 13863014); щодо державної реєстрації за Приватним підприємством «СПАРТАК» (код ЄДРПОУ 31081671) права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 885660351101 у вигляді нежитлового приміщення № 42Н, загальною площею 73,1 кв.м, що розташоване за адресою: 65029, м.Одеса, вул.Дюківська, будинок 8, приміщення №42Н (номер запису про право власності: 13876328); щодо державної реєстрації за Приватним підприємством «СПАРТАК» (код ЄДРПОУ 31081671) права власності на об"єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 885092451101 у вигляді нежитлового приміщення № 43Н, загальною площею 2,8 кв.м, що розташоване за адресою: 65029, м.Одеса, вул.Дюківська, будинок 8, приміщення №43Н (номер запису про право власності: 13866337)
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Згідно з п.7,9 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частинами 2-4 ст.46 КАС України встановлено, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 15.12.2017р.) від 20.05.2013р. №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії.
Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Суб'єкти владних повноважень органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, які наділені сукупністю прав і обов'язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що спір набуває ознак публічно-правового за умови наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а також здійснення ними у цих відносинах владних управлінських функцій.
Таким чином з огляду на наведене, для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Приписами ч. 3 ст. 19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 802/1792/17-а - постанова від 21.03.2018, постанова від 12.04.2018 у справі №817/1048/16 та постанова у справі №826/81/15 від 10.05.2018 року.
Як зазначено самим позивачем у позові, у зв'язку із здійсненням відповідачем оскаржуваної реєстрації та передачею у приватну власність приміщень будинку загального користування у тому числі допоміжних, було порушено право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку. Тобто, виникли спірні правовідносини стосовно права власності на допоміжні приміщення та приміщення загального користування, котрі перебувають у спільній сумісній власності членів ОСББ «Дюківська-8».
Оскільки факт прийняття рішення відповідачем суперечить праву спільної сумісної власності позивача на приміщення будинку та допоміжні приміщення, суд вважає що без спростування законності прийняття рішення щодо такого майна, позивач не має можливості захисту своїх прав на таке майно, а тому має звертатись до відповідного суду саме за правилами господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Роз'яснити позивачу, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не містить ознак публічно-правового спору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, слід відмовити позивачеві у відкритті провадження у даній адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 19, п.1 ч.1 ст.170, ст.ст. 243, 248, 256, КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дюківська-8» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дєордієвої Ірини Вікторівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Приватного підприємства "СПАРТАК" про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у загальному місцевому суді за правилами, встановленими Господарським процесуальним Кодексом України.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.
Суддя П.П.Марин